Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №702/36/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/36/26

Провадження № 2-о/702/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі колегії:

головуючої судді Барської Т. М.

присяжних Павлученко С. М., Панасюк О. А.,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

заявник ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції),

представник особи, щодо якої поставлене питання про визнання недієздатною, адвокат Домачук В. А.,

представник виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області Мамалига Л.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки та

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його її опікуном.

Зазначав, що ОСОБА_2 , є його матір`ю, проживає разом з ним і він здійснює за нею постійний догляд.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30.06.2023 у справі №702/228/23 його мати ОСОБА_2 визнана недієздатною, над нею встановлена опіка та призначено його опікуном. Строк дії рішення сплинув 31 липня 2025 року.

Він, являюся єдиною дитиною ОСОБА_2 і інших родичів (ніякого ступеня споріднення), крім нього, в неї немає.

До теперішнього часу він продовжує належним чином здійснювати всі обов`язки опікуна над недієздатною матір`ю ОСОБА_2 , яка страждає хронічним стійким психічним захворюванням - вираженою судинною деменцією змішаного типу, через що вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Вони з матір`ю продовжують проживати разом у належному йому на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 .

На теперішній час стан здоров`я ОСОБА_2 істотно погіршився. Вона повністю замкнулася в собі, не звертає увагу на оточення, сама їжу не приймає, не говорить, не ходить і є постійно лежачою, через що він не має змоги відлучитися від неї хоч на якийсь час.

Тат, висновком № 239 лікарської кваліфікаційної комісії КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради Черкаської області від 30.05.2025 підтверджена наявність в ОСОБА_2 когнітивних порушень, внаслідок яких вона потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

Він, ОСОБА_1 , має бажання і надалі забезпечувати свою матір належними житловими умовами та здійснювати повноцінний догляд за нею.

Посилаючись на наведені обставини та відомості лікарів про стан здоров`я ОСОБА_2 , заявник просить визнати її недієздатною, а його призначити її опікуном.

Постановленою 17.02.2026 ухвалою суддя прийняла заяву до розгляду, відкрила у окреме провадження у справі, призначила її до розгляду та витребувала в КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня» Монастирищенської міської ради та КНП «Монастирищенський центр первинної медико-санітарної допомоги» медичні документи ОСОБА_2 .

27.03.2026 суд призначив судово-психіатричну експертизу, а провадження у справі на час проведення експертизи зупинив.

Провадження у справі поновлене судом 02.07.2026 згідно з прийнятою в означену дату ухвалою.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити його вимоги, настоює на тому, що матір є психічно хворою і стан її погіршився. Заявник забезпечує її догляд і проживає спільно з нею.

Адвокат особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення заяви, оскільки це буде відповідати інтересам ОСОБА_2 , яка не здатна усвідомлювати характер дій, які вчиняє, і не може керувати ними.

Відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 299 ЦПК України, з врахуванням висновку судово-психіатричного експерта №317 від 15.05.2026, в якому, зокрема, вказано, що ОСОБА_2 , з урахуванням її психічного стану, не може з`являтися в судове засідання та не може особисто давати пояснення по суті справи, судове засідання з розгляду справи за заявою ОСОБА_1 проведене за відсутності особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною.

Представник виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Мамалига Л.Л. повідомила, що працівники виконавчого комітету періодично відвідують ОСОБА_2 за місцем її проживання внутрішньо – переміщеної особи в селі Теолин.

Заявник забезпечує догляд за ОСОБА_2 і фактично після спливу строку дії рішення суду у справі №702/228/23 продовжує виконувати функції її опікуна.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія приходить до таких висновків та такого рішення.

За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обов`язковими умовами для визнання фізичної особи недієздатною, крім наявності в неї хронічного, стійкого психічного розладу, є нездатність такої особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатність - це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в ЦК України.

Дослідженням письмових доказів суд встановив, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджує копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 17.10.1974 Грейгівською сільською радою Жовтневого району (а.с.68).

Згідно з копією датованого 30.05.2026 висновку №239 у ОСОБА_2 наявні когнітивні порушення, унаслідок яких вона потребує догляду на непрофесійній основі (а.с.11).

Копія Витягу з Державного реєстру речових прав 324884750 від 06.03.2023 підтверджує, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.78).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.06.2022 №7117-7001269105 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.05.2022 №7117-7001182822 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно з отриманою судом інформацією про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери станом на 01.10.2026 статус ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи припинений.

Згідно з довідкою про склад сім`ї виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №75/14/7-16 від 02.06.2025 до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співмешканка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

Згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 суддівська винагорода ОСОБА_1 складає 124000,80 грн. (а.с.97).

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого №1323 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у записі від 27.07.2022 зазначено, що остання перебуває на обліку у психіатра.

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого №439 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.06.2022 діагностована судинна деменція змішаного ґенезу, а 06.03.2023 - судинна деменція змішаного ґенезу з помітними порушеннями соціально побутовою дезадаптацією (F01.2).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №317 від 15.05.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на психічний розлад – виражену судинну деменцію змішаного типу, який є хронічним та стійким, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними (а.с.130-131).

Допитаний судом з метою роз`яснення висновку експерт ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_2 була доставлена до експертної установи в м. Сміла спеціальним санітарним транспортом. Під час огляду під експертної остання перебувала в автомобілі, оскільки самостійно зайти в приміщення не могла. Через хворобливі особливості психічного стану будь що повідомити експерту ОСОБА_2 не могла. Отримані під час обстеження ОСОБА_2 відомості експерт навів у пункті 18 Висновку.

Відповідно до підписаного головою опікунської ради Подання опікуном ОСОБА_2 доцільно призначити ОСОБА_1 . Такої думки опікунська рада дійшла 23.06.2023 на підставі того, що ОСОБА_1 виявив бажання бути опікуном над матір`ю, проживає з матір`ю в одному житловому будинку, інших осіб які б виявили бажання встановити опіку немає (а.с.100-101).

У поданому 30.09.2026 Поданні виконавчий комітет Монастирищенської міської ради вважає доцільним, у випадку визнання ОСОБА_2 недієздатною, її опікуном призначити сина ОСОБА_1 .

У Рішенні від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що право людини на повагу до її гідності, як і її право на життя, є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним та підлягає безумовному захисту з боку держави; у статтях 27, 28 Конституції України інституціалізовано не лише негативний обов`язок держави утримуватися від діянь, які посягали б на права людини на життя та повагу до її гідності, а й позитивний обов`язок держави, який полягає, зокрема, в забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини шляхом розроблення відповідного нормативно-правового регулювання; впровадженні ефективної системи захисту життя, здоров`я та гідності людини; створенні умов для реалізації людиною її фундаментальних прав і свобод; гарантуванні порядку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушень конституційних прав людини; забезпеченні невідворотності відповідальності за порушення конституційних прав людини (абзаци четвертий, п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно із статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).

Як зазначено вище, заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , а тому він має право на подання заяви про визнання її недієздатною та встановлення опіки.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (частина перша статті 298 ЦПК України).

Звертаючись до суду із зазначеною заявою, ОСОБА_1 зазначав, що його мати визнавалась недієздатною рішенням Монастирищенського районного суду від 30.06.2023, над нею встановлювалась опіка та він призначався опікуном матері, однак, строк дії рішення сплив 31.07.2025.

Він продовжує здійснювати опіку над матір`ю, проживає разом з нею.

На теперішній час стан здоров`я ОСОБА_2 істотно погіршився.

ОСОБА_2 10.06.2022 взята на диспансерний обліку лікарем психіатром з приводу судинної деменції загального ґенезу, з 06.03.2023 їй встановлений діагноз F01.2 (судинна деменція змішаного генезу з помітними порушеннями соціально – побутовою дезадаптацією).

Суд бере до уваги висновок судово – психіатричної експертизи №317 від 15.05.2026, згідно з яким ОСОБА_2 страждає на психічний розлад – виражену судинну деменцію змішаного типу, який є хронічним та стійким, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Висновок судово-психіатричної експертизи є чітким, недвозначним та жодним із учасників справи не заперечувався.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає психічним розладом, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні всі правові підстави для визнання її недієздатною.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 , суд враховує, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Держава несе обов`язок забезпечити захист та реалізацію прав недієздатних осіб, створити умови для задоволення їхніх потреб.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

(у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій – п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

З аналізу положень частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Відповідно до підписаного 30.09.2026 Монастирищенським міським головою подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над матір`ю ОСОБА_2 , рішенням виконавчого комітету міської ради №289 від 30.09.2026 затверджений висновок опікунської ради про доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над матір`ю ОСОБА_2 .

Зважаючи на наведене колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Згідно з частиною першою ст. 96 ЦПК України медичні карти амбулаторного хворого підлягають поверненню за належністю.

Керуючись ст. 293, 295, 299-300, 351-352,354-355 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.

Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Судові витрати, пов`язані із проведенням судово психіатричної експертизи, в розмірі 6 924 грн 00 коп віднести на рахунок держави.

Медичні карти амбулаторного хворого №439, №1323 після набрання рішенням законної сили, повернути за належністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною - два роки з дати набрання рішенням законної сили.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження вул. Соборна, 117 м. Монастирище Черкаської області, ЄДРПОУ 22793113.

Суддя Тетяна БАРСЬКА

Присяжні: Сергій ПАВЛУЧЕНКО,

Олена ПАНАСЮК