Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №570/3137/26
Суддя: Гладишева Х.В.
Справа № 570/3137/26
Номер провадження 2/570/2531/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
22.06.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст заяв по суті справи.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за Договором позики №75694411 від 20.07.2021 року у розмірі 10 011,32 грн та понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 20.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №75694411, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 3 000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка фіксована), знижена процента ставка — 0,70 %, процента ставка за понадстрокове користування — 2,70 %.
Договір підписано електронним підписом відповідача шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор ylpP0DWnjb, що був надісланий відповідачу.
Того ж дня, товариство на виконання п.1 Договору виконало зобов`язання, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в сумі 3 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом ТОВ «ФК«Фінекспрес», про що до позовної заяви долучено відповідну довідку директора ТОВ «ФК«Фінекспрес» за Вих.№КД-000163403/ТНПП від 06.05.2026 року.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №22-02-01/2022, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75694411 від 20.07.2021 року щодо ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 за розрахунками представника позивача, має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року в сумі 10 011,32 грн.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.09.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
20.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75694411 від 20.07.2021 року.
Даний договір був укладений в електронній формі, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора ylpP0DWnjb, що був надісланий відповідачу в передбачений законом спосіб.
З Договору позики №75694411 від 20.07.2021 року вбачається, що товариство надає відповідачу грошові кошти в сумі 3 000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка фіксована), знижена процента ставка — 0,70 %, процента ставка за понадстрокове користування — 2,70 %.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання, а саме передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом ТОВ «ФК«Фінекспрес», про що до позовної заяви долучено відповідну довідку директора ТОВ «ФК«Фінекспрес» за Вих.№КД-000163403/ТНПП від 06.05.2026 року.
Натомість, відповідач не виконав зобов`язання щодо виконання умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №22-02-01/2022, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75694411 від 20.07.2021 року щодо ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників №3 від 10.01.2023 року до Договору факторингу №10/01/23 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 011,32 грн, з яких: 3 000,00 грн — сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 010,83 грн — заборгованість за відсотками, 0,49 грн — заборгованість по процентам за ст.625 ЦК України.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачем за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року сплачено заборгованість на загальну суму 1 679,72 грн.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1 Оце 18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/1 б-ц (провадження № 14-318цс 18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору.
Проте відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав та допустив заборгованість за вищевказаним Договором позики.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №22-02-01/2022, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75694411 від 20.07.2021 року щодо ОСОБА_1
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників №3 від 10.01.2023 року до Договору факторингу №10/01/23 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 011,32 грн, з яких: 3 000,00 грн — сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 010,83 грн — заборгованість за відсотками, 0,49 грн — заборгованість по процентам за ст.625 ЦК України.
Так, згідно аналізу матеріалів справи та наданого суду позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було сплачено за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року сплачено заборгованість на загальну суму 1 679,72 грн.
При цьому, представник позивача просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року в сумі 10 011,32 грн, з яких: 3 000,00 грн — сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 010,83 грн — заборгованість за відсотками, 0,49 грн — заборгованість по процентам за ст.625 ЦК України.
Однак, суд не погоджується з таким розрахунком заборгованості позивача та вважає, що позов підлягаю частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, згідно умов Договору позики №75694411 від 20.07.2021 року відповідачу надано кредит на суму 3 000,00 грн строком на 30 днів.
Так, суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору позики №75694411 від 20.07.2021 року, такий укладено на строк 30 днів. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен була повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до 06.02.2022 року, тоді як датою повернення позики є 19.08.2021, що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Отже, з урахуванням викладеного, відповідач зобов`язаний сплатити станом на 19.08.2021 року (30 днів строку кредитування) тіло кредиту в розмірі 3 000,00 грн та відсотки в розмірі 1 791,00 грн (59,7 грн (1,99% від суми кредиту 3 000,00 грн)*30 днів), тобто на загальну суму кредиту 4 791,00 грн.
Нарахування відсотків поза строком кредитування до 06.02.2022 року суд вважає необгрунтованим та безпідставним, що суперечить вимогам чинного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року відповідачем було здійснено оплату заборгованості в розмірі 1 679,72 грн, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року в розмірі 3 111,28 грн.
Також суд вважає безпідставним та необгрунтованим розмір нарахованих відповідачу відсотків по ст.625 ЦК України в сумі 0,49 грн, яка не підлягає до стягнення з відповідача, зокрема в тому числі з урахуванням вимог п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1, 3 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року в розмірі 3 111,28 грн. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як вбачається з платіжної інструкції №0658970209 від 15.06.2026, позивач сплатив за подання даного позову 2 662,40 грн судового збору.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 827,41 грн (2 662,40 грн.*3 111,28 грн./10 011,32 грн.); в іншій частині сплачений судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає, а також задоволити витрати на правничу допомогу у пропорційному до задоволених позовних вимог розмірі, а саме 2 796,98 грн (9 000,00 грн.*3 111,28 грн./10 011,32 грн).
На підставі статтей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №75694411 від 20.07.2021 року в розмірі 3 111,28 грн.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 827,41 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 796,98 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 13.02.2023 року, орган, що видав 5624, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гладишева Х.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua