Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №570/3146/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3146/26

Номер провадження 2/570/2543/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

22.06.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Європейська агенція з повернення боргів" із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за Договором позики №79773248 від 12.02.2024 року у розмірі 17 708,69 грн та понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 12.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №79773248 за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 9 000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день (базова процентна ставка фіксована), денна процентна ставка — 0,63 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою — 2,70 %.

Договір підписано електронним підписом відповідача шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 82425, що був надісланий відповідачу.

14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №79773248 від 12.02.2024 року.

Відповідно до Реєстру боржників №32 від 25.09.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17 708,69 грн.

Так, відповідач належним чином зобов`язання за договором позики №79773248 від 12.02.2024 року не виконує, внаслідок чого загальний розмір заборгованості відповідача перед товариством за кредитним договором становить 17 708,69 грн.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.09.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

12.02.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79773248.

Даний договір був укладений в електронній формі, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 82425, що був надісланий відповідачу в передбачений законом спосіб.

За умовами Договору товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 9 000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день (базова процентна ставка фіксована), денна процентна ставка — 0,63 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою — 2,70 %.

14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №79773248 від 12.02.2024 року.

Відповідно до Реєстру боржників №32 від 25.09.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17 708,69 грн.

За розрахунками позивача, загальний розмір заборгованості відповідача перед товариством за договором позики №79773248 від 12.02.2024 року становить 17 708,69 грн.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1 Оце 18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/1 б-ц (провадження № 14-318цс 18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3 ст.77 ЦПК України).

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», як спеціальний закон, визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до п.16.1 ст.16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Згідно з п.17.1. ст.17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.19.1, 19.2 ст.19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», порядок і строки зберігання, а також процедура знищення електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях.

Згідно з ч.22.1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» «Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку»: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас долучений ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позовної заяви розрахунок заборгованості не доводить факту перерахування грошових коштів по безготівковим шляхом на банківський рахунок відповідача.

Оскільки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не долучено до позовної заяви жодного з таких документів, а саме: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер, чи буль-яких інших доказів, які б свідчили про факт зарахування грошових коштів на рахунок відповідача, тому суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували, що первісний кредитор виконав зобов`язання щодо видачі грошових коштів на банківський рахунок відповідача, як це передбачено пунктом 1 договору позики.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Суд діє у спосіб, визначений ЦПК України та з власної ініціативи не може долучати до матеріалів справи докази або витребовувати їх.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підтвердження доводів позову в частині виконання зобов`язання первісного кредитора не надало первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували виконання зобов`язання щодо видачі грошових коштів на банківський рахунок відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази не підтверджують видачу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредиту відповідачу.

Крім того, слід звернути увагу на наступне.

14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, 25.09.2024 року було підписано Реєстр боржників №32 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.

Договір позики між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений 12.02.2024 року.

Так, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, та договір факторингу (відступлення права вимоги) є похідним від кредитного договору, тому він не може бути укладений раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

При цьому у Договорі факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року укладеному між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» не міститься положень щодо можливості права вимоги на майбутнє.

У Розділі 1 вказаного Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено право грошової вимоги до боржників за зобов`язаннями, строк виконання за якими вже настав.

Отже, позивачем не підтверджено належними доказами факт набуття права вимоги ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за Договором позики №79773248 від 12.02.2024 року.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку з відмовою у позові, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

На підставі статтей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса місцезнаходження: вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Київської області, 07400;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 03.02.2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .Суддя Гладишева Х.В.