Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №949/2116/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2116/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 18 лютого 1997 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області,

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2026 року близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, принижував її та ображав, унаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він просив розглянути справу без його участі.

Згідно зі ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи подану ОСОБА_1 заяву, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозицією ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також за інші порушення, передбачені цією частиною статті.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, у цьому випадку полягає у повторному протягом року умисному вчиненні домашнього насильства психологічного характеру за умови, що особу вже було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частинами першою або другою зазначеної статті.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічним насильством відповідно до п.14 ч.1 ст.1 зазначеного Закону є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється, зокрема, на колишнє подружжя незалежно від факту спільного проживання.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, доведена належними та достатніми доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №660393 від 16 вересня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що виразилося у словесних образах, приниженні та висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу (а.с.2);

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила про конфлікт із колишнім чоловіком, під час якого він поводився агресивно, ображав її та принижував. Із пояснень потерпілої вбачається, що така поведінка ОСОБА_1 негативно вплинула на її емоційний стан та викликала психологічні переживання (а.с.5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що між ним та колишньою дружиною виник конфлікт, під час якого він висловлювався на її адресу образливими словами. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що усвідомлює неправомірність своєї поведінки, визнає вину у вчиненому та щиро розкаюється (а.с.6);

- копією постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2026 року у справі №949/470/26, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт. Постанова набрала законної сили 31 березня 2026 року (а.с.8-9);

- висновком спеціаліста Дубровицького психоневрологічного центру від 22 вересня 2026 року №112, складеним за результатами обстеження психологічного стану ОСОБА_2 , відповідно до якого встановлено наявність у неї психологічних переживань, пов`язаних із конфліктною ситуацією з колишнім чоловіком. У висновку зазначено про вплив словесного конфлікту на психоемоційний стан потерпілої та рекомендовано психологічну підтримку (а.с.12).

Із копії постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 . Зокрема, постановою суду встановлено вчинення ним адміністративних правопорушень 09 та 11 березня 2026 року, за які на нього накладено адміністративне стягнення.

Таким чином, на час вчинення адміністративного правопорушення, яке розглядається у цій справі, ОСОБА_1 вже був підданий адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, оскільки постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 19 березня 2026 року у справі №949/470/26, яка набрала законної сили 31 березня 2026 року, його визнано винним за ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Отже, повторне вчинення ним домашнього насильства відбулося протягом року після застосування адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд враховує, що обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються з письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а також висновком спеціаліста за результатами психологічного обстеження потерпілої.

Суд виходить з того, що висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу колишньої дружини, її словесні образи та приниження за встановлених обставин не були звичайним побутовим конфліктом, оскільки такі дії мали образливий характер, були спрямовані безпосередньо на потерпілу та негативно вплинули на її психоемоційний стан, що узгоджується з висновком спеціаліста, яким встановлено наявність у ОСОБА_2 психологічних переживань, пов`язаних із конфліктною ситуацією.

Таким чином, сукупність досліджених доказів є належною, допустимою, достовірною та достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, повторно умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого було завдано шкоди її психічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно тієї самої потерпілої, однак належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив аналогічне правопорушення.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.30-1 КУпАП громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються судом на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

Суд враховує, що раніше застосоване до ОСОБА_1 адміністративне стягнення не забезпечило належного запобіжного впливу, оскільки він знову вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно колишньої дружини. Разом з тим повторне вчинення правопорушення вже охоплюється диспозицією ч.3 ст.173-2 КУпАП та не враховується судом як окрема обставина, що обтяжує відповідальність.

Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, його спрямованість проти психічного здоров`я потерпілої, особу порушника, ступінь його вини, відсутність установлених обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також необхідність запобігання вчиненню нових правопорушень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт на строк 40 годин, що є мінімальним строком, передбаченим санкцією ч.3 ст.173-2 КУпАП, буде необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити для сплати судового збору:

-отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

-код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-код банку отримувача: 899998;

-рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

-код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ст.321-4 КУпАП у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також потерпілою до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.