Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №554/8755/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 08.10.2026Справа № 554/8755/26

Провадження № 2-а/554/114/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08жовтня2026року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання – Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору — Київський відділ Державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1390 від 25 липня 2025 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Позивачка просить поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що постанову їй належним чином не вручали, а про її існування вона фактично дізналася 29 травня 2026 року після отримання повідомлення банку про арешт рахунків у межах виконавчого провадження.

Позов мотивовано, зокрема, порушенням відповідачем процедури проведення перевірки стану військового обліку на ТОВ «Інверт», відсутністю належного попереднього повідомлення підприємства про перевірку, недоведеністю конкретного порушення позивачкою обов`язків у сфері військового обліку та порушеннями під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

У письмових поясненнях позивачка додатково звернула увагу на протокол про адміністративне правопорушення № 67 від 18 липня 2025 року. Зазначено, що протокол не містить конкретного опису того, яке саме діяння вчинено позивачкою, який конкретний обов`язок вона порушила та якою нормою цей обов`язок встановлений; до протоколу не долучено доказів; у ньому не зазначено адрес свідків; а також не доведено повноваження особи, яка склала протокол.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 червня 2026 року головуючим суддею у справі було призначено Сініцина Е.М.

Відповідно до розпорядження керівника аппарату Шевченківського районного суду

міста Полтави від 21 липня 2026 року № 738 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи», виданого у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 30.06.2026 року № 1314/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджений до Шевченківського районного суду міста Полтави) у вз`язку з поданням заяви про відставку» та керуючись п.п.2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу було передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2026 року головуючим суддею у справі № 554/8755/26 (провадження № 2-а/554/114/2026) визначено суддю Материнко М.О.

Відповідно до ч.2 ст.35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 03.08.2026р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи у відкритому судовому засіданні призначений на 27 серпня 2026 року в приміщенні Шевченківського районного суду міста Полтави.

Відповідачем відзиву не подано..

Учасники справи мають зареєстровані кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС). 04.08.2026 року засобами ЄСІТС учасникам справи направлена повістка про виклик до суду на 27 серпня 2026 року. Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача. Від відповідача жодних заяв не надходило.

Розгляд справи перенесений на 8 жовтня 2026 року. 15.09.2026 року засобами ЄСІТС учасникам справи направлена повітска про виклик до суду на 08жовтня 2026 року. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. Від відповідача жодних заяв не надходило.

Судом досліджено, зокрема, оскаржувану постанову, протокол про адміністративне правопорушення № 67 від 18 липня 2025 року, матеріали перевірки та інші докази, наявні у матеріалах справи.

Судом встановлено, що протокол № 67 від 18 липня 2025 року містить дані про позивачку, її місце роботи, посилання на частину третю статті 210-1 КУпАП, а в графі «Суть адміністративного правопорушення» наведено загальний опис виявлених порушень в організації та веденні військового обліку на підприємстві з посиланням на окремі пункти Порядку № 1487. У протоколі також зазначені дві особи як свідки, однак їх адреси не зазначені. У графі «До протоколу додається» конкретні додатки не зазначені. На другій сторінці протоколу містяться письмові пояснення позивачки із запереченнями щодо виявлених порушень та обставин перевірки. Протокол також містить запис про повідомлення про розгляд справи 25 липня 2025 року о 09 год. 00 хв.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Щодо поновлення строку звернення до суду

Відповідно до статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано у встановлений цією статтею строк.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову № 1390 винесено 25 липня 2025 року, однак належних доказів її вручення позивачці в установленому законом порядку відповідачем не надано. Позивачка зазначає, що фактично дізналася про постанову лише 29 травня 2026 року у зв`язку з арештом її банківських рахунків у виконавчому провадженні.

За таких обставин суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлює позивачці строк звернення до суду.

Щодо обов`язку відповідача довести правомірність постанови

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

При цьому відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, для законного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише факт наявності певних недоліків або порушень на підприємстві, а й те, що відповідне діяння вчинене саме особою, яка притягається до відповідальності, що вона була зобов`язана вчинити відповідні дії, не виконала цей обов`язок та діяла винно.

Застосування до спірних правовідносин частини третьої статті 210-1 КУпАП потребує встановлення конкретного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, конкретного обов`язку особи та фактичних обставин його порушення.

Щодо змісту протоколу № 67 від 18 липня 2025 року

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, дата і місце його складення, відомості про особу, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші необхідні відомості.

Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року, передбачено зазначення у протоколі, зокрема, місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, а також прізвищ, імен, по батькові та адрес свідків, якщо вони є.

Досліджений судом протокол № 67 формально містить дату, місце його складення, відомості про посадову особу, яка його склала, дані позивачки та посилання на частину третю статті 210-1 КУпАП. Водночас його зміст не дає можливості встановити конкретне діяння, яке ставиться у вину саме ОСОБА_1 .

У графі «Суть адміністративного правопорушення» наведено загальне посилання на виявлені порушення організації та ведення військового обліку на підприємстві та на окремі пункти Порядку № 1487. При цьому не конкретизовано, яке саме з таких порушень допущено позивачкою особисто, якою конкретною дією або бездіяльністю, у який час, щодо якої особи або документа, а також який саме обов`язок, покладений безпосередньо на позивачку, нею не виконано.

Саме по собі встановлення порушень у стані військового обліку юридичної особи не є тотожним установленню факту вчинення адміністративного правопорушення конкретною фізичною особою. Для притягнення посадової особи до відповідальності необхідно індивідуалізувати її поведінку та довести вину.

Оскільки частина третя статті 210-1 КУпАП є бланкетною нормою, посилання на неї має бути доповнене конкретним визначенням порушеного обов`язку та фактичних обставин його невиконання. Загального посилання на пункти 34, 40, 46 Порядку № 1487 без викладення того, який саме припис кожного з них порушено позивачкою, недостатньо для належного формулювання обвинувачення.

За таких обставин протокол не забезпечує можливості однозначно визначити межі адміністративного обвинувачення та належним чином захищатися від нього.

Щодо відсутності адрес свідків та доказового наповнення протоколу

У протоколі зазначені як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак їх адреси у відповідних графах не наведені. Такий недолік суперечить вимогам пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 3.

Разом з тим сам факт зазначення свідків не замінює доказування обставин правопорушення. Суд повинен встановити, які саме обставини кожен свідок підтверджує, чи був він безпосереднім очевидцем відповідних подій та чи узгоджуються його показання з іншими доказами.

У графі протоколу «До протоколу додається» конкретні докази не зазначені. За змістом пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3 до протоколу мають долучатися докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а обов`язок щодо їх збирання та оформлення покладається на уповноважену особу.

Наявність окремих документів у матеріалах судової справи сама по собі не усуває недоліків протоколу, якщо з них не вбачається конкретний факт особистого порушення позивачкою та її вина. Такі документи підлягають оцінці судом у сукупності.

Щодо повноважень особи, яка склала протокол.

З протоколу вбачається прізвище та посада особи, яка його склала. Разом із тим відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 3 уповноважені особи, яким надано право складати протоколи за статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних ТЦК та СП.

Відповідач повинен був надати суду належний доказ того, що саме посадова особа, яка склала протокол № 67, була уповноважена на це відповідним наказом керівника ТЦК та СП на момент вчинення процесуальної дії.

У разі ненадання такого доказу суд не може визнати доведеним дотримання вимог щодо компетенції особи, яка склала протокол.

Щодо статусу позивачки як суб`єкта адміністративної відповідальності

Для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності необхідно було встановити, що саме на неї покладено конкретний обов`язок з організації та ведення військового обліку, порушення якого інкримінується.

Протокол містить відомості про місце роботи та посаду позивачки, однак сам по собі цей запис не доводить змісту її посадових обов`язків та не встановлює, які саме повноваження і обов`язки були покладені на неї роботодавцем.

Відповідач мав надати суду наказ про призначення ОСОБА_1 відповідальною за ведення військового обліку, посадову інструкцію або інший документ, що визначає конкретний обсяг її обов`язків, а також докази ознайомлення з ними. За відсутності таких доказів неможливо зробити обґрунтований висновок про те, що саме позивачка була належним суб`єктом відповідальності за кожне з порушень, наведених у протоколі.

Щодо права позивачки на захист та повідомлення про розгляд справи

Статтею 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а справа може бути розглянута за її відсутності лише за наявності даних про своєчасне сповіщення про місце і час її розгляду.

Суд враховує, що протокол № 67 містить запис про те, що розгляд справи має відбутися 25 липня 2025 року о 09 год. 00 хв. Отже, довід позивачки про повну відсутність у протоколі будь-якої інформації про дату розгляду справи сам по собі не підтверджується змістом документа.

Водночас підпис позивачки у відповідній графі протоколу відсутній, а в протоколі зазначено про її відмову від підпису. Тому сам запис про дату розгляду не є безумовним доказом того, що позивачка фактично та належним чином була повідомлена про розгляд справи. Відповідач повинен довести факт її повідомлення належними та допустимими доказами.

При цьому протокол містить письмові пояснення позивачки, в яких вона заперечує встановлені порушення. Отже, ці пояснення є частиною матеріалів справи та підлягають обов`язковій оцінці при вирішенні питання про наявність складу правопорушення. Відмова від підпису протоколу або отримання його примірника сама по собі не є визнанням вини.

Щодо процедури проведення перевірки

Підставою для складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови стали результати перевірки стану військового обліку на ТОВ «Інверт».

Пунктами 82, 83 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, передбачено порядок проведення перевірок, зокрема за планами перевірок, а у випадках, передбачених Порядком, — завчасне повідомлення.

З матеріалів справи та доводів позивачки вбачається, що ТОВ «Інверт» не було включено до плану перевірок стану військового обліку на 2025 рік, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 421 від 26 грудня 2024 року, а доказів завчасного повідомлення підприємства про проведення перевірки відповідачем не надано.

Оскільки результати такої перевірки були покладені в основу висновків про наявність правопорушення, недоведеність дотримання процедури її призначення та проведення має істотне значення для оцінки законності оскаржуваної постанови.

При цьому суд зазначає, що порушення процедури перевірки саме по собі не звільняє позивачку від відповідальності, якщо факт правопорушення та її вина доведені належними доказами. Однак у цій справі такі докази не дозволяють індивідуалізувати конкретне правопорушення позивачки.

Щодо висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення

Суд оцінює докази не ізольовано, а в їх сукупності. У цій справі протокол № 67 не містить достатньої конкретизації особистого діяння позивачки; адреси свідків не зазначені; у графі про додані до протоколу докази конкретні матеріали не перелічені; належне підтвердження повноважень особи, яка склала протокол, підлягає доведенню відповідачем; а статус позивачки як особи, на яку покладено кожен із конкретних обов`язків, зазначених у протоколі, належними доказами не підтверджено.

Суд також враховує, що позивачка надала письмові заперечення щодо обставин правопорушення безпосередньо в протоколі. Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечної сукупності доказів, яка б підтверджувала конкретну протиправну дію або бездіяльність позивачки та її вину.

За приписами статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваної постанови та не довів склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , постанова № 1390 від 25 липня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 139 КАС України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідного суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 44, 72–77, 90, 139, 241–246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 247, 251, 256, 268, 278, 280, 283, 285 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1390 від 25 липня 2025 року.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору — Київський відділ Державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — задовольнити повністю.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1390 від 25 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

4. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн.

6. Після набрання рішенням законної сили його копію направити учасникам справи в установленому законом порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.О. Материнко