Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №554/8084/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 06.10.2026Справа № 554/8084/26

Провадження № 2/554/4218/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10. 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого — судді Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Шахматової Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі — ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі — Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2435003 від 14.07.2025 року в загальному розмірі 131 100,00 грн, а також судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 липня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 2435003 за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 30 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1 % на добу (із застосуванням зниженої ставки 0,9 % на добу протягом перших 30 днів). Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «B612». Позивач виконав свої обов`язки, перерахувавши кошти в сумі 30 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідачки через оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК». Відповідачка зобов`язання з повернення коштів не виконала, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 01.05.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 131 100,00 грн, з яких: 30 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 86 100,00 грн — проценти за користування кредитом; 15 000,00 грн — штраф, нарахований на підставі п. 6.4 договору.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позову в заявленому розмірі. Зазначила, що заявлена до стягнення сума процентів та штрафних санкцій є надмірною, несправедливою та неспівмірною з сумою отриманого кредиту, просила суд відмовити у стягненні штрафу та зменшити проценти.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

В силу вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до статті 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що 14 липня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 2435003 про надання споживчого кредиту на суму 30 000,00 грн. Договір підписано одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та статей 205, 207, 638, 639 ЦК України. Кошти в сумі 30 000,00 грн перераховано на платіжну картку відповідачки, що підтверджується довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідачка отримані кредитні кошти у встановлений строк не повернула, заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 30 000,00 грн є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає стягненню в повному обсязі.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 15 000,00 грн, суд дійшов висновку про повну відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана норма є імперативною забороною прямої дії, поширюється на всі правовідносини споживчого кредитування у період воєнного стану та має вищу юридичну силу щодо будь-яких умов договору. Відтак позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 15 000,00 грн є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом, заявлених позивачем у розмірі 86 100,00 грн, суд керується правовими висновками, викладеними в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

У зазначеній постанові Об`єднана палата Верховного Суду роз`яснила правові засоби коригування процентів за користування кредитом у договорах про споживчий кредит та констатувала, що до таких засобів належать: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміна договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

При цьому Верховний Суд зазначив, що оспорюваність умови чи договору або їх зміну суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто, якщо споживач не пред`явив позовних вимог про оспорення умови чи договору або про їх зміну, суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом з посиланням на положення частини п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Водночас Верховний Суд наголосив, що суд без позовної вимоги споживача може і зобов`язаний застосовувати такий правовий засіб коригування процентів, як тлумачення умов договору про споживчий кредит у разі наявності в ньому нечітких або двозначних положень. Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (contra proferentem).

Як установлено судом, згідно з умовами індивідуальної частини кредитного договору та графіка платежів сторони погодили надання позики в розмірі 30 000,00 грн зі сплатою зниженої процентної ставки 0,9 % на добу протягом базового періоду строком на 30 днів, що становить 270,00 грн на добу, а всього за базовий узгоджений строк користування коштами — 8 100,00 грн. Разом з тим, інші положення договору передбачають збільшення процентної ставки до 1 % на добу та її подальше безперервне нарахування за кожний день користування протягом 360 днів до досягнення суми 86 100,00 грн.

Тлумачення змісту вказаних умов договору свідчить про їх нечіткість та двозначність, оскільки вони припускають суперечливі варіанти розуміння обсягу фінансових зобов`язань позичальника щодо сплати процентів. У силу частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 такі положення тлумачаться на користь споживача.

За такого тлумачення стягненню підлягають саме ті проценти, які були прямо, однозначно та зрозуміло узгоджені сторонами за базовий строк кредитування в розмірі 0,9 % на добу протягом 30 днів, що становить 8 100,00 грн.

Нарахування процентів поза межами чітко погоджених базових параметрів кредитування у розмірі 78 000,00 грн є результатом неоднозначності договірних умов, складених кредитодавцем, і не підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню підлягає основний борг (тіло кредиту) у розмірі 30 000,00 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 8 100,00 грн, а всього — 38 100,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентів у розмірі 78 000,00 грн та штрафу в розмірі 15 000,00 грн належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за ціною позову 131 100,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 38 100,00 грн, що становить 29,06 % від ціни позову зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 773,70 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 13, 205, 207, 213, 215, 509, 525, 526, 610–612, 625, 627, 629, 637–639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», суд —

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 1А) заборгованість за кредитним договором № 2435003 від 14 липня 2025 року в загальному розмірі 38 100,00 грн (тридцять вісім тисяч сто гривень 00 копійок), з яких:

-заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) — 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок);

-заборгованість за процентами за користування кредитом — 8 100,00 грн (вісім тисяч сто гривень 00 копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 773,70 грн (сімсот сімдесят три гривні 70 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентів у сумі 78 000,00 грн та штрафу в сумі 15 000,00 грн — відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ: 43979069, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 1А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко