Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №554/5316/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 08.10.2026Справа № 554/5316/26

Провадження № 2/554/3423/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовом за допомогою модуля підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 818821,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою веб-сайту позивача (navse.com.ua) кредитний договір №1449-1418, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 22000,00 грн на 300 днів; базовий період -14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 0,90 % в день, реальна річна процентна ставка, відсотків річних, розрахована за умови, що Базовий період сплати відсотків складає 140 днів і відсоткова ставка є незмінною з моменту видачі кредиту протягом усього строку дії договору про споживчий кредит, а саме Стандартна ставка, а позичальник - повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Відповідач не виконала у повному обсязі грошові зобов`язання перед позивачем, внаслідок чого станом на 18.03.2026 виникла заборгованість в сумі 81882,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 22000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 56452,00 грн та заборгованості по штрафам у сумі 3430,00 грн.

Щодо правомірності нарахування неустойки, а саме штрафу, позивач зазначає, що на підставі змін пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 81882,00 грн, з яких: 22000,00 грн - заборгованість за кредитом, 56452,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 3430,00 грн - заборгованість по штрафам.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.04.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.04.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 14.07.2026.

14.07.2026 розгляду справи відкладено на 08.10.2026 у зв`язку з неявкою учасників процесу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, відзив, заяви та клопотання до суду не направила.

Зокрема, надісланий за місцем реєстрації відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви, з повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_1 не був вручений, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом справи, учасником якої вона є.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене та те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою веб-сайту позивача (navse.com.ua) кредитний договір №1449-1418, за умовами якого позикодавець зобов`язався видати кредит у сумі 22000,00 грн на строк 300 днів, базовий період -14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 0,90 % в день, реальна річна процентна ставка, відсотків річних, розрахована за умови, що Базовий період сплати відсотків складає 140 днів і відсоткова ставка є незмінною з моменту видачі кредиту протягом усього строку дії договору про споживчий кредит, а саме Стандартна ставка, а позичальник - повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором.

Зазначені обставини підтверджуються копією кредитного договору №1449-1418 від 18.09.2024, що підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7945 зі сторони відповідача ОСОБА_1 та за використання кваліфікованої електронної печатки із позначкою часу зі сторони позивача.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за кредитним договором від 18.09.2024 №1449-1418 та квитанцією ID 2519831415 від 18.09.2024 про видачу кредитних коштів за договором 1449-1418, 2024-09-18 із зазначенням ідентифікатора платника - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та платіжного інструменту отримувача 537541*69.

Наявність заборгованості відповідачки та її розмір підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором від 18.09.2024 №1449-1418, в якому зазначено, що станом на 18.03.2026 заборгованість становить 81882,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 22000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 56452,00 грн та заборгованості по штрафам у сумі 3430,00 грн.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Ураховуючи це положення Закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунки кредитора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які вказані в кредитному договорі.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Предметом позову, у тому числі, є стягнення з відповідача заборгованості по штрафам в сумі 980 гривень.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3430 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитного договору №1449-1418 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , тобто станом на 18.09.2024, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно із вимогами п.6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

З огляду на те, що кредитний договір між позивачем та відповідачем було укладено 18.09.2024, відповідач належним чином кредитні зобов`язання не виконує, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, п.6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023 року) у стягненні штрафу з відповідача на користь позивача слід відмовити.

Оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені Договором про відкриття кредитної лінії № 1449-1418 від 18.09.2024 позивачем доведено частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню – в розмірі 78452,00 грн, з яких: 22000,00 грн - заборгованість за кредитом; 56452,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині слід відмовити.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2550,8 грн (95,8 % від 2662,4 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1449-1418 від 18.09.2024 в сумі 78452,00 грн (сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 00 копійок), з яких: 22000,00 грн (двадцять дві тисячі гривні 00 копійок) - заборгованість за кредитом, 56452,00 грн (п`ятдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 00 копійок) - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2550,8 грн (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова