Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №160/28018/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокусправа 160/28018/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування розрахунків витрат на виплату та доставку пенсій

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” 29.09.2025 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, №5859/Р від 04.03.2025, №5982/Р від 04.03.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 відмовлено у задоволені позову. Прийняте рішення суд мотивував тим, що оскаржувані розрахунки складені уповноваженим органом за встановленою формою, містять усі необхідні відомості та були направлені й вручені позивачу, при цьому розмір фактичних витрат не є сталим, оскільки пенсії можуть бути перераховані, про що орган Пенсійного фонду повідомляє підприємство шляхом направлення відповідного розрахунку.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не застосував норми права, які підлягали застосуванню, а саме не врахував, що згідно з преамбулою та статтями 6, 9, 42, 61, 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поняття «пенсія» не охоплює доплат, надбавок та підвищень до пенсій, у тому числі сум індексації, а відповідно до пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату доплат, надбавок і підвищень до пенсій здійснюються з Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим такі суми не можуть пред`являтися до відшкодування підприємству.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

АТ «ДТЕК Дніпроенерго» перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, були зайняті працівники, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: №5859/Р від 04.03.2025 (розрахунок за березень 2025 року - Центральне об`єднане управління) та №5982/Р від 04.03.2025 (розрахунок за березень 2025 року - Лівобережне об`єднане управління).

Зазначені розрахунки разом із супровідним листом №0400-010506-8/49301 від 11.03.2025 направлено рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу Відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та вручено адресату 26.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Оскаржувані розрахунки містять відомості щодо дат призначення особам пільгової пенсії, дат досягнення ними пенсійного віку, стажу роботи на підприємстві та загального місячного розміру пенсії.

Не погодившись із пред`явленими до відшкодування сумами, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі- Закон № 1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема за пунктами «б»-«з» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 та № 2, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди; до запровадження такого пенсійного забезпечення зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах за списками № 1 та № 2, у визначених цією нормою розмірах - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, зокрема у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до пункту 6.5 Інструкції №21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави, для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок підприємства відшкодувати фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, є імперативним, випливає безпосередньо із закону та реалізується шляхом складення і направлення підприємству розрахунку фактичних витрат за формою, визначеною додатками до Інструкції № 21-1.

Судом встановлено, що оскаржувані розрахунки №5859/Р від 04.03.2025 та №5982/Р від 04.03.2025 складені уповноваженим органом - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як органом за місцем призначення пенсій, за встановленою формою, містять усі передбачені відомості та направлені позивачу в порядку, визначеному пунктом 6.8 Інструкції № 21-1. Отже, спірні розрахунки прийняті суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне включення до сум відшкодування індексації, надбавок та підвищень до пенсій колегія суддів зазначає таке.

Дійсно, за змістом абзацу другого преамбули Закону №1058-IV «пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом». Відповідно до статті 6 Закону № 1058-IV непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення, мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. Пунктом 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, встановлених законом, віднесено до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Водночас наведені норми не підтверджують протиправності спірних розрахунків. Законодавець урахував розмежування джерел фінансування, передбачивши в пункті 6.6 Інструкції №21-1, що додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Саме з цією метою форма розрахунку (додаток 6 до Інструкції №21-1) передбачає окреме відображення таких виплат у колонці 9, тоді як щомісячна сума, що підлягає відшкодуванню підприємством, зазначається у колонці 10 і сум, відображених у колонці 9, не містить.

Позивач, стверджуючи про включення до сум відшкодування виплат, що фінансуються з Державного бюджету України, жодних доказів на підтвердження цієї обставини ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав, конкретних пенсіонерів, стосовно яких, на його думку, допущено завищення, та відповідних сум не навів, арифметичного контррозрахунку не подав. Натомість суд першої інстанції оглянув і перевірив оскаржувані розрахунки та встановив їх відповідність установленій формі і змісту. За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; обов`язок доказування правомірності рішення, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України, не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Безпідставним є й довід апелянта про те, що розмір пред`явлених до відшкодування витрат не може відрізнятися від розміру призначеної пенсії. Відповідно до частин другої та третьої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Такий перерахунок змінює саме розмір пенсії як щомісячної пенсійної виплати в солідарній системі, що виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а не встановлює окрему виплату з іншого джерела. Відтак збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за статтею 42 Закону №1058-IV закономірно зумовлює зміну розміру фактичних витрат Пенсійного фонду України, що підлягають відшкодуванню підприємством, про що орган Пенсійного фонду повідомляє підприємство шляхом направлення нового розрахунку в порядку пункту 6.7 Інструкції № 21-1. Посилання апелянта на статтю 73 Закону № 1058-IV цих висновків не спростовує, оскільки відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату пільгових пенсій є джерелом надходжень Пенсійного фонду, а не напрямом використання його коштів.

Колегія суддів також враховує, що подібний правовий підхід, за яким обов`язок підприємства відшкодувати фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій є безумовним і охоплює розмір пенсії, визначений з урахуванням проведених перерахунків, за винятком виплат, які фінансуються за рахунок інших джерел і до розрахунку не включаються, узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду у справах щодо оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо доводів апеляційної скарги про процесуальні порушення, пов`язані з нерозглядом клопотання позивача від 17.10.2025 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За приписами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; за клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Вирішення питання про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження належить до дискреційних повноважень суду, який ураховує, зокрема, значення справи для сторін, обсяг та характер доказів, необхідність витребування додаткових доказів чи призначення експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Предметом спору є перевірка правомірності розрахунків фактичних витрат - рішень суб`єкта владних повноважень, правомірність яких встановлюється на підставі письмових доказів (самих розрахунків, відомостей про призначення пенсій, доказів направлення). Позивач не обґрунтував, які саме фактичні обставини не могли бути встановлені без проведення судового засідання, не заявив у суді першої інстанції клопотань про витребування конкретних доказів або призначення експертизи та не навів їх і в апеляційній скарзі. Під час апеляційного перегляду позивач також не скористався правом подати додаткові докази на спростування змісту спірних розрахунків.

Відповідно до частини 2 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення лише у випадках, прямо визначених цією нормою; розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності задоволеного клопотання про перехід до загального провадження до таких випадків не належить. Відповідно до частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таких наслідків колегія суддів у цій справі не встановила, оскільки суд першої інстанції повно встановив обставини справи на підставі наявних доказів та надав оцінку доводам обох сторін.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29– 30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №5859/Р від 04.03.2025 та №5982/Р від 04.03.2025 складені ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правомірно, у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений Законом №1058-IV і Інструкцією №21-1, а тому правові підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 08.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова