Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №160/27065/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/27065/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/27065/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у переведенні її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а також щодо незарахування до стажу державної служби періоду роботи з 16 лютого 1993 року по 26 квітня 1994 року згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 05 квітня 1983 року, та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20 червня 2025 року №047050024609;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді секретаря судового засідання у Криничанському районному суді Дніпропетровської області з 16 лютого 1993 року по 26 квітня 1994 року, що дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20 червня 2025 року №047050024609. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді секретаря судового засідання у Криничанському районному суді Дніпропетровської області з 16 лютого 1993 року по 26 квітня 1994 року, що дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 червня 2025 року про переведення з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11 червня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №967 про переведення з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням від 20 червня 2025 року №047050024609 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Підставою для відмови визначено, зокрема, те, що станом на 01 травня 2016 року стаж державної служби позивача за період з 27 квітня 1994 року по 08 квітня 2014 року становив 19 років 11 місяців 13 днів.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Водночас спір у цій справі стосується не зміни розміру призначеної пенсії за віком, а реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення за спеціальним законодавством про державну службу.

Правове регулювання пенсійного забезпечення державних службовців визначалося Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» та з 01 травня 2016 року – Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу».

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, пунктами 10 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено збереження права на пенсійне забезпечення відповідно до статті 37 Закону №3723-XII для визначених цими положеннями категорій осіб.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених законодавством на той час.

Таким чином, для вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII необхідно встановити стаж державної служби, набутий нею до 01 травня 2016 року, з урахуванням законодавства, чинного у відповідні періоди.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XII право на пенсію державного службовця за визначених цією нормою умов мають, зокрема, особи, які мають необхідний страховий стаж та стаж державної служби, визначений законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено категорії осіб, які відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 16 лютого 1993 року працювала на посаді секретаря судового засідання у Криничанському районному суді Дніпропетровської області.

27 квітня 1994 року позивач прийняла присягу державного службовця, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Пенсійним органом до стажу державної служби зараховано період роботи позивача починаючи з 27 квітня 1994 року.

Разом з тим, сам по собі факт прийняття присяги 27 квітня 1994 року не є достатньою правовою підставою для автоматичного виключення попереднього періоду роботи з 16 лютого 1993 року по 26 квітня 1994 року зі стажу, який підлягає врахуванню для цілей пенсійного забезпечення, без встановлення правового статусу займаної позивачем посади та характеру виконуваної нею роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що орган Пенсійного фонду України не надав належного нормативного та доказового обґрунтування неврахування спірного періоду роботи позивача.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20 червня 2025 року №047050024609 та зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності такого рішення покладається на відповідача.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України суд перевіряє, чи прийняті рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Оскаржуване рішення відповідача таким вимогам не відповідає.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/27065/25 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках та строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.А. Шальєва