Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №440/3430/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р.Справа № 440/3430/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції С.С. Бойко) від 14.07.2026 року (повний текст складено 17.07.26 року) по справі № 440/3430/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Кашкан логістик", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.03.2026 № 00030110701 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6840000 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1710000 грн;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.03.2026 № 00030140701.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не згоден з висновками акту документальної планової виїзної перевірки № 1395/16-31-07-01-02/36965823 від 09.02.2026, на підставі якого відповідачем 16 березня 2026 року прийнято такі податкові повідомлення-рішення: № 00030110701 (форма “Р”), про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8638092,50 грн. (податкове зобов`язання: 6910474 грн. та штрафна санкція: 1727618,50 грн.); № 00030140701 (форма “С”), про застосування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2354140,18 грн. Позивач зазначає, що у Акті перевірки відповідач стверджує, що позивач занизив дохід за 2023 рік на 38000000 грн. через нібито безоплатне отримання простого векселя серії АА № 2109225 векселедавця ТОВ “Газотурбінні технології”, відповідач вважає, що безоплатно отриманий цей вексель є доходом (активом), оскільки збільшує економічні вигоди підприємства у вигляді отриманого цінного паперу, який підтверджує право на отримання грошових коштів; за правилами бухгалтерського обліку така операція відображається як дохід. Посилаючись на “Протокол про зміну реквізиту векселя” від 16.08.2023, підписаному позивачем як “Векселедержатель”, відповідач дійшов висновку, що позивач є власником Векселя. Відповідач за 2023 рік донараховав позивачеві 6840000 грн. податку на прибуток та визначив розмір штрафних (фінансових) санкцій 1710000 грн. (25%, п. 123.2 ПКУ), про що зазначено у “Розрахунку суми грошового зобов`язання (суми податкового зобов`язання, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи”. Позивач стверджує, що висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 6840000 грн. за 2023 рік в результаті нібито безоплатно отриманого позивачем векселю номінальною вартістю 38000000,00 грн. у проміжок часу з 23.11.2021 по 16.08.2023 є безпідставним. Також позивач зазначив, що у Акті перевірки відповідач стверджує про встановлення порушення частини 3 статті 13 Закону “Про валюту і валютні операції” при виконанні імпортного контракту № 01/06/20/1 від 01.06.2020, укладеного з нерезидентом ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП”. Висновки відповідача мотивуються ненадходженням товару вартістю 65000 дол. США (2 376 959,00 грн. за курсом НБУ) в установлені граничні строки розрахунків (365 днів), на 736 днів (з 21.07.2022 по 25.07.2024). Посилаючись на ці висновки, відповідач нарахував пеню на загальну суму 2354140,18 грн. у розмірі 0,3% на добу. Позивач не погоджується з наведеними висновками, зазначає, що безперервно захищав своє право в суді стосовно повернення коштів, сплачених за товар, а рішенням у справі № 917/1188/24, яке набрало законної сили до проведення перевірки, стягнуто кошти з нерезидента.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року по справі № 440/3430/26 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 00030110701 фактично зведений судом першої інстанції до встановлення лише однієї обставини - підписання сторонами Протоколу про зміну реквізитів простого векселя від 16.08.2023, у якому позивач зазначений як векселедержатель. Разом з тим вважає, що для виникнення об`єкта оподаткування у вигляді доходу від безоплатно отриманого майна контролюючий орган повинен довести не факт існування окремого документа або використання у ньому певного терміну, а юридичний факт набуття платником податку права власності на відповідний актив. Зазначає, що лише після встановлення факту переходу права власності можливе дослідження наступного питання - чи був такий перехід оплатним або безоплатним. Отже, встановлення самого факту набуття права власності є первинною та обов`язковою передумовою для будь-яких висновків про виникнення доходу. Однак ні контролюючий орган, ні суд першої інстанції цієї обставини не встановили. Також посилається на те, що відповідач застосував курс НБУ на день прострочення (36,5686), замість курсу на день виникнення боргу (27,2132), чим штучно зависив базу нарахування пені та перевищив законний максимум.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Кашкан логістик” зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 3665823; основний вид діяльності - 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову перевірку ТОВ "Кашкан логістик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2021 по 30.09.2025 правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2021 по 30.09.2025, результати якої оформлені актом документальної планової виїзної перевірки № 1395/16-31-07-01-02/36965823 від 09.02.2026.

Перевіркою, встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, 21 НП(С)БО 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції”.

На підставі висновків акту перевірки, 16.03.2026 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 00030110701 (форма “Р”), про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8638092,50 грн. (податкове зобов`язання: 6910474 грн. та штрафна санкція: 1727618,50 грн.) / т. 1 а.с. 256- 259/;

№ 00030140701 (форма “С”), про застосування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2354140,18 грн /т. 1 а.с. 260-261/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2026 № 00030110701 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6840000 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1710000 грн та податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2026 № 00030140701, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 16.03.2026 № 00030110701 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6840000 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1710000 грн, судовим розглядом встановлено таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

За визначенням у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п. п. 44.1-44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Положеннями пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення перевірки контролюючий орган встановив, що станом на початок перевіряємого періоду 01.10.2021 згідно облікових даних у ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» по бухгалтерському рахунку 143 «Інвестиції непов`язаним сторонам» обліковується простий вексель виданий ТОВ «ГАЗОТУРБІННІ ТЕХНОЛОГІЇ» (податковий номер 32312612) серія АА № 2109225, сума векселя 38 000 000 грн.

Надалі, ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» відповідно до договору № БВ -12 від 23.11.2021 та акту приймання передачі векселю б/н від 23.11.2021 реалізовано даний вексель на адресу ТОВ «ФК «ФІНТАКТ».

У зв`язку з цим, перевіряючими встановлено, що ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» продано вексель покупцю ТОВ «ФК «ФІНКОНТАКТ» - 23.11.2021. Ця операція відображена за даними бухгалтерського і податкового обліку.

Разом з тим, ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» до перевірки надано протокол про зміну реквізитів векселя від 16.08.2023 укладений між Векселедержателем - ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» та Векселедавцем – ТОВ «Газотурбінні технології» (податковий номер 32312612).

Згідно цього протоколу визначено:

1. Внести зміни у реквізити нижчезазначеного векселя, який знаходиться у власності векселедержателя - ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК».

Також надано копію векселя, у наданій копії веселю внесено зміни про погашення «За пред`явленням, не раніше 31.12.2028», на зворотному боці якого здійснено запис «відповідно до змін» від 16.08.2023 з підписом ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК».

За висновками контролюючого органу, ці факти свідчать про те, що ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» станом на 16.08.2023 було векселедержателем та власником векселю та надавало його Векселедавцю - ТОВ «Газотурбінні технології» для внесення змін.

Тобто, згідно документів наданих для перевірки, станом на 16.08.2023 у власності ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» наявний вексель АА2109225 номіналом 38000000,00 грн. При цьому, згідно даних бухгалтерського обліку та первинних документів не встановлено придбання ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» вищезазначеного векселя у проміжку часу з 23.11.2021 по 16.08.2023. Отже, за твердженнями перевіряючих, даний вексель підприємством отримано безоплатно у проміжку часу з 23.11.2021 по 16.08.2023.

В свою чергу, позивач зазначає, що спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 00030110701 фактично зведений судом першої інстанції до встановлення лише однієї обставини - підписання сторонами Протоколу про зміну реквізитів простого векселя від 16.08.2023, у якому позивач зазначений як векселедержатель. Разом з тим платник вважає, що для виникнення об`єкта оподаткування у вигляді доходу від безоплатно отриманого майна контролюючий орган повинен довести не факт існування окремого документа або використання у ньому певного терміну, а юридичний факт набуття платником податку права власності на відповідний актив.

Надаючи оцінку цим доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що за змістом протоколу про зміну реквізитів векселя від 16.08.2023, копія якого долучалася до позовної заяви, судом встановлено, що цей протокол укладений між ТОВ «Газотурбінні технології» (векселедавець) та ТОВ «Кашкан Логістик» (векселедержатель) та протоколом визначено внести зміни до векселя № АА2109225: дата складання 21.05.2010; строк платежу – за пред`явленням, не раніше 20.08.2021; номінал векселя – 38000000,00 грн. При цьому, у п. 1 цього протоколу прямо визначено, що зміни вносяться до векселя, який знаходить у власності «Векселедержателя».

Згідно з п. 2 цього протоколу визначено: «Зміни в реквізитах вказаного векселя провести шляхом зміни строку платежу векселя – новий строк платежу: «За пред`явленням, не раніше 31.12.2028 року»».

Зазначений протоколе підписаний сторонами та скріплений печатками ТОВ «Газотурбінні технології», як векселедавця та ТОВ «Кашкан Логістик», як векселедержателя.

Крім того, протокол покладає саме на ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» обов`язок надати оригінал векселя векселедавцю для зміни реквізитів, а на зворотному боці наданої до перевірки копії векселя міститься запис «відповідно до змін» від 16.08.2023 з підписом ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК».

Наведені обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що станом на 16.08.2023 саму ТОВ «Кашкан Логістик» перебував у власності вексель № АА2109225.

Що стосується доводів позивача про те, що баланс станом на 31.12.2021 (рядок 1035 = 0) доводить відсутність векселя у 2023 році,то за обставинами цієї справи податковий орган і не заперечує сам факт того, що 23.11.2021 ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» дійсно продало вексель ТОВ «ФК «ФІНТАКТ», передало його за актом приймання-передачі та відобразило вибуття у бухгалтерському обліку, що і свідчить про те, що саме тому станом на 31.12.2021 показник фінансових інвестицій дорівнював нулю.

В свою чергу, виявлене в цій частині порушення контролюючий орган пов`язує з тим, що станом саме на 16.08.2023 платник знову документально зафіксував наявність у себе цього векселя та своє право власності, але не відобразив повторне набуття активу у бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, колегія суддів зазначає, що баланс на 31.12.2021 лише підтверджує лише попереднє вибуття, але не спростовує повторного набуття активу пізніше.

Також суд зазначає, що часткова оплата 12 000 000 грн стосується господарської операції 23.11.2021 - продажу векселя ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» на користь ТОВ «ФК «ФІНТАКТ» за договором № БВ-12.

При цьому, контролюючий орган не кваліфікував цей продаж як безоплатний.

Натомість, спірна подія є іншою, а саме повторна поява того самого активу у власності ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» до 16.08.2023 саме щодо цієї події, яка мала місце пізніше, позивач під час проведення перевірки не надав доказів оплати, компенсації, зарахування зустрічних вимог чи іншої відплатної підстави.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» порушено п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, 21 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, у зв`язку з чим, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2026 № 00030110701 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6840000 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1710000 грн відсутні.

Що стосується встановлених контролюючим органом порушень ТОВ «Кашкан логістик» вимог валютного законодавства, судовим розглядом встановлено таке.

Судовим розглядом встановлено, що 01.06.2020 між ТОВ “Кашкан логістик" та ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП” (Грузія), укладений контракт на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020.

14.06.2021 Продавцем виставлений попередній рахунок на визначену партію товару № 2, відповідно до якого вартість партії товару становить 168900,00 доларів США.

14.06.2021 сторонами була погоджена та підписана Специфікація, відповідно до якої визначено, що:

- ціна може бути змінена в порядку встановленим в п.1.6. даного Контракту;

- всього до оплати: 168 900,00 доларів США;

- умови оплати: Покупець оплачує вартість Товару на умові: 50% -передоплати, 50% - з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів з дати прийому Товару;

- строки поставки: протягом 40 (сорок) календарних днів, з моменту надходження передоплати (грошових коштів) на рахунок Продавця за партію Товару.

20.07.2021 Покупцем (позивачем) було здійснено передоплату за партію Товару в сумі 65000,00 доларів США (з граничним терміном отримання валютної виручки 20.07.2022), що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 10JBKLL7 та не заперечувалося сторонами у справі.

Станом на 21.07.2022 товар на територію України не надходив, повернення валютних коштів не здійснювалося.

Також судовим розглядом встановлено, що ТОВ “Кашкан логістик” звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 25.07.2022 № б/н, про стягнення з ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП”, Грузія, заборгованості в розмірі 65000,00 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням нерезидентом своїх зобов`язань за контрактом в частині своєчасної поставки товару (вина виноградні сортові в скляних пляшках).

Відповідно до п. 10.2 контракту на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020 у разі не врегулювання суперечок в процесі переговорів, вони будуть передані на розгляд судових органів за місцем знаходження позивача.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученої до позовної заяви, місцем знаходження ТОВ “Кашкан логістик” є: Україна, 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 5-А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 направлено матеріали позовної заяви по цій справі за підсудністю до Господарського суду Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 904/2094/22, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

В своєму рішенні апеляційний суд дійшов до висновку, що предметом позову у цій справі є вимога ТОВ “Кашкан логістик” до ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП, Грузія, про стягнення заборгованості в розмірі 65000,00 доларів США, відповідно до умов Контракту на поставку товарів №01/06/20/1 від 01.06.2020 в обумовлені сторонами строки.

Східний апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті - є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

ТОВ “Кашкан логістик” здійснило передоплату не в повному розмірі, а отже - не виконало свого зобов`язання, в результаті чого у ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП, Грузія, не виникло обов`язку поставити Товар.

Не погодившись з рішенням Господарського суду та Східного апеляційного господарського суду ТОВ “Кашкан логістик” повторно звернулося до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою від 26.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1188/24.

29.07.2025 Господарський суд Полтавської області прийняв Рішення про задоволення позову та стягнення з нерезидента ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП, Грузія, 65000 доларів США.

05.09.2025 Господарський суд Полтавської області виніс судовий наказ про примусове стягнення з нерезидента суми боргу. Строк пред`явлення виконавчого документа (наказу) на виконання до 25.08.2028 року.

Вирішуючи спірні правовідносини в цій частині, колегія суддів зазначає, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473-VIII).

Згідно із ст. 1 Закону № 2473-VIII у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства;

валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали;

іноземна валюта: а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах;

нерезиденти, окрім іншого, юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі ті, частки участі в яких належать резидентам;

суб`єкти валютних операцій - резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.

Відповідно до ч.ч. 4, 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За приписами ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (ч. 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Положеннями ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 14 Закону № 2473-VIII, за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані штрафні санкції.

Згідно із ч. 4 ст. 14 Закону № 2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

За приписами пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України 02 січня 2019 року №5 (далі - положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно із пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 14-3 постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно із пунктом 14-4 постанови № 18, розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ “Кашкан логістик” дійсно звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 25.07.2022 № б/н, про стягнення з ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП”, Грузія, заборгованості в розмірі 65000,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 направлено матеріали позовної заяви по цій справі за підсудністю до Господарського суду Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 904/2094/22, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Надалі, позивач повторно звернувся до Господарського суду Полтавської області та ухвалою від 26.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 917/1188/24, а 29.07.2025 Господарський суд Полтавської області прийняв рішення про задоволення позову та стягнення з нерезидента ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП, Грузія, 65000 доларів США.

Відповідно до розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, контролюючим органом застосовано пеню у розмірі 2354140,18 грн. Кількість днів прострочення – 736 днів, за період з 21.07.2022 (з наступного дня закінчення граничного терміну отримання валютної виручки) по 25.07.2024 (день подання повторної позовної заяви).

Надаючи оцінку тому, чи правомірно включено до періоду нарахування пені період розгляду судової справи за позовною заяву, яку було подано 25.07.2022, колегія суддів зазначає, що приписи ч. 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII прямо встановлюють, що якщо суд ухвалює рішення про відмову в позові повністю або частково в майнових вимогах, строк поновлюється і пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який строк було зупинено.

Наведене свідчить про те, що якщо вважати, що нарахування тимчасово зупинилося саме 25.07.2022, то після набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову (який був поданий 25.07.2022), відповідний період підлягав включенню до розрахунку пені ретроспективно.

Також колегія суддів зазначає, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства контролюючим органом встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII при виконанні імпортного контракту № 01/06/20 /1 від 01.06.2020 укладеного з нерезидентом ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП, Грузія, стосовно не надходження товару в установлені граничні строки розрахунків (365 днів), в сумі 65 000,00дол.США. на 736 днів з 21.07.2022 по 25.07.2024, а сума нарахованої пені становить 2354140,18 грн.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що відповідач порахував пеню за курсом на день закінчення граничного строку розрахунків (21.07.2022, курс 36,5686 грн./дол.), хоча частина п`ята статті 13 Закону № 2473-VIII прямо вимагає курс на день виникнення заборгованості– тобто на день сплати авансу (20.07.2021, курс 27,2132 грн./дол.). Такі доводи апелянта ґрунтуються на висновках, які викладені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у від 20.12.2024 у справі № 160/6138/24.

Надаючи оцінку цим доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що постановою Верховного Суду від 17.09.2025 сформульовано висновок, за яким заборгованість у валютних розрахунках набуває цієї якості після закінчення граничного строку виконання, а не в день авансового платежу.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Судовим розглядом встановлено, що в межах спірних правовідносин 365-денний строк сплив 20.07.2022, отже день виникнення простроченої заборгованості - 21.07.2022, а тому курс 36,5686 грн за 1 дол. США, застосований контролюючим органом правомірно.

Що стосується посилання позивача на перевищення допустимого розміру нарахування пені, колегія суддів зазначає, 65000 дол.США за курсом 36,56886 грн за 1 дол.США у гривневому еквіваленті складає 376959,00 грн.

Оскільки за 736 днів арифметична пеня за ставкою 0,3 % на день перевищила 100 % бази, контролюючим органом застосований законодавчий ліміт у сумі 2376959,00 грн. При цьому, судом встановлено, що з цієї суми ГУ ДПС у Полтавській області виключило 22818,82 грн пені, раніше нарахованої та сплаченої платником за тим самим порушенням.

Отже, пеня складає 2354140,18 грн і саме таку суму визначено податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.03.2026 № 00030140701.

У зв`язку з цим, доводи податкового органу про порушення ТОВ “Кашкан логістик” ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII при виконанні імпортного контракту № 01/06/20/1 від 01.06.2020 укладеного з нерезидентом ТОВ “ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП, Грузія, стосовно не надходження товару в установлені граничні строки розрахунків (365днів), в сумі 65000,00 дол.США. на 736 днів з 21.07.2022 по 25.07.2024, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.03.2026 № 00030140701 про застосування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2354140,18 грн є правомірним та скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року по справі № 440/3430/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 09.10.2026 року