Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №440/8392/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 440/8392/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/8392/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС"

до Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» (далі – ТОВ «АГРО-ПОЛІС», позивач, апелянт) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач), в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо направлення запиту про надання адміністративної допомоги № 2383/IKO/99-00 23-01-01-05 від 04.12.2025 року стосовно суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» (код ЄДРПОУ 37052185) до Федеральної податкової адміністрації Швейцарії.

В обґрунтування позову зазначено, що дії Державної податкової служби України пов`язані з порушенням порядку оформлення запиту про надання адміністративної допомоги від 04.12.2025 року щодо суб`єкта господарювання ТОВ «АГРО-ПОЛІС» та його протиправного надсилання до Федеральної податкової адміністрації Швейцарії. Компетентним органом України не дотримано встановленої процедури оформлення та направлення запиту до Федеральної податкової адміністрації Швейцарії, що свідчить про порушення визначеного міжнародно правового та адміністративного порядку взаємодії між компетентними органами. Внаслідок недотримання компетентним органом України встановленої процедури оформлення та направлення запиту (який в т.ч. містить недостовірну інформацію) до Федеральної податкової адміністрації Швейцарії, порушено визначений законодавством порядок ініціювання отримання інформації, що становить банківську таємницю, а відтак - і гарантії її захисту. Також законодавство України обмежує повноваження контролюючих органів України межами території України, а тому ДПС України відповідно до наведених міжнародних договорів взагалі позбавлена повноважень на обмін податковою інформацією щодо нерезидентів, які не здійснюють господарської діяльності на території України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» (3873, Полтавська обл., с. Рунівщина, вул. Михайла Гаврилка, 15, код ЄДРПОУ 37052185) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі № 440/8392/26 у повному обсязі та направити справу до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного, помилкового та безпідставного висновку про те, що направлення компетентним податковим органом України запиту з метою отримання інформації саме по собі не породжує юридичних наслідків для платника податків, а тому відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню та направленню запиту протиправними, адже податковий орган наділений повноваженнями на складання та направлення відповідних запитів. Суд першої інстанції не врахував, що позовні вимоги ґрунтуються не на самому факті реалізації Державною податковою службою України повноваження щодо складання та направлення запиту, а на тому, що таке повноваження було реалізовано з порушенням вимог законодавства та без належної правової необхідності, унаслідок чого були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача. Спеціальний запит від 04.12.2025 року стосується безпосередньо прав та законних інтересів позивача. Платник податків має право на те, щоб щодо нього дотримувалася належна правова процедура, а втручання у сферу його прав та обов`язків здійснювалося виключно за наявності достатніх, чітко визначених та належним чином обґрунтованих підстав, передбачених законодавством. Направлення спеціального запиту від 04.12.2025 року без дотримання встановленої процедури та без правової необхідності безпосередньо вплинуло на права та законні інтереси позивача у сфері адміністративних правовідносин, оскільки внаслідок таких дій ДПС України позивач був фактично залучений до реалізації відповідної владної процедури, а інформація щодо нього стала предметом владного звернення до компетентного органу іноземної держави. Таким чином, оспорювані дії відповідача не є суто інформаційним заходом, який не має жодного правового значення для позивача, а безпосередньо стосується його прав та законних інтересів і зумовлює для нього відповідні правові наслідки. Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача виключно з підстави ненастання для нього юридичних наслідків у результаті направлення спеціального запиту є передчасним, оскільки питання правомірності самої дії відповідача, наявності для її вчинення належної правової підстави та необхідності, а також дотримання ним установленої законом процедури безпосередньо стосується прав та законних інтересів позивача і підлягає оцінці під час розгляду справи по суті.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що обставини та факти, викладені у запиті про надання адміністративної допомоги, є відображенням дій працівників податкових органів в межах їх повноважень та функцій і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а оскаржуваний запит, відповідно, не порушує прав позивача. Направлення суб`єктом владних повноважень до запиту про надання адміністративної допомоги не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Незгода з надісланням запиту може бути підставою для оцінки наслідків або результатів перевірки адміністративного акту). Оскарження самих лише дій щодо направлення запиту не призводить до реального захисту прав платника податків, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства. Таким чином, дії контролюючого органу при направленні запиту не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. З огляду на викладене, відповідач просить апеляційну скаргу ТОВ «АГРО-ПОЛІС» залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 у справі № 440/8392/26 без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Від апелянта надійшла заява, в якій він просив розглянути апеляційну скаргу без його участі позивача та без участі його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла таких висновків.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що направлення запитів з метою отримання інформації є правом податкового органу, пов`язаним із реалізацією його повноважень та здійсненням функцій; вказаний запит жодним чином сам по собі не порушує права платника податків, цей запит сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню та направленню запиту протиправними адже податковий орган наділений повноваженнями на складання та направлення відповідних запитів. Дії щодо направлення запиту не спричиняють позивача правових наслідків. Наслідки можуть бути спричинені адміністративними актами, вчиненими податковими органами за наслідком документальних перевірок платника, що будуть можливо прийняті у майбутньому після реалізації спірних запитів. Суд зауважив, що судовому захисту все ж підлягає порушене право, а не те, щодо порушення якого у майбутньому позивач має побоювання. Обставини та факти, викладені у запиті про надання адміністративної допомоги, є відображенням дій працівників податкових органів в межах їх повноважень та функцій і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, оскаржуваний запит, відповідно, не порушує прав позивача. Направлення суб`єктом владних повноважень до запиту про надання адміністративної допомоги не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Незгода з надісланням запиту може бути підставою для оцінки наслідків або результатів перевірки адміністративного акту. Оскарження самих лише дій щодо направлення запиту не призводить до реального захисту прав платника податків, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства. Дії контролюючого органу при направленні запиту не можуть бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів виходить з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Положення ч. 5 ст. 160 КАС України передбачають, що в позовній заяві зазначають, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (або більше) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у публічних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Прийняте суб`єктом владних повноважень при виконанні управлінських функцій рішення, вчинені дії або бездіяльність безпосередньо стосуються правового статусу (прав, законних інтересів, свобод, обов`язків) особи, яка звернулася до суду (такі ж висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (пункти 5.7, 5.8), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а, від 18.12.2019 у справі № 826/2323/17 (пункти 18, 19), від 13.10.2020 у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15 (пункт 72), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 28), від 21.09.2023 у справі № 990/49/22 (пункт 23), від 22.02.2024 у справі № 990/64/23 (пункт 46), від 13.02.2025 у справі № 990/220/24 (пункт 32), від 20.03.2025 у справі № 990/111/23 (пункт 5.10)).

Судом встановлено, що предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо направлення запиту про надання адміністративної допомоги № 2383/IKO/99-00-23-01-01-05 від 04.12.2025 року стосовно суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» до Федеральної податкової адміністрації Швейцарії

За змістом підпунктів 72.1.3, 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей - інформація про наявність та рух коштів на рахунках/електронних гаманцях платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з пп. 73.3.5 п. 73.3 ст. 73 ПК України інформація на запит контролюючого органу надається банками, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей, особами, які є фінансовими агентами, та іншими суб`єктами, які відповідно до законодавства України зобов`язані зберігати інформацію, що запитується, безоплатно та в обсягах, необхідних для виконання контролюючими органами міжнародних зобов`язань, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування та іншим міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що спірні відносини виникли з приводу реалізації відповідачем владної управлінської функції - звернення до уповноваженого органу (Федеральної податкової адміністрації Швейцарії) на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових спорах 25.01.1988, ратифікованої із застереженнями Законом України від 17.12.2008 № 677-VI.

У запиті від 04.12.2025 зазначено, що компетентний орган України проводить податкову перевірку щодо ТОВ «АГРО-ПОЛІС» за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2025 року і було встановлено, що ТОВ «АГРО-ПОЛІС» здійснювало виплати дивідендів на банківський рахунок у Швейцарії, відкритий на ім`я кіпрської компанії «CACIQUE LIMITED», та застосовано знижену ставку оподаткування, передбачену чинною Конвенцією між Кіпром та Україною.

Метою спеціального запиту від 04.12.2025 року, є отримання інформації, зокрема, по банківському рахунку компанії CACIQUE LIMITED, відкритому в CREDIT SUISSE AG, Zurich, Paradeplatz 8, 8070, Switzerland, SWIFT: CRESCHZHXXX, (USD) №1520399-32, IBAN: НОМЕР_1 , в тому числі банківській виписки щодо цього рахунку та інших рахунків, на які зараховувались кошти у період з 01.01.2018 по 30.06.2025 із зазначенням призначення платежів та найменувань контрагентів.

ТОВ «АГРО-ПОЛІС», оскаржуючи дії податкового органу щодо направлення запиту про надання адміністративної допомоги, посилається, зокрема, на те, що має правові підстави для застосування ставки оподаткування у розмірі 5 % при виплаті дивідендів на користь нерезидента.

Також позивач зазначає, що твердження відповідача у запиті про нібито проведення податкової перевірки ТОВ «АГРО-ПОЛІС» за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2025 року не відповідає дійсності та є недостовірним, оскільки остання податкова перевірка ТОВ «АГРО-ПОЛІС» щодо визначення повноти та своєчасності сплати податку з доходів нерезидента у зв`язку з виплатою дивідендів на користь CACIQUE LIMITED проводилася відповідно до Акту про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» від 06.07.2021 року №3408/18-28-07-01-07/37052185/54.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що Федеральна податкова адміністрація Швейцарії у зв`язку з отриманням спеціального запиту від 04.12.2025 року направляла позивачу листи від 03.02.2026 та від 08.04.2026, у яких порушувалося питання щодо можливості надання ТОВ «АГРО-ПОЛІС» згоди на розкриття банківської таємниці у спрощеному порядку, що, на думку позивача свідчить про те, що направлення ДПС України спеціального запиту фактично зумовило вчинення іноземним компетентним органом подальших дій безпосередньо щодо позивача та необхідність реагування з його боку на такі звернення.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що спір у цій справі виник щодо реалізації суб`єктом владних повноважень владної управлінської функції, а тому його належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що дії контролюючого органу при направленні запиту не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставами для позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, є необґрунтованим.

При цьому, встановлення того, чи відбулося порушення прав, свобод або законних інтересів позивача внаслідок оспорюваних дій ДПС України, є питанням, яке має вирішуватися під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог і у випадку встановлення відсутності їх порушення є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року по справі № 440/8392/26 скасувати.

Адміністративну справу № 440/8392/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 09.10.2026.