Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/33680/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 520/33680/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі № 520/33680/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту – відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №00429232409 від 02.09.2025, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області про нарахування суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 752 539,70 грн (сімсот п`ятдесят дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 70 копійок).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00429232409 від 02.09.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області у частині нарахування грошового зобов`язання у розмірі 611 165,63 грн (шістсот одинадцять тисяч сто шістдесят п`ять гривень 63 копійки). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 4 889,25 грн (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 37 копійок).

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 р. заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову та з додатковим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі № 520/33680/25 залишено без змін.

30.09.2026 до суду найшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить суд ухвалити додаткову постанову у справі № 520/33680/25, якою стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (ідентифікаційний код: 43983495) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок), понесені позивачем у суді апеляційної інстанції. В заяві вказує , що у відзивах на апеляційні скарги позивачем було заявлено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн за розгляд апеляційної скарги на основне рішення та 10 000,00 грн — на додаткове рішення. Також позивач повідомив про намір надати докази понесення зазначених витрат у строк, передбачений частиною сьомою статті 139 КАС України. На обґрунтування заявленої суми позивач зазначає, що надані адвокатом послуги безпосередньо пов`язані з розглядом справи, їх обсяг і вартість підтверджені відповідними документами та є співмірними зі складністю справи, витраченим часом і її значенням для позивача. Крім того, заявник наголошує на значному досвіді адвоката, яка здійснює адвокатську діяльність понад 15 років, а також на суттєвому впливі справи на майновий стан позивача. Зокрема, загальна сума нарахованих грошових зобов`язань становила 752 539,70 грн, з яких судом скасовано 611 165,63 грн.На підтвердження обґрунтованості заявлених витрат до заяви додано детальний опис наданих послуг, підписаний сторонами звіт та відповідні підтвердні документи.

ГУ ДПС заперечує проти задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн з огляду на таке. Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу має бути підтверджений детальним описом виконаних робіт і бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом. Заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а заявлена сума не має достатнього обґрунтування з огляду на фактичний обсяг наданих послуг. Надання договору, акта та платіжної інструкції саме по собі не звільняє заявника від обов`язку обґрунтувати співмірність витрат. За відсутності належної деталізації витраченого часу та вартості окремих послуг неможливо належним чином оцінити обґрунтованість заявленої суми. Крім того, витрати в розмірі 30 000 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень і 10 000 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення потребують окремого обґрунтування з урахуванням фактичного обсягу та складності кожного документа. Просить суд відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або, як альтернативу, зменшити їх розмір до співмірної та обґрунтованої суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що заява про винесення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у додатковій постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

За позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та у постановах від 5 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Представник позивача просив суд стягнути на користь товариства судові витрати у формі правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 40000,00 грн.

Так , представництво інтересів Позивача – ОСОБА_1 , по справі № 520/33680/25 у Другому апеляційному адміністративному суді здійснювала керуюча АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «ОРІЩЕНКО» адвокат Оріщенко Наталія Сергіївна на підставі договору № 66/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 17.12.2025 року (надалі – договір, копія міститься у матеріалах справи) та сформованого за цим договором ордером на надання правничої допомоги серії АХ № 1372524 від 12.08.2026 року, виданого АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОРІЩЕНКО».

За умовами укладеного договору про консультування та надання правничої допомоги, КЛІЄНТ доручив, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО прийняло доручення щодо надання КЛІЄНТУ усіх видів правничої допомоги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при здійсненні представництва інтересів КЛІЄНТА в судах всіх інстанцій з усіма процесуальними правами, передбаченими для сторін нормами адміністративного судочинства, також щодо представництва в будьяких державних та недержавних органах, установах, органах місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях будь-якої форми власності, органах нотаріату, перед державними та приватними виконавцями, державними реєстраторами, тощо, з питань, що стосуватимуться захисту прав та інтересів КЛІЄНТА у справі за позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00429232409 від 02.09.2025, прийнятого у зв`язку із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки КЛІЄНТА, в результаті якої було складено Акт № 32367/20-40-24-09-04/2945214233 від 31.07.2025 року.

Відповідно до п. 2.7. Договору, послуги з представництва інтересів КЛІЄНТА в судах, правоохоронних та інших органах здійснюються АДВОКАТСЬКИМ БЮРО особисто в особі адвоката-засновника АДВОКАТСЬКОГО БЮРО, що має відповідне свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності, або адвокатів, що перебувають з АДВОКАТСЬКИМ БЮРО в договірних відносинах.

Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата послуг АДВОКАТСЬКОГО БЮРО здійснюється в безготівковому вигляді на підставі рахунку.

Додатковою угодою № 1 до договору № 66/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 17.12.2025 року Сторони погодили, що в рамках договору № 66/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 17.12.2025 року АДВОКАТСЬКИМ БЮРО будуть також надаватися послуги з правничої допомоги, пов`язані з розглядом Другим апеляційним адміністративним судом апеляційних скарг Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року по справі № 520/33680/25.

Відповідно до п. 2 вказаної угоди, у перелік послуг, що надаватимуться в суді апеляційної інстанції, входитимуть послуги: - вартістю 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок), що включають підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовку та подання пояснень та інших процесуальних документів по справі тощо з розгляду скарги на основне рішення, - вартістю 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок), що включають підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовку та подання пояснень та інших процесуальних документів по справі тощо з розгляду скарги на додаткове рішення. Оплата вартості наданих послуг здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів з моменту підписання сторонами деталізованого звіту (детального опису) щодо наданих послуг або акту приймання-передачі наданих послуг.

12.08.2026 року АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОРІЩЕНКО» виставлено рахунок на оплату № 48 за договором № 66/2025 від 17.12.2025 року (юридичні послуги з представництва в Другому апеляційному адміністративному суді по справі № 520/33680/25) на суму 5 000,00 грн (копія додається).

Вказаний рахунок на оплату сплачений, що підтверджується фільтрованою банківською випискою (копія додається).

28.09.2026 року АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОРІЩЕНКО» виставлено рахунок на оплату № 58 за договором № 66/2025 від 17.12.2025 року (юридичні послуги з представництва інтересів у Другому апеляційному адміністративному суді у справі № 520/33680/25 з розгляду апеляційних скарг на основне та додаткове рішення) на суму 35 000,00 грн (копія додається). Строки оплати вказаного рахунку ще не настали.

Відповідно до Деталізованого звіту (детального опису) щодо наданих послуг за договором № 66/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 17.12.2025 року по справі № 520/33680/25 в апеляційному суді (копія додається), КЛІЄНТУ були надані такі послуги такою вартістю: 1) 12.08.2026 - Складання, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року по справі № 520/33680/25 (в порядку статті 304 КАС України), у тому числі пошук релевантної судової практики, 2) 12.08.2026 - Складання, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року по справі № 520/33680/25 (в порядку статті 304 КАС України), загальною вартістю 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.01.2025 року у справі № 240/32993/23 від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд, враховуючи заперечення відповідача, зазначає, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, розумність гонорару та витрачений адвокатом час, Суд, за відсутності клопотання іншої сторони, самостійно зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ч. 4 ст. 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Також, судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі №227/2301/21 щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків: «….. 12.33. У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.».

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, якою встановлено, що «надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. Участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, втретє вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.»

Тобто , в будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи і нормативно-правової бази.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.05.2023 у справі №640/2756/19.

Враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанціях не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права, судову практику зі спірних питань тощо була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 16 березня 2023 року у cправі № 927/153/22 щодо того, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням установлених обставин справи.

Колегія суддів звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, особливо, якщо мова йде про суб`єкта владних повноважень, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 у справі № 826/13270/16, №826/841/17 від 05.09.2019).

Враховуючи викладене, фактичний обсяг виконаної роботи , затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, підготовка цієї справи до розгляду в апеляційній інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось , колегія судів вважає заявлений загальний розмір витрат на правову допомогу в сумі 40000,00 грн є не співмірним ,розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 4000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,0 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про винесення додаткового рішення по адміністративній справі задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням ДПС у Харківській області ( 43983495) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн. , понесені позивачем у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис) (підпис) Чалий І.С. Семененко М.О.