Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №520/20891/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р.Справа № 520/20891/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Сліденко А.В.) від 20.08.2026 по справі № 520/20891/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарова Дар`я Валеріївна 15.07.2026 подала до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 520/20891/25 шляхом стягнення з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ на користь ОСОБА_1 нараховану різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у розмірі 154.993,36 грн.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарова Дар`я Валеріївна 15.07.2026 подала до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 520/20891/25 шляхом стягнення з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ на користь ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 різниці в пенсії у розмірі 177.940,86 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2026р. було об`єднано заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162671 на суму 154.993,36 грн та заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню №80162445 на суму 177.940,86 грн по адміністративній справі № 520/20891/25 в одне провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162671 на суму 154.993,36 грн та заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162445 на суму 177.940,86 грн по адміністративній справі № 520/20891/25 - задоволено частково.

Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі № 520/20891/25.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 163.410,53 грн (сто шістдесят три тисячі чотириста десять гривень 53 коп.) боргу з виплати пенсії за період 01.01.2025р.-30.11.2025р.

Заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162671 на суму 154.993,36 грн та заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162445 на суму 177.940,86 грн по адміністративній справі № 520/20891/25 у решті вимог - залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу № 520/20891/25 до суду першої інстанції на повний і всебічний розгляд по суті.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що лише 20.09.2026 ОСОБА_1 отримав додаткові докази подані ГУ ПФУ в Харківській області, тобто в день постановлення оскаржуваної ухвали, що не дало можливості позивачу спростувати ці докази. Вказує, що на засіданні знаходилась людина, особа якої була встановлена судом згідно наданих документів судді, але ціль та наміри присутності не були з`ясовані, що можна побачити з відеозапису судового засідання. Суд сам залишив без задоволення саме свою позовну вимогу, по якій видав виконавчий лист свого рішення по ВП № 80162445. Справа повністю не досліджена, та на думку позивача протиправна у зв`язку з тим, що суд намагався не дослідити справу по суті, а провести аудит пенсії позивача (експерти та спеціалісти до справи не долучались).

Вважає, що загальна сума заборгованості за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 різниці в пенсії становить 177940,86 грн. і це визнається ГУ ПФУ в Харківській області.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.

При цьому, ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій стверджує, що отримав відзив пенсійного органу на особисту електронну пошту. Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги та відхилити відзив ГУ ПФУ в Харківській області.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі № 520/20891/25 позов було задоволено частково. З виходом за межі позову було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 07.07.2025р. № 17897-18881/К-03/8-2000/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. № ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з приводу обчислення пенсії ОСОБА_1 до виплати з 01.01.2025р. із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025р. без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 з урахуванням раніше проведених платежів.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати станом на 01.03.2025р. сумою - 24.413,52 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. в частині основного розміру пенсії, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. № 185 у межах 1.500,00грн, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. № 209 у межах 1.500,00грн без обмежень, запроваджених ст. 2 розділу І і п. 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. № 3668-VI та без обмежень сумою - 24.413,52 грн.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Рішення суду від 26.08.2025р. у справі № 520/20891/25 набрало законної сили 28.10.2025р. та позивачем було отримано виконавчі листи.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 05.02.2026 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 80162671 з виконавчого листа № 520/20891/25 виданого 18.11.2025р. Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. № ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів.

На адресу Відділу надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 за № 2000-0308-8/33406, згідно якої на виконання зазначеного рішення суду заявнику проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 21.03.2025р. № ФХ-101550/4253/с та з 01.01.2025р. без застосування постанови КМУ № 1 від 03.01.2025р.; нараховані грошові кошти у загальному розмірі 163.410,53 грн за період з 01.02.2023р. по 30.11.2025р. В листопаді 2025р. розпочато виплату різниці проводиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та виплачено 8.417,17 грн. Залишок буде виплачено за умов надходження фінансування.

Також головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 05.02.2026 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 80162445 з виконавчого листа № 520/20891/25 виданого 18.11.2025р. Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. в частині основного розміру пенсії, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. № 185 у межах 1.500,00грн, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. № 209 у межах 1.500,00грн без обмежень, запроваджених ст. 2 розділу І і п. 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. № 3668-VI та без обмежень сумою - 24.413,52 грн.

На адресу Відділу надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2026 за № 2000-0510-8/31177, згідно якої в листопаді 2025 року на виконання рішення проведено перерахунок пенсії: з 01.02.2023 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025 № ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів; з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно ПКМУ № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб ну 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених платежів; - з 01.03.2025 без обмежень, запроваджених ст. 2 розділу І і п. 2 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3665-VІ та без обмежень сумою - 24413 гривень 52 копійки. За період з 01.01.2025 по 30.11.2025 нараховано різницю в пенсії в розмірі 163410,53 грн. та включено до Реєстру судових рішень. Залишок невиплачених коштів виплачуватиметься відповідно до Порядку, за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Задовольняючи заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162671 на суму 154.993,36 грн та заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни від 15.07.2026р. про зміну способу виконання рішення по виконавчому провадженню № 80162445 на суму 177.940,86 грн по адміністративній справі № 520/20891/25 - частково, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі № 520/20891/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії та визначено загальну суму заборгованості минулих періодів у розмірі - 163.410,53 грн., яка станом на серпень 2026 року залишалася невиплаченою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон України № 4901-VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі № 520/20891/25 позов було задоволено частково. З виходом за межі позову було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 07.07.2025р. № 17897-18881/К-03/8-2000/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2025р. № ФХ-101550/4253/с з урахуванням раніше здійснених платежів.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з приводу обчислення пенсії ОСОБА_1 до виплати з 01.01.2025р. із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025р. без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 з урахуванням раніше проведених платежів.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати станом на 01.03.2025р. сумою - 24.413,52 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. в частині основного розміру пенсії, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. № 185 у межах 1.500,00грн, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. № 209 у межах 1.500,00грн без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. № 3668-VI та без обмежень сумою - 24.413,52 грн.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Рішення суду від 26.08.2025р. у справі № 520/20891/25 набрало законної сили 28.10.2025р. та позивачем було отримано виконавчі листи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 витребувано письмові пояснення у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зокрема щодо того, чи стосується нарахована сума - 163.410,53 грн виконання зазначеного виконавчого листа, чи вона сформована внаслідок виконання інших частин рішення суду, із зазначенням окремих сум за кожною частиною резолютивної частини рішення.

З наданих ГУ ПФУ в Харківській області пояснень від 10.08.2026 встановлено, що за результатом перерахунку головним управлінням нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 30.11.2025 у розмірі 163410,53 грн., яку обліковано в підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Щодо доводів позивача про незаконне проведення аудиту його пенсійної справи, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 витребувались докази та письмові пояснення у справі, з огляду на протиріччя між заявниками стосовно перерахованого розміру пенсії позивача, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 80 КАС України, суд має право витребувати відповідні докази за власною ініціативою, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, докази та пояснення у справі витребувались саме з метою встановлення всіх фактичних обставин у справі для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а тому доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження.

При цьому, посилання заявника на порушення порядку проведення судового засідання не спростовує правильності висновків судів щодо часткового задоволення заяв про зміну способу і порядку виконання рішення, оскільки наведені обставини стосуються окремого процесуального питання та не впливають на законність прийнятої ухвали.

Варто зазначити, що перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, може бути здійснена у встановленому ст.ст. 382, 383 КАС України порядку.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд ураховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у справі слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 по справі № 520/20891/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складений 09.10.2026 року