Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/13369/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 520/13369/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

представників сторін: позивача - Куліди А. А., відповідача - Іхненко Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 30.07.26 року по справі № 520/13369/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноком» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Техноком») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.01.2026 № 00014880705 у частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1 217 297,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 16.01.2026 № 00014880705 (далі – ППР), яким ТОВ «Техноком» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість (далі – ПДВ) на 1217297,00 грн, оскільки всі господарські операції, за наслідками здійснення яких було сформовано спірне від`ємне значення, у повному обсязі підтверджені первинними документами, а відображення таких операцій у податковій декларації з ПДВ із допущенням технічних помилок у частині періодів складання первинних документів не впливає на стан розрахунків із бюджетом та не може позбавляти ТОВ «Техноком» права на податковий кредит.

У свою чергу, наполягав, що контролюючий орган має доступ до відповідної податкової інформації, зокрема, до всіх митних декларацій платника податку, у тому числі позивача, а також до Єдиного реєстру податкових накладних, а тому під час проведення документальної перевірки мав можливість співставити дані, зазначені у митних деклараціях та податкових накладних із інформацією, вказаною у Таблиці 1 Додатка 2 податкової декларації та встановити факт того, що спірні суми від`ємного значення/податкового кредиту підтверджуються документально, однак, таких дій не вчинив, що не може вважатись обґрунтованим.

Просив врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.02.2026 по справі № 400/11909/23, в якій останній виснувався, що допущення платником податку технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі, якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

Обґрунтовуючи неможливість подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації повідомив, що про допущену технічну помилку дізнався лише безпосередньо під час проведення документальної перевірки, а в силу пункту 50.2 статті 50 ПК України подання уточнюючих розрахунків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок – забороняється.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 по справі № 520/13369/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМ" (просп. Героїв Харкова, буд. 199А,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61037, код ЄРДПОУ 30511780) до Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄРДПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.01.2026 № 00014880705 у частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1 217 297,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМ" (код ЄРДПОУ 30511780) сплачений судовий збір у розмірі 18259 (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень 46 копійок.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі № 520/13369/26 та прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про прийняття оскаржуваного рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень статті 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення.

Вважав, що в діях контролюючого органу відсутні будь-які ознаки протиправності, адже ТОВ «Техноком» завищено показник рядка 19 податкової декларації за рахунок не підтвердження даних таблиці 1 Додатка 2 Декларації в частині декларування сум від`ємного значення звітного періоду (рядок 19 Декларації) первинними документами, в т.ч.: запис № 240 на суму 919 382,90 грн за червень 2025 року за рахунок ввезення на митну територію України товарів за основною ставкою за травень 2025 року; запис № 159 на суму 199 800,00 грн за липень 2024 року у розмірі за рахунок ПН липня 2024 року по взаємовідносинам із ТОВ «ЕДВАЙС» (код ЄДРПОУ 21391602); запис № 176 на суму 98 114,06 грн за липень 2024 року за рахунок ПН лютого 2024 року по взаємовідносинам із ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 44167600).

Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, та, як наслідок, обґрунтування рішення виключно правовою позицією позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Наполягав, що відповідач не наводить будь-яких заперечень відносно того, що у розглядуваному в даній справі випадку йде мова про суто технічні помилки; показники податкового кредиту/від`ємного значення підтверджуються наявними у матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції митними деклараціями, зареєстрованими податковими накладними, а також первинними документами; під час проведення документальної перевірки посадовим особам відповідача було відомо про характер такої помилки; позиція суду першої інстанції узгоджується із сталою позицією Верховного Суду. Саме по собі цитування положень ПК України не підтверджує позицію відповідача.

Вказував, що позивачем надано до матеріалів справи відповідні податкові накладні та митні декларації, які підтверджують розглядувані у даній справі суми податкового кредиту /від`ємного значення позивача. Жодних заперечень з цього приводу/щодо таких документів відповідачем не наведено, а допущені ТОВ «Техноком» суто технічні помилки не впливають на розрахунок з бюджетом, а тому не можуть розглядатися у якості належної підстави для позбавлення (фактичної конфіскації) позивача власного майна у вигляду податкового кредиту/від`ємного значення на загальну суму більш 1 млн грн.

Зауважив, що податкова декларація з ПДВ за листопад 2025 року була подана до податкових органів 18.12.2025, а спірна перевірка проводилась з 10.12.2025 по 23.12.2025, а тому у відповідача під час перевірки була наявна інформація про дійсні періоди складання митних декларацій та дати реєстрації податкових накладних, які підтверджують розглядувані суми від`ємного значення та податкового кредиту (інформація про розглядувані суми від`ємного значення за відсутності помилок), однак відповідач не дослідив наявну у нього інформацію, що не може вважатись прийнятним.

Також зазначив, що питання сплати митних платежів, ПДВ під час митного оформлення відноситься до компетенції Державної митної служби України; у свою чергу, до компетенції ГУ ДПС у Харківській області відноситься лише перевірка фактичної наявності відповідних митних декларації, що вбачається, зокрема, з положень пункту 200.12 статті 200 ПК України.

Повідомив про намір понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Представником ТОВ «Техноком» надано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 21.09.2026, в яких вказано, що запис № 240 стосується 919 382,90 грн від`ємного значення, яке первинно сформоване (далі перенесено до наступних періодів) у червні 2025 року на підставі митних декларацій щодо ввезення товарів на митну територію України, складених у травні 2025 року (вірний період складання червень 2025 року); запис № 159 стосується 199 800,00 грн від`ємного значення, яке первинно сформоване у липні 2024 року на підставі податкової накладної, складеної у липні 2024 року щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «ЕДВАЙС» (вірний період складання червень 2024 року); запис № 176 стосується 98 114,06 грн від`ємного значення, яке первинно сформоване у липні 2024 року на підставі податкових накладних, складених у лютому 2024 року щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» (вірний період складання лютий 2023 року).

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техноком» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.11.2025 № 9360707517 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 29.12.2025 № 48591/20-40-07-05-03/30511780 (т. 1 а.с. 93-199), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пункту 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платнику у банку (рядок 20.2.1 Декларації) на 133 061 грн за жовтень 2025 року;

- пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на суму 1 261 438 грн за жовтень 2025 року.

На підставі встановлених порушень, 16.01.2026 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00014880705, яким ТОВ "Техноком" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1261438 грн. (т. 1 а. с. 200-202).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення в частині донарахувань на загальну суму 1 217 297 грн протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.01.2026 № 00014880705 у частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1 217 297,00 грн, оскільки позивачем не було допущено порушень при формуванні податкового кредиту та декларуванні суми від`ємного значення, яка враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за жовтень 2025 року, а технічна помилка (описка) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі, якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Колегія суддів зазначає, що підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У розумінні підпунктів 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1. статті 185 розділу V ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається зі змісту пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, для операцій з постачання послуг (товарів) первинним документом, що посвідчує право платника податку - покупця послуг (товарів) на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, яка складена платником податку - продавцем послуг (товарів) за такими операціями окремо на кожне повне (часткове) постачання товарів та/або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 996-ХIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з вимогами статті 4 Закону № 996-ХІV, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Варто зауважити, що з введенням в дію 03.01.2017 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 № 1724-VІІІ первинний документ лише містить відомості про господарську операцію, однак не підтверджує її.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При цьому ПК України та Закон № 996-ХІV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХІV первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що за відсутності події придбання для використання в оподатковуваних операціях товарів/послуг та, як наслідок, неможливості визначення дати початку їх фактичного використання через відсутність первинних документів, складених відповідно до Закону № 996-ХIV, у платника податку не може виникнути податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

При цьому, у податковому обліку позивача операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 жовтня 2019 року по справі №400/2670/18, від 31.01.2020 по справі № 520/10953/18 та від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Як зазначив Верховний Суд у справі № 360/3118/21 від 25.07.2023, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ані недоліки первинної документації, ані наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання тощо, самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, у тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі ж надання контролюючим органом доказів, які у сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що підставою для висновку відповідача про завищення ТОВ «Техноком» суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платнику у банку на 133061 грн за жовтень 2025 року та завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на суму 1261438 грн за жовтень 2025 року слугували припущення ГУ ДПС у Харківській області про декларування позивачем сум від`ємного значення звітного періоду (рядок 19 Декларації) за рахунок відсутності відповідних первинних документів та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, в т.ч. :

- запис № 240 на суму 919 382,90 грн за червень 2025 року за рахунок ввезення на митну територію України товарів за основною ставкою за травень 2025 року;

- запис № 159 на суму 199 800,00 грн за липень 2024 року у розмірі за рахунок ПН липня 2024 року по взаємовідносинам із ТОВ «ЕДВАЙС» (код ЄДРПОУ 21391602);

- запис № 176 на суму 98 114,06 грн за липень 2024 року за рахунок ПН лютого 2024 року по взаємовідносинам із ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 44167600).

Надаючи оцінку фактичним обставин, які слугували підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить із такого.

У розумінні абзацу 1 пункту 201.12 статті 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, основним видом діяльності ТОВ «Техноком» є КВЕД 10.73 «Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів».

Позивачем здійснювались операцій із ввезення товарів на митну територію України за наступними митними деклараціями:

- № 25UA209230051541U2 від 02.06.2025 на суму ПДВ 149 888,32 грн (т. 2 а. с.35);

- № 25UA209230051674U0 від 02.06.2025 на суму ПДВ 114857,55 грн (т. 2 а. с. 36);

- № 25UA205140036262U7 від 09.06.2025 на суму ПДВ 150748,54 грн (т.2 а. с. 37);

- № 25UA209230053945U5 від 09.06.2025 на суму ПДВ 95170,52 грн (т. 2 а. с. 38);

- № 25UA100290022205U5 від 11.06.2025 на суму ПДВ 1 997,73 грн (т. 2 а. с. 39);

- № 25UA205140037770U3 від 16.06.2025 на суму ПДВ 146368,59 грн (т. 2 а. с. 40);

- № 25UA209230058056U1 від 20.06.2025 на суму ПДВ 57883,45 грн (т. 2 а. с. 41);

- № 25UA205140039623U8 від 24.06.2025 на суму ПДВ 149 636,97 грн (т. 2 а. с. 42);

- № 25UA209230060948U3 від 30.06.2025 на суму ПДВ 52 831,23 грн (т. 2 а. с. 43).

Всього 919 382,90 грн.

Відповідно до митної декларації № UA209230/2025/051541U2, зареєстрованої 02.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В, код 028) – 149 888,32 грн, а саме:

- порошкоподібна суміш на основі запашних речовин на носію, без вмісту пряностей та приправ, для використання у харчовій промисловості:

Peanut Flavour JT-659-197-3 (ароматизатор арахіс), у вигляді порошку, склад: ароматичні речовини 1,97%, натуральні ароматичні речовини 0,01%, ароматичні приготування 0,01%, термічнооброблені речовини 0,01%, картопляний мальтодекстрин 56%, рослинна олія (кокосова, рапсова) 28%, модифікований крохмаль тапіоки 14% - 250 кг.

Coconut Flavour CF 26.27.77.1 (ароматизатор кокосовий горіх), вага нетто - 50,00 кг, у вигляді порошку, від кремово-білого до блідо- бежевого кольору. Склад: суміш синтетичних запашних речовин, носії (мальтодекстрин 74%, пропіленгліколь 12%), стабілізатор (гуміарабік E414-10%).

Відповідно до митної декларації № UA209230/2025/051674U0, зареєстрованої 02.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) - 114 857,55 грн, а саме:

- крохмаль кукурудзяний нативний, у вигляді білого дрібного порошку з нейтральним запахом та смаком MERIZET 100, призначений для використання в харчовій промисловості у кількості 20 000 т.

Відповідно до митної декларації № UA205140/2025/036262U7, зареєстрованої 09.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) - 150 748,54 грн:

- сушені подрібнені овочі, без домішок інших інгредієнтів та будь-якої подальшої обробки: помідори шматочками сушені 0.5– 2 мм / K.20 / dried tomato 0.5– 2 mm / K.20, арт. 11086021, вага нетто – 60 кг. Без додавання будь-яких домішок чи консервантів. Призначена для харчової промисловості, овочі, не розфасована для роздрібної торгівлі.

- сушені, нарізані кубиками, овочі, без домішок інших інгредієнтів та будь-якої подальшої обробки: морква сушена 6х6х6мм, W.15 / Carrot dried 6x6x6mm / W.15, арт.110502, вага нетто 2010 кг. Являє собою сухі, тверді гранули моркви, отримані зі свіжої чищеної моркви, шляхом мікрохвильового вакуумного метода. Призначена для харчової промисловості;

- борошно із сушених бобових овочів: Pea flour W.30 / Борошно горохове W.30, арт.500700-07, вага нетто - 1020кг. Напівфабрикат для харчової промисловості, вироблений з жовтого гороху -100%, меленого до потрібного розміру, без домішок інших інгредієнтів. Не розфасоване для роздрібної торгівлі.

Відповідно до митної декларації № UA209230/2025/053945U5, зареєстрованої 09.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) - 95 170,52 грн:

- «курка смажена» (Chicken (roasted) Flavour), у вигляді порошку, фасований у поліетиленові пакети, упаковані в 27 картонних коробок по 25 кг та 1 коробку 14 кг. Склад – ароматизуючі речовини 26,1%, природні ароматизуючі речовини 8%, картопляний мальтодекстрин 56%, модифікований крохмаль із тапіоки (E1450) 1,2%, арабська камедь E414 3%, цитрат натрію E331 2,5%, цукор 6%, сіль (NaCl) 1,2%, солодкий картопляний мальтодекстрин 1,2%, лимонна кислота E330 0,6%, аскорбінова кислота E300 0,2%, не містить часток рослинного походження.

Відповідно до митної декларації № UA100290/2025/02220U5, зареєстрованої 11.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) – 1 997,73 грн:

- зразки пляшок з пластмаси для транспортування та пакування товарів, вмістом не більш як 2 л (не для продажу), з кришками: 50°-CL PE bottles with caps / Пляшка поліетиленова з кришкою (500 мл), кількість - 1 шт.;

- зразки пляшок з кольорового скла для упаковування напоїв, номінальною місткістю 1 л (не для продажу), з кришками: 1000-CL brown glass bottles with caps / Пляшка коричнева скляна з кришкою (1000 мл), кількість - 5 шт;

- зразки пляшок з кольорового скла для упаковування напоїв, місткістю менш як 0,15 л (не для продажу), з кришками: 4-cl brown glass bottles / Пляшка коричнева скляна (40 мл), кількість - 2 шт.

Відповідно до митної декларації № UA205140/2025/037770U3, зареєстрованої 16.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) – 146 368,59 грн:

- смакові добавки: смако-ароматична суміш у порошкоподібному стані арт.43865552 FRIED PORK FLAVOR 588932 CB – 150 кг, до складу якої входять: запашні препарати 31,9%, сіль – 25,4 %, кукурудзяний мальтодекстрин – 26,5%, природні смакові речовини – 5,4%, смакові речовини – 2,4%, Е1450 модифікований кукурудзяний крохмаль – 3,60%, Е1518 триацетин 1,3%, тригліцериди середнього ланц юга – 1,2%, Е1520 поліпропіленгліколь 0, 4%, ароматизатор диму – 0,0002%, залишкова вологість – 1,9%. Використовується для ароматизації харчових продуктів. Не призначені для роздрібної торгівлі.; смако-ароматична суміш у порошкоподібному стані арт.43692250 CHEESE & ONION FLAVOR 588854 5CB - 150кг. Склад: лактоза 26,61%, сіль 25,83%, ароматизатори – 17,61%, ароматичні речовини – 5,44%, сирний порошок 4,62%, кукурудзяний мальтодекстрин – 4,49%, картопляний мальтодекстрин 3,47%, карамелізований цукровий сироп 2,40%, Е551 діоксид кремнію 2,11%, Е270 молочна кислота 1,80%, пшеничний мальтодекстрин 1,60%, Е1450 модифікований кукурудзяний крохмаль 1,16%, Е327 лактат кальцію 1,14%, Е1518 гліцерилтриацетат 0,30%, Е341 фосфат кальцію 0,24%, тригліцериди середнього ланцюга (з кокосових жирних кислот) 0,13%, волога 1,01%. Не призначені для роздрібної торгівлі, для використання в харчовій промисловості.

Відповідно до митної декларації № UA209230/2025/058056U1, зареєстрованої 20.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) – 57 883,45 грн:

- кришки з алюмінієвої фольги з покриттям герметизувального лаку на основі поліпропілену та полістиролу, діаметр 95,5 мм. Застосовуються для закупорювання ємностей з харчовими продуктами: арт. FG0039832 Membrane MAGGI Noodle Cup SsmeChkn75gFR; арт. FG0039833 Membrane MAGGI Noodle Cup Chkn Teri75gFR; арт. FG0039880 Membrane MAGGI Noodle Cup Swt Chili75gFR; арт. FG0038362 Membrane Al/PP MIVINA Street Food UA10/22.

Відповідно до митної декларації № UA205140/2025/039623U8, зареєстрованої 24.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) – 149 636,97 грн:

- Овочі сушені подрібнені без подальшої обробки, без консервантів: Leek Pieces 0,5-5mm Dried/Сушена зневоднена подрібнена на шматочки цибуля-порей розміром 0,5-5 мм, без домішок, без подальшої обробки — 2160 кг. Використовується в подальшій промисловій переробці при виробництві соусів. Розфасована в 240 паперових мішків по 9кг в кожному.

Відповідно до митної декларації № UA209230/2025/060948U3 зареєстрованої 30.06.2025, було здійснено митне оформлення товару на загальну суму податку на додану вартість (графа В) – 52 831,23 грн:

- суміші запашних речовин для використання в харчовій промисловості, в порошкоподібному стані: ароматизатор SESAME FLAVOR POWDER, арт. 245326, являє собою порошкову суміш ароматичних речовин на носіях. Склад: ароматичні речовини та ароматичні приготування; носії: мальтодекстрин – 78,5%, сіль – 16,3%; стабілізатор: гуміарабік – 0,9%; розчинник: тріацетин – 0,7%, тригліцерид рослинної олії – 0,5%; крохмалю натрійоктеніл сукцинат Е 1450 – 0,018%. Не містять приправ, спецій та овочів. Не призначені для роздрібної торгівлі.

За змістом митних декларацій відомості про сплачені податки зазначаються у графі 47 «Розрахунок податків» та графі В «Подробиці розрахунків».

Позивачем було здійснено передоплату (фактично авансові платежі) щодо митного оформлення на адресу Державної митної служби України, що підтверджується копією банківської довідки від 19.05.2026 № 1073 (т. 2 а. с. 44-45).

Операції за означеними митними деклараціями відображені у записі № 240 Таблиці 1 Додатка 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2025 року.

Отже, вказані митні декларації підтверджують факт сплати позивачем відповідних сум ПДВ при митному оформленні, а також право ТОВ «Техноком» на включення таких сум ПДВ до податкового кредиту/формування від`ємного значення.

Відтак, зазначена позивачем сума податкового кредиту 919 382,9 грн у записі № 240 Таблиці 1 Додатку 2 Декларації підтверджується вищевказаними митними деклараціями.

Відповідно, твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що запис № 240 Таблиці 1 Додатка 2 Декларації не підтверджений митними деклараціями є таким, що не відповідає дійсності.

Щодо запису № 159 (операції із придбання крохмалю у ТОВ «ЕДВАЙС»), слід зазначити наступне.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Техноком» та ТОВ «ЕДВАЙС» укладено договір поставки від 28.12.2020 № UA14-5080, згідно з яким ТОВ «ЕДВАЙС» поставляло позивачу сировину для виготовлення продуктів харчування (т. 2 а. с. 51-65).

В межах виконання такого договору на адресу позивача здійснювались постачання різнорідної сировини для виготовлення продуктів харчування.

Додатковою угодою № 3 позивачем та ТОВ «ЕДВАЙС» погоджено поставку крохмалю картопляного у кількості 20 000 кг (т. 2 а. с. 66-68).

ТОВ «ЕДВАЙС» здійснено поставку позивачу 10 000 кг крохмалю картопляного загальною вартістю 1 198 800, 00, у тому числі ПДВ - 199 800,00 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною від 19.06.2024 № 1878 (т. 2 а. с. 70);

- рахунком на оплату від 19.06.2024 № 709 (т. 2 а. с. 71);

- товарно-транспортною накладною від 19.06.2024 № 03-24/230 (постачання здійснювалось на адресу виробничих потужностей позивача, які знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 217) (т. 2 а. с. 72).

За фактом здійснення операцій ТОВ «ЕДВАЙС» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 19.06.2024 № 152 (т. 2 а. с. 47-48).

Реєстрація податкової накладної від 19.06.2024 № 152 підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 12.07.2024 № 11 (т. 2 а. с. 47-50).

Оплата за поставлений товар підтверджується банківською довідкою від 19.05.2026 №1073 (т. 2 а. с. 44-45).

Отже, реальність господарської операції ТОВ «Техноком» з ТОВ «ЕДВАЙС» з поставки картопляного крохмалю підтверджується зареєстрованою податковою накладною від 19.06.2024 №152 (т. 2 а. с. 47-48).

Така операція відображена позивачем у записі № 159 Таблиці 1 Додатка 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2025 року.

Щодо запису № 176 (придбання позивачем у ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» робіт із облаштування захисної загорожі та влаштування покриття підлоги), колегія суддів зазначає таке.

Між позивачем та ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» було укладено договір підряду №FWL5683DVS-UA14 від 17.08.2021, за змістом якого, до його предмету можуть входити наступні роботи: реконструкція, модернізація, механічний монтаж, електротехнічний монтаж, облаштування трубопроводів, земляні роботи, вентиляційні роботи, кондиціювання, водопровідні роботи, водовідведення, облаштування підлоги, демонтажні роботи, будівельні та ремонтні роботи (т. 2 а. с. 87-100).

Пунктом 1.3 договору № FWL5683DVS-UA14 від 17.08.2021 визначено, що вимоги та інформація щодо робіт міститься в технічному завданні.

Додатком А № 11_3201416920 від 28.12.2022 затверджено технічне завдання на влаштування покриття підлоги в приміщеннях сховища нежитлової будівлі літ. «Щ-І», Фабрики з виробництва продуктів швидкого приготування за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (попередньо Московський проспект ) 199А (т. 2 а. с. 101-108).

Також за змістом такого додатку було узгоджено умови виконання робіт, зокрема, означено питання охорони праці; промислової безпеки; харчової безпеки; специфічні ризики, присутні на території фабрики тощо.

За підсумком виконання означених робіт сторонами 01.02.2023 було укладено Акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.11.3201416920 за лютий 2023 року щодо прийняття позивачем робіт на загальну суму – 440 410,78 грн, у тому числі ПДВ – 73 401,80 грн. (т. 2 а. с. 109-110).

За змістом Акта прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.11.3201416920 за лютий 2023 року визначено здійснені роботи, а саме:

- підготовчі роботи для влаштування покриття підлоги;

- влаштування стяжки Ceresit для підлоги товщиною до 100 мм (закриття стін плівкою, щоб не забруднити, ґрунтування основи, нанесення суміші);

- влаштування нівелюючого шару Ceresit CN 69 поверх стяжки підлоги до 15 мм (закриття стін плівкою, щоб не забруднити, ґрунтування основи, нанесення суміші);

- влаштування покриття підлоги з керамограніту 300*300 мм;

- влаштування коробів ГК, встановлення каркасу з метолового профілю, обшивка гкл за системою облицюванні W623.ua, облицювання КНАУФ з профілем CD 60/27 у два шари вогнетривкого гкл без звукоізоляції (для закриття комунікацій які проходять близько до підлоги);

- шпаклювання коробів з гк;

- фарбування шпакльованих поверхонь гкл облицювань стін фарбою латексною водоемульсійною Dufa Mattlatex D100 мат білий з кольоруванням RAL 9002 K7 classic (світло-сірий);

- влаштування плінтусу висотою 150 мм з керамограніту;

- прибирання;

- інші невраховані, але необхідні для виконання роботи.

Також за змістом Акта прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.11.3201416920 за лютий 2023 року наводиться опис використаного обладнання та матеріалів, зокрема, стяжка, профілі, листи гк, фарба, клей тощо.

На підставі Акта прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.11.3201416920 за лютий 2023 року ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 01.02.2023 (т. 2 а. с. 73-74).

Реєстрацію податкової накладної № 1 від 01.02.2023 було зупинено (т. 2 а. с. 75).

За підсумком дослідження наданих ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» документів відповідачем було зареєстровано податкову накладну № 1 від 01.02.2023, що підтверджується рішенням №11495322/44167600 від 29.07.2024, а також квитанцією від 29.07.2024 № 9037523257 (т. 2 а. с. 76-79).

Додатком А № 12_32014388845 від 24.01.2023 затверджено технічне завдання на облаштування захисної огорожі для обладнання території фабрики з виробництва харчових продуктів, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (попередньо Московський проспект), 199А, приміщення нежитлової будівлі літ. «О/1- 2» (т. 2 а. с. 111-116).

Також за змістом такого додатку було визначено вихідні дані та інформацію (ескізи, креслення, фото), яка необхідна для виконання робіт, а також узгоджено умови виконання робіт, зокрема, означено питання охорони праці; промислової безпеки; харчової безпеки; специфічні ризики, присутні на території фабрики тощо.

За підсумком виконання означених робіт сторонами 16.02.2023 було укладено Акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.12.3201438845 за лютий 2023 року щодо прийняття позивачем робіт на загальну суму – 148 273,58 грн, в тому числі з ПДВ – 24 712,26 грн. (т. 2 а. с. 117-119).

За змістом Акта прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.12.3201438845 за лютий 2023 року визначено здійснені роботи, а саме:

- перероблення існуючої захисної огорожі та перенесення кінцевих вимикачів;

- закриття доступу до рухомих частин біля подачі стаканів;

- закриття доступу до рухомих лотків (фото 2, креслення 2,3);

- виготовлення дверей з кінцевими вимикачами (фото 3, креслення);

- виготовлення накриття над пакувальною машиною (3150х1000);

- порізка монолітного полікарбонату;

- прибирання;

- інші невраховані, але необхідні для виконання роботи.

Також за змістом Акта прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.12.3201438845 за лютий 2023 року наводиться опис використаного обладнання та матеріалів, зокрема, монолітний полікарбонат, труба нерж., зварювальні матеріали, мастика, диски, губки тощо.

На підставі Акта прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 1.12.3201438845 за лютий 2023 року ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 16.02.2023 (т. 2 а. с. 80-81).

Реєстрацію податкової накладної № 3 від 16.02.2023 було зупинено (т. 2 а. с. 82).

За підсумком дослідження наданих ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» документів відповідачем було зареєстровано податкову накладну № 3 від 16.02.2023, що підтверджується рішенням від 25.07.2024 № 11488407/44167600, а також квитанцією від 25.07.2024 № 9049228960 (т. 2 а. с. 83-86).

Оплата за виконані роботи підтверджується банківською довідкою від 19.05.2026 № 1073 (т. 2 а. с. 44-45).

А відтак, позивач мав господарські операції з ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН», які підтверджені зареєстрованими податковими накладними від 01.02.2023 № 1, від 16.02.2023 № 3.

Такі операції відображені у записі № 176 Таблиці 1 Додатка 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2025 року.

Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності, колегією суддів встановлено, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, у повній мірі дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім того, відповідачем не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про завищення ТОВ «Техноком» суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платнику у банку на 133061 грн за жовтень 2025 року та завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на суму 1261438 грн за жовтень 2025 року, колегія суддів виходить з наступного.

За визначенням у пункті 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

За нормами пункту 46.5 цього ж Кодексу форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3) відображається у рядку 21. При цьому, до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від`ємне значення попереднього звітного періоду 16.1 Декларації.

У складі податкової декларації з податку на додану вартість подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації), зокрема, додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2) (далі - Додаток 2), форму якого затверджено Наказом № 21.

Форма Додатку 2 до податкової декларації з податку па додану вартість, затверджена Наказом № 21, передбачає розшифровування суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), у розрізі звітних (податкових) періодів, в яких виникли такі значення.

Отже, з аналізу підпункту «в» пункту 200.4. статті 200 ПК України слідує, що при від`ємному значенні різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, від`ємне значення накопичується протягом попередніх звітних періодів, і може бути заявлено до бюджетного відшкодування одночасно в будь-якому звітному періоді.

Водночас нормами ПК України та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого сума від`ємного значення з податку на додану вартість може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як свідчать матеріали справи, позивач наголошував, що ТОВ «Техноком» при заповнені Таблиці 1 Додатку 2 Декларації стовпчика/графи «період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» у вищеозначених випадках зазначено помилкові періоди складання відповідних документів (в інших стовпчиках/графах помилки відсутні).

Тобто, відповідні операції позивача мали місце і вони підтверджені документально, однак відомості про такі операції у Таблиці 1 Додатку 2 Декларації відображені з допущенням технічних помилок у частині періодів складання відповідних документів.

Зокрема, запис № 240 стосується 919 382,90 грн від`ємного значення, яке первинно сформоване (далі перенесено до наступних періодів) у червні 2025 року на підставі митних декларацій щодо ввезення товарів на митну територію України, складених у травні 2025 року (вірний період складання червень 2025 року); запис № 159 стосується 199 800,00 грн від`ємного значення, яке первинно сформоване у липні 2024 року на підставі податкової накладної, складеної у липні 2024 року щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «ЕДВАЙС» (вірний період складання червень 2024 року); запис № 176 стосується 98 114,06 грн від`ємного значення , яке первинно сформоване у липні 2024 року на підставі податкових накладних, складених у лютому 2024 року щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» (вірний період складання лютий 2023 року).

З приводу наведеного колегією суддів встановлено, що позивачем при складанні звітності за червень 2025 року, а саме запису № 270 Таблиці 1 Додатку 2 щодо суми від`ємного значення 919 382,9 грн ПДВ (сформованого за операціями із ввезення на митну територію України) у стовпчику «період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» зазначено помилкове значення «05 2025» замість вірного « 06 2025».

У подальшому таку технічну помилку було продубльовано, зокрема, у Декларації за жовтень 2025 року, а саме записі № 240 Таблиці 1 Додатку 2 Декларації та виявлено відповідачем під час розглядуваної наразі документальної перевірки.

У податковій декларації за липень 2024 року позивачем зазначено про податковий кредит у загальній сумі 199 800 грн ПДВ, сформований за операціями з ТОВ «ЕДВАЙС» (індивідуальний податковий номер 213916025261), який підтверджений зареєстрованими податковими накладними, складеними у червні 2024 року (рядок «період складання»).

У той же час, вже у записі № 159 Таблиці 1 Додатку 2 Декларації (за жовтень 2025 року) позивачем помилково зазначено про те, що податковий кредит/від`ємне значення у загальній сумі 199 800 грн ПДВ, сформований за операціями з ТОВ «ЕДВАЙС» підтверджено зареєстрованими податковими накладними, які складені у липні 2024 року (вірний період червень 2024 року).

Під час розгляду справи позивач пояснив, що дана помилка виникла при перенесенні відомостей у періоді зміни форми податкової декларації з ПДВ - у жовтні 2024 року.

Відтак, позивачем при складанні звітності за липень 2024 року, а саме запису № 15 Таблиці 2.1 Додатку 1 щодо суми податкового кредиту 199 800 грн ПДВ у стовпчику «період складання» зазначено вірний період «06 2024».

У подальшому після зміни форми звітності з ПДВ позивачем при перенесенні означеної інформації допущено технічну помилку у записі № 189 Таблиці 1 Додатку 2 декларації з ПДВ за жовтень 2024 року, а саме у стовпчику «період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» зазначено помилкове значення «07 2024» замість вірного « 06 2024».

Далі таку технічну помилку було продубльовано, зокрема, у Декларації за жовтень 2025 року, а саме записі № 159 Таблиці 1 Додатку 2 Декларації та виявлено відповідачем під час документальної перевірки.

У податковій декларації за липень 2024 року позивачем зазначено про податковий кредит у загальній сумі 98 114,06 грн ПДВ, сформований за операціями з ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» (індивідуальний податковий номер 441676020319) та підтверджений зареєстрованими податковими накладними, які складені у лютому 2023 року (рядок «період складання»).

В той же час, вже у записі № 176 Таблиці 1 Додатка 2 Декларації за жовтень 2025 року позивачем помилково зазначено про те, що податковий кредит у загальній сумі 98 114,06 грн ПДВ, сформований за операціями з ТОВ «ДВС-КОНСТРАКШН» підтверджено зареєстрованими податковими накладними, які складені у лютому 2024 року (вірний період лютий 2023 року).

Вказана помилка виникла у періоді зміни форми податкової декларації з ПДВ, яка мала місце у жовтні 2024 року.

Відтак, позивачем при складанні звітності за липень 2024 року, а саме запису №130 Таблиці 2.1 Додатку 1 щодо суми податкового кредиту 98 114,06 грн ПДВ у стовпчику «період складання» зазначено вірний період « 02 2023».

В подальшому при зміні форми звітності з ПДВ позивачем при перенесені означеної інформації допущено технічну помилку у записі № 206 Таблиці 1 Додатка 2 декларації з ПДВ за жовтень 2024 року, а саме у стовпчику «період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» зазначено помилкове значення « 02 2024» замість вірного « 02 2023».

Далі таку технічну помилку було продубльовано, зокрема, у Декларації (за жовтень 2025 року), а саме у записі № 176 Таблиці 1 Додатку 2 Декларації та виявлено відповідачем під час розглядуваної документальної перевірки.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі № 810/3697/16 викладено правовий висновок, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

У постанові від 12 червня 2018 року по справі № 812/1294/17 Верховний Суд зазначив, що: «помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду, у якому виникло значення - травень місяць, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року. Допущена позивачем помилка при зазначені звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, у додатку 3 до податкової декларації з податку' на додану вартість у червні 2017 року не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року, що доводить безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням».

Крім того, у постанові від 15 червня 2020 року по справі № 440/17/19 Верховний Суд зазначив, що «Ураховуючи, що реальність вищевказаних господарських операцій податковим органом під сумнів не ставиться, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що некоректне заповнення реквізитів контрагентів платника (ІПН) саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні».

Також, Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2019 року по справі № 826/11818/13-а вказав, що «підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника».

Отже, колегія суддів зазначає, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі, якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 09.02.2026 по справі № 400/11909/23.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не було допущено завищення розміру від`ємного значення, а лише допущено технічні помилки під час заповнення Додатку 2 до податкових декларацій. Реальність господарських операцій податковим органом під сумнів не ставиться.

Крім того, правомірність декларування позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду повністю підтверджується первинними документами.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин у справі, а також враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.01.2026 № 00014880705 у частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1 217 297,00 грн та наявність підстав для його скасування, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 по справі № 520/13369/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено та підписано 09.10.2026.