Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/5406/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 520/5406/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.08.26 по справі № 520/5406/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/5406/23, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 р. у справі №520/5406/23 в частині виплати пенсії у розмірі 86% сум грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), прочинаючи з 01.04.2019 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року і надалі (без обмеження строком), на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 р. у справі №520/5406/23.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в тридцяти денний термін з дня прийняття цієї ухвали суду, здійснити перерахунок, нарахування та виплату суми боргу (різниці між фактично виплаченою пенсією у розмірі 70% та належною до виплати у розмірі 86%) за період з 01.04.2019 року по день проведення фактичного розрахунку.

В обґрунтування заяви заявник зазначав, що пенсії ГУ ПФУ у Харківській області за рішенням суду виконано тільки за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р. включно (борг різниці пенсії -11998,80 грн), а в подальшому з 01.04.2019 року по теперішній час нарахування пенсії проводиться з урахуванням 70% сум грошового забезпечення, замість належних за рішенням суду 86%. Зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в повному обсязі не виконано, вказана сума боргу різниці пенсії у заяві державного виконавця ОСОБА_2 у розмірі 11998,80 грн є неповною, бо нарахована тільки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 (за 1 рік і 3 місяці), а в подальшому з 01.04.2019 на протязі 7 років і 4 місяців по липень 2026 року різниця пенсії не нараховувалась і не виплачувалась.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, оскільки, відсоткове значення розміру його пенсії 86% грошового забезпечення є незмінною величиною і має застосовуватися постійно та безстроково при всіх наступних перерахунках, то протиправне застосування ГУ ПФУ в Харківській області відсоткового значення пенсії позивача в 70% грошового забезпечення після 01.04.2019 є прямим і триваючим невиконанням рішення суду у справі № 520/5406/23.

Позивач наголошує, що подавав заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №520/5406/23 від 31.03.2023 на підставі ст. 378 КАС України саме з метою усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду (а саме — відмова ГУ ПФУ в Харківській області застосовувати відсоткове значення пенсії 86% сум грошового забезпечення з 01.04.2019).

На переконання позивача, відмовляючи йому у зміні способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції фактично попустив та заохотив протиправні дії ГУ ПФУ в Харківській області та самоусунувся від забезпечення належного судового контролю за виконанням власного судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року по справі №520/5406/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 86 % на 70 % сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018, відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 02.05.2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року по справі №520/22586/23 позов ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення показника 80 % грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 22 лютого 2021 року №ФХ-121460/ВСЗ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 22 лютого 2021 року №ФХ-121460/ВСЗ із збереженням показника 80% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 20.10.2023 року.

Позивач вважаючи, що рішення суду від 31 березня 2023 року по справі №520/5406/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в повному обсязі не виконано, вказана сума боргу різниці пенсії у заяві державного виконавця ОСОБА_2 у розмірі 11998,80 грн є неповною, бо нарахована тільки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 (за 1 рік і 3 місяці), а в подальшому з 01.04.2019 та протягом 7 років і 4 місяців по липень 2026 року різниця пенсії не нараховувалась і не виплачувалась.

Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, суд першої інстанції не встановив обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 520/5406/23.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Неможливість виконання рішень зобов`язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI від 05.06.2012, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, державні підприємство, установа, організація.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року по справі №520/5406/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018, відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Тобто, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов`язав суб`єктів владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах.

Натомість, у поданій заяві заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року і надалі (без обмеження строком), на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 р. у справі №520/5406/23.

Обраний спосіб відновлення порушених прав позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду на зобов`язання здійснення перерахунку та виплат за період, що був предметом дослідження у іншій адміністративній справі та за результатом якого прийнято відповідно рішення, а саме справи №№520/22586/23.

Колегія суддів наголошує, що при ухваленні рішення в цій справі способом відновлення порушеного права позивача судом було обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії з 01.01.2018 року, а зобов`язання відповідача вчинити певні дії з 01.04.2019 року не було предметом дослідження в межах справи №520/5406/23, тому суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.

Інших обставин, що були би підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення, заявником не наведено.

Дійсно, колегія суддів звертає увагу, що оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року по справі №520/5406/23 судом не досліджувалося питання зобов`язання відповідача вчинити певні дії з 01.04.2019 року, а відповідача було зобов`язано виключно здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018, відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум, то зміна способу виконання вказаного рішення на зобов`язання відповідача вчинити певні дії з 01.04.2019 року фактично призведе до зміни рішення суду по суті, виходу за межі позовних вимог та вирішення питання, яке не було предметом судового розгляду, що не передбачено положеннями статті 378 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року по справі №520/5406/23, оскільки заявлений спосіб виконання фактично змінює зміст судового рішення та виходить за межі вирішеного судом спору, тоді як на виконання рішення відповідачем здійснено саме ті дії, які були визначені його резолютивною частиною.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 520/5406/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 520/5406/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 520/5406/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов