Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №480/4055/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 480/4055/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року по справі № 480/4055/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної Казначейської служби України

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.12.2021 у справі №577/3008/21; стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне виконання рішення, а саме три відсотки річних 137 894,32 грн та 540 710,59 грн інфляційних втрат; стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, серед іншого, вказав, що докази остаточного обсягу та вартості правничої допомоги в апеляційній інстанції будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення постанови відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 по справі № 480/4055/25 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне виконання рішення, а саме три відсотки річних, що становить 137 894,32 грн, та 540 710,59 грн інфляційних втрат. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 16965,13 грн.

29.09.2026 до суду найшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 60000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи №480/4055/25.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026 призначено до розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі №480/4055/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 - в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду. Надано Державній казначейській службі України строк протягом 3 днів з моменту отримання даної ухвали на подання заперечень щодо поданої заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №480/4055/25.

Учасникам по даній справі направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026 про призначення до розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження, у т.ч. копію заяви з доданими матеріалами, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Державною казначейською службою України подано до суду заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/4055/25, в якій зазначає, що подані позивачем довідка про сплату коштів та акт приймання-передачі наданих послуг сам по собі не є належним підтвердженням фактичної оплати послуг адвоката, оскільки засвідчує факт надання та прийняття послуг, але не підтверджує перерахування коштів за їх надання. Водночас на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу позивачем не надано платіжних документів, зокрема квитанцій, платіжних інструкцій або банківських виписок. Подана довідка адвоката про отримання коштів підлягає оцінці судом та не звільняє позивача від обов`язку належним чином обґрунтувати заявлений до відшкодування розмір витрат. Вказує, що заявлений представником позивача розмір судових витрат на надання правової допомоги в адміністративній справі №480/4055/25 є неспівмірним із складністю справи та необґрунтований, а також не відповідає принципам реальності, фактичності, неминучості витрат. Стверджує, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу у справі №480/4055/25 не повинні бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Казначейства, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах, а мають бути понесені за рахунок Держави.

Представник ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких просить суд заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості такі витрати підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже сплачені стороною, чи мають бути сплачені. Вказує, що витрати на професійну правничу допомогу повинні бути стягнуті саме за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За цим, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №320/3271/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі №904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 60000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано копії наступних документів: договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025; додатку №2 від 16.07.2026 до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025; акту приймання-передачі наданих послуг №2 до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025; детального опису робіт (наданих послуг) та розрахунку витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції; довідки про сплату коштів від 29.09.2026.

Відповідно до п.1.1 договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно з 4.1 договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025 розмір оплати праці адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються за домовленістю сторін.

Відповідно до п.п. 2-8 додатку №2 від 16.07.2026 до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025 до погодженого обсягу професійної правничої допомоги входять: правовий аналіз рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №480/4055/25 та матеріалів судового провадження; підготовка та подання апеляційної скарги на рішення від 03.07.2026 у справі № 480/4055/25; підготовка відповіді на відзив, додаткових пояснень, заяв і клопотань.

За надання професійної правничої допомоги, визначеної пунктом 2 цього додатка, клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

Оплата здійснюється протягом трьох робочих днів із дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, якщо інше письмово не погоджено сторонами.

Участь адвоката в судових засіданнях оплачується окремо в розмірі 5 000,00 грн за кожне судове засідання, участь адвоката попередньо погоджується з клієнтом.

Фактичні витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, оплачуються клієнтом окремо за наявності підтвердних документів.

У разі ухвалення судом апеляційної інстанції постанови, якою рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №480/4055/25 скасовано повністю або частково та повністю або частково задоволено позовні вимоги клієнта, клієнт сплачує адвокату гонорар успіху у фіксованому розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) протягом п`яти робочих днів із дня ухвалення такої постанови.

Гонорар успіху не входить до фіксованого гонорару, встановленого пунктом 3 цього додатка. З дня підписання цього додатка всі раніше погоджені сторонами умови щодо гонорару успіху за договором втрачають чинність. Єдиною чинною умовою щодо гонорару успіху є пункт 7 цього додатка, а загальний розмір гонорару успіху за договором становить 20 000,00 грн.

Пунктами 1-4 акту приймання-передачі наданих послуг №2 до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025 визначено, що на виконання договору №01/04/2025 від 01.04.2025 та відповідно до умов додатка №2 від 16.07.2026 адвокат надав, а клієнт прийняв професійну правничу допомогу у справі №480/4055/25 у Другому апеляційному адміністративному суді, а саме:

- правовий аналіз рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 та матеріалів справи №480/4055/25;

- визначення підстав апеляційного оскарження та опрацювання судової практики;

- складання та подання апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №480/4055/25.

Відповідно до пункту 3 додатка №2 розмір фіксованого гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції становить 40 000,00 гри (сорок тисяч гривень 00 копійок).

У зв`язку з ухваленням Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 28.09.2026, якою рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 скасовано та позовні вимоги клієнта частково задоволено, настала передбачена пунктом 7 додатка №2 умова сплати гонорару успіху у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Загальна сума гонорару адвоката, що підлягає сплаті клієнтом за надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, становить 60 000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) та розрахунком витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції для цілей визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу подається такий детальний опис фактично виконаних робіт (наданих послуг):

- правовий аналіз рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 та матеріалів справи №480/4055/25;

- визначення фактичних і правових підстав апеляційного оскарження та опрацювання судової практики, необхідної для формування правової позиції в апеляційній інстанції;

- складання оформлення апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №480/4055/25;

- подання апеляційної скарги.

Інші процесуальні документи під час розгляду апеляційної скарги не готувалися.

Участь адвоката в судових засіданнях не здійснювалася, у зв`язку з чим окрема плата за участь у судових засіданнях не нараховувалася.

Відповідно до пункту 3 додатка №2 від 16.07.2026 сторони погодили фіксований гонорар за надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).

У зв`язку з фіксованим характером гонорару його розмір не залежить від кількості годин, фактично витрачених адвокатом на виконання окремих робіт.

Пунктом 7 додатка №2 передбачено гонорар успіху у фіксованому розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) у разі скасування судом апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 повністю або частково та повного або часткового задоволення позовних вимог клієнта.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №480/4055/25 скасовано та позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволено, у зв`язку з чим настала передбачена пунктом 7 додатка № 2 умова сплати гонорару успіху.

Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу: віксований гонорар за професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - 40 000,00 грн; гонорар успіху - 20 000,00 грн. Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції – 60 000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Зі змісту довідки про сплату коштів від 29.09.2026 встановлено, що адвокат Вишневський Владислав Олегович підтверджує, що отримав від ОСОБА_1 кошти за професійну правничу допомогу, надану відповідно до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025, додатка №2 від 16.07.2026 та акта приймання-передачі наданих послуг №2 від 29.09.2026, у загальному розмірі 60 000,00 гри (шістдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони не мають взаємних претензій щодо проведення розрахунку в зазначеній частині.

Колегія суддів враховує, що вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд зазначає, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.01.2023 у справі №345/136/18, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, розумність гонорару та витрачений адвокатом час. Суд, за відсутності клопотання іншої сторони, самостійно зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частини 4 ст.134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Також судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі №227/2301/21 щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків: «12.33. У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №757/29103/20-ц (провадження №61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи».

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів враховує, що такі послуги, як правовий аналіз рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 та матеріалів справи №480/4055/25, визначення фактичних і правових підстав апеляційного оскарження та опрацювання судової практики, необхідної для формування правової позиції в апеляційній інстанції за своїм змістом є складовою єдиного процесу щодо підготовки та складання апеляційної скарги.

Також колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.11.2020 у справі №520/7431/19.

З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, колегія суддів, виходячи з принципу пропорційності, вважає, що сума, заявлена до стягнення за підготовку апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції (60000,00 грн) завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

За цим, посилання Державної казначейської служби України в запереченнях на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/4055/25 на те, що заявлений представником позивача розмір судових витрат на надання правової допомоги в адміністративній справі №480/4055/25 є неспівмірним із складністю справи, колегія суддів приймає в якості належних.

Разом з тим, доводи Державної казначейської служби України про відсутність в матеріалах справи доказів понесених позивачем витрат, як на підставу для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу адвоката, колегія суддів вважає помилковими, з урахуванням положень ч.7 ст.139 КАС України, оскільки в договорі №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025 та додатку №2 від 16.07.2026 до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025 встановлено порядок здійснення розрахунків між сторонами.

При цьому, відсутні підстави вважати, що положення наведеного вище договору та додатку до договору є такими, що суперечать чинному законодавству України. Окрім того, відсутні підстави вважати, що договірні зобов`язання між сторонами не виконані.

Колегія суддів враховує, що чинним законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19.

Як зазначено вище, зі змісту довідки про сплату коштів від 29.09.2026 встановлено, що адвокат Вишневський Владислав Олегович підтверджує, що отримав від ОСОБА_1 кошти за професійну правничу допомогу, надану відповідно до договору №01/04/2025 про надання правничої допомоги від 01.04.2025, додатка №2 від 16.07.2026 та акта приймання-передачі наданих послуг №2 від 29.09.2026, у загальному розмірі 60 000,00 гри (шістдесят тисяч гривень 00 копійок). Сторони не мають взаємних претензій щодо проведення розрахунку в зазначеній частині.

Отже, вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Також є безпідставними посилання Державної казначейської служби України на те, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу у справі №480/4055/25 не повинні бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Казначейства, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах, а мають бути понесені за рахунок Держави, оскільки стягнення судових витрат на користь позивача здійснюється на виконання прямої норми процесуального закону - ч.1 ст.139 КАС України (у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який був відповідачем у справі).

Дослідивши подані представником позивача докази, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 та вищенаведені висновки суду щодо співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість та співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується належними доказами, а тому такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що заява представника Журида Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №480/4055/25 підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №480/4055/25 задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10000,00 грн.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис) (підпис) Семененко М.О. Чалий І.С.