Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №440/905/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 440/905/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/905/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" (надалі - позивач, ТОВ "Агротех-Гарантія" ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також ГУ ДПС у Полтавській області, апелянт), у якому позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №00003850701 від 16.01.2025, прийняте ГУ ДПС у Полтавській області, яким ТОВ "Агротех-Гарантія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 790 003,03 грн, в т. ч. податкових зобов`язань 702 975,06 грн, штрафних санкцій 87 027,97 грн;

-визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №00151180701 від 23.10.2024, прийняте ГУ ДПС у Полтавській області, яким ТОВ "Агротех-Гарантія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 197 878,80 грн, в т. ч. за податковими зобов`язаннями 179 724,29 грн, за штрафними санкціями 18 154,51 грн;

-визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №00003840701 від 16.01.2025, прийняте ГУ ДПС у Полтавській області, яким ТОВ "Агротех-Гарантія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, в т. ч. штрафних санкцій 8 309,37 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00003850701 від 16.01.2025, №00151180701 від 23.10.2024, №00003840701 від 16.01.2025.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 11 954,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Агротех-Гарантія" має у власності нежитлове приміщення – "Свинарник-маточник" А-1, загальною площею 1194 кв. м. та "Сарай на СТФ" Б-1, загальною площею 519,7 кв. м. Дане приміщення відображено на 10 рахунку "Основні засоби", яке не використовується за призначенням.

Згідно наданих платником документів встановлено, що ТОВ "Агротех-Гарантія" не здійснює діяльність у тваринництві та не вирощує свиней, тобто "Свинарник-маточник" та "Сарай на СТФ" протягом перевіряємого періоду не використовувався за призначенням.

Крім того, встановлено, що ТОВ "Агротех-Гарантія" має у власності нежитлове приміщення – "Гараж", 3-1, загальною площею 2568,0 кв.м. Частина будівлі гаража, а саме 420,0 кв.м., здавалась підприємством в оренду ТОВ "Агротехнології-Груп", пн. 38967010 відповідно до договору №01-01/14АТГ-3 від 01.01.2014. ТОВ "Агротех-Гарантія" після розірвання договору оренди не декларувало показники у поданих деклараціях з 2023 року включно.

Відповідач наголошує, що згідно класифікатора будівель і споруд НК 018:2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 № 507 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573), Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, гаражі відносяться по коду 1242 (Гаражі наземні – 1242.1).

Крім того, представник відповідача зауважував, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 №00151180701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 197 878,80 грн є відкликаним 21.01.2025 в зв`язку з отриманням позивачем податкових повідомлень-рішень від 16.01.2025 №00003850701 та №00003840701, які містять зменшену суму нарахованих зобов`язань.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що обидва об`єкти нерухомості, щодо яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що підтверджується Експертним висновком АС3 №2303811, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 15.02.2023, а так само Експертним висновком АС53 №2426204, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 18.09.2024.

Об`єкти нерухомості використовуються позивачем у власній сільськогосподарській діяльності, зокрема, для зберігання та ремонту належних йому на праві власності сільськогосподарських машин та устаткування. Інше цільове призначення зазначених об`єктів нерухомості чи їх фактичне використання з іншою (несільськогосподарською) метою відповідачем не доведене.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82, п.п. 69.35-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі – ПК України) на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 16.07.2024 № 1981-П та направлень від 25.07.2024 № 3727, 3728, 3729, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агротех-Гарантія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по31.03.2024, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.07.2017 по 31.03.2024, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Правомірність порядку та підстав проведення перевірки позивачем не оскаржується.

За результатами перевірки складено акт від 16.09.2024 №12468/16-31-07-01-02/31622816, згідно висновків якого, крім інших, встановлено порушення пп.266.1.1 п.266.1, абз. є пп.266.2.2 п.266.2, пп.266.7.5, п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме позивачем занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 935369,21 грн., в т.ч. за 2018 рік в сумі 119965,80 грн, за 2019 рік в сумі 134454,06 грн, за 2020 рік в сумі 152175,06 грн, за 2021 рік в сумі 218955,00 грн, за 2022 рік в сумі 237201,25 грн, за 2023 рік в сумі 57408,95 грн, за 1 квартал 2024 року в сумі 15209,09 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області 23.10.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№00151180701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 197 878,80 грн.

№00151190701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 857 293,65 грн.

ТОВ "Агротех-Гарантія" подана скарга до ДПС України (вх. ДПС №43227/6 від 07.11.2024) в т.ч. на вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги винесене рішення від 30.12.2024 №39415/99-00-06-01-01-06, яким ДПС України скасовано податкове повідомлення-рішення №00151190701 в частині визначення грошового зобов`язання у розмірі 52 669,86 грн та в частині застосування штрафної санкції у розмірі 14 620,76 грн, в решті суми нарахованих зобов`язань та застосованої штрафної санкції залишено без змін. Також, згідно рішення, збільшено розмір штрафної санкції, визначений у податковому повідомленні-рішенні від 23.10.2024 №00151180701 на суму 8 309,37 грн.

ГУ ДПС у Полтавській області на виконання рішення ДПС України від 30.12.2024 №39415/99-00-06-01-01-06, 16.01.2025 винесено податкові повідомлення-рішення:

№00003850701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 790 878,80 грн (на зменшену суму згідно рішення ДПС України від 30.12.2024 №39415/99-00-06-01-01-06);

№00003840701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі штрафної санкції на суму 8 309,37 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними доказами правомірність та обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України.

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.

Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно із положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема, господарські (присадибні) будівлі-допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою ж оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомого майна, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, виходячи із системного тлумачення вищевказаної норми ПК України необхідно вказати, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Кожен з визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України буквених підпунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ("д"), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу ("е"), сільськогосподарський товаровиробник ("ж"), громадські організації інвалідів та їх підприємства ("з"), релігійні організації ("и"), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ("ґ"), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ("і"), будівлі промисловості ("є") тощо.

Згідно з підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України:

в редакції з 16.03.2024 - не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

в редакції до 16.03.2024 - будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

в редакції до 01.01.2019 не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Щодо доводів апелянта про те, що податкове повідомлення-рішення від 23.10.2024 №00151180701 є відкликаним у зв`язку з отриманням позивачем податкових повідомлень-рішень від 16.01.2025 №00003850701 та №00003840701, які містять зменшену суму нарахованих зобов`яза колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням ДПС України від 30.12.2024 №39415/6/99-00-06-01-01-06 скарга позивача частково задоволена, крім іншого,:

- ППР №00151190701 скасовано в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 52 669,86 грн та у частині застосування штрафу в сумі 14 620,76 грн, а в іншій частині зазначене ППР залишене без змін;

- ППР №00151180701 залишене без змін та збільшене в частині застосування штрафу в сумі 8 309,37 грн.

У свою чергу, пунктом 60.6. статті 60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

ГУ ДПС в Полтавській області на суму збільшення грошового зобов`язання в частині застосування штрафу в сумі 8 309,37 грн 16.01.2025 прийнято рішення №00003840701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі штрафної санкції на суму 8 309,37 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення №00151180701 від 23.10.2024 не відкликане, як на тому наполягав відповідач.

Щодо суті виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Агротех-Гарантія" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31622816, з основним видом діяльності "вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11)", застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та є платником єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські виробники), що підтверджено в акту перевірки.

В акті перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення – "Свинарник-маточник" А-1, загальною площею 1194 кв. м. та "Сарай на СТФ" Б-1, загальною площею 519,7 кв. м., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 439061953232, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво на право власності, серія ЯЯЯ № 158661, видане 06.03.2008. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.08.2014 індексний № 15369519.

Також ТОВ "Агротех-Гарантія" має у власності нежитлове приміщення – "Гараж", 3-1, загальною площею 2568,0 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 439118253232, що розташоване за адресою: Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Любівщина, вул. Дібрівська, буд. 17, зареєстрований згідно договору про поділ нерухомого майна, серія ВМР №608990, реєстр №1606, виданий 24.03.2010. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.08.2014, індексний № 15371232. Частина будівлі гаража, а саме 420,0 кв.м., здавалась підприємством в оренду ТОВ "АГРОТЕХНОЛОГІЇ-ГРУП", пн. 38967010 відповідно до договору №01-01/14АТГ-3 від 01.01.2014.

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення щодо двох об`єктів нерухомості:

1) Гаража, З-1, загальною площею 2 568,0 кв.м, що знаходиться за адресою Полтавська обл., Миргородський р., с. Любівщина, вул. Дібрівська, 17 (ППР №00003850701);

2) Свинарника-маточника, загальною площею 1194 кв. м (літ. А-1) та "Сараю на СТФ", загальною площею 519,7 кв. м (літ. Б-1), що розташовані за адресою: Полтавська обл., Миргородський р., с. Бакумівка, вул. Зарічанська, 21 (ППР №00151180701 і ППР №00003840701).

Обидва об`єкти нерухомості віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що підтверджується Експертним висновком АС3 №2303811, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 15.02.2023 та Експертним висновком АС53 №2426204, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 18.09.2024.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції станом на 01.01.2018 не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до підпункту "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції станом на 01.01.2019 не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції з 16.03.2024 - не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Період, який охоплюється перевіркою: з 01.10.2018 по 31.03.2024.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Залежно від періоду:

- до 01.01.2019 застосовувалося формулювання: споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

- після 01.01.2019 застосовувалася додаткова умова - віднесення до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (без здачі в оренду лізинг, позичку).

- після 16.03.2024 застосовувалася додаткова умова - використання за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання.

Враховуючи те, що в документах, що підтверджують право власності позивача на нежитлові будівлі, гараж для зберігання сільськогосподарської техніки та свинарник-маточник, відсутні дані щодо віднесення будівель до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" або будь-якого іншого класу відповідно до ДК 018-2000, суд виходить з оцінки функціонального призначення об`єктів нерухомості.

За викладеними у позові твердженнями, зазначений гараж використовується позивачем для зберігання, ремонту та технічного обслуговування, належний йому на праві власності, сільськогосподарських машин, обладнання та устаткування (трактори, комбайни, сівалки, причіпи тощо) для здійснення сільськогосподарської діяльності. Наявність у власності позивача сільськогосподарської техніки підтверджується інвентаризаційними описами, складеними в межах щорічних інвентаризацій (за 2020 р., за 2021 р., за 2022 р., за 2023 р.), а також результатами інвентаризації, проведеної в межах поточної перевірки (2024 р.), що надавались під час перевірки, посилання на які містить Акт перевірки, та які додатково додані у сканованому вигляді до позовної заяви.

Згідно з Експертним висновком АС3 №2303811, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 15.02.2023, а також Експертним висновком АС53 №2426204, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 18.09.2024, скановані копії яких залучені позивачем до матеріалів електронної справи, ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві", уповноважений на ведення Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018:2000, визначило та підтвердило, що вказаний об`єкт нерухомого майна має функціональне призначення гараж с/г машин, ремонтна майстерня, склад, що відповідає коду 1271.9 за ДК 018:2000. Також вказано, що будівлі використовувались за зазначеним функціональним призначенням з 2010 року.

З наданих суду доказів встановлено, що належні позивачу об`єкти нерухомого майна (гараж та свинарник-маточник) відносяться до нежитлових будівель, призначених для використання та використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Доводи відповідача щодо приналежності (віднесення) зазначеного об`єкту до класу "Будівлі транспорту та засобів зв`язку" (код124), підклас "Гаражі наземні" (код 1242.1) є абсолютно безпідставним і не підтверджується жодним доказом.

Крім того, за період, що підпав під перевірку, в оренду здавалась частина одного з об`єктів – гаражу, площею 420,0 кв.м, з 01.01.2018 по 31.12.2019. Договір оренди №01-01/14АТГ-3 від 01.01.2014 був припинений 31.12.2019 на підставі Додаткової угоди №1 від 31.12.2019.

У зв`язку з перебуванням частини будівлі в оренді, за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 податок на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок по даній частині будівлі позивачем нараховувався та сплачувався.

Зазначені факти не заперечуються відповідачем та підтверджуються Актом перевірки.

Так, з огляду на функціональне призначення, гараж, що належить сільськогосподарському виробнику та розміщений на його території, використовується як будівля для зберігання сільськогосподарської техніки, можна зарахувати до підкласу 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Експертним висновком АС53 №2426204, виданим ДП "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" 18.09.2024 підтверджено, що комплекс будівель "Свинарник-маточник" та "Сарай на СТФ" (як повністю, так і в частині) належить до будівель комплекс будівель сільськогосподарського призначення (код 1271).

В перевіряємий період об`єкт комплекс будівель "Свинарник-маточник" та "Сарай на СТФ" (як повністю, так і в частині) в оренді, лізингу, позичці не перебував. Зазначені обставини підтверджуються актом перевірки та не заперечуються відповідачем.

Відповідач в акті перевірки помилково посилається на норму ПК України, дія якої не розповсюджується на перевіряємий період – абз. "ж" пп. 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства" №3603-IX від 23.02.2024.

Дія норми абз. "ж" пп. 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України в редакції, застосованій відповідачем, розпочалася з 01.03.2024, тоді як перевірка проведена за період з 01.01.2018 по 31.03.2024.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00151180701 відповідач взагалі помилково застосував норму ПК України, що не регулює спірні правовідносини – абз. "є" пп. 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України.

З урахуванням викладеного та з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належні ТОВ "Агротех-Гарантія" на праві власності гараж, свинарник-маточник та "Сарай на СТФ" протягом періоду, що підлягав перевірці, використовувалися позивачем у сільськогосподарській діяльності та не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно, нарахування відповідачем податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій спірними рішення - є протиправним та необґрунтованим.

Відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівлі нерухомості, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов`язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на недотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.10.2024 та від 16.01.2025 та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 по справі № 440/905/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва