Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №440/3625/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 440/3625/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3625/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою про встановлення судового контролю по справі № 440/3625/25 в якій останній просить суд: зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25 у строк встановлений судом.

Ухвалою суду від 02.10.2025 заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у справі №440/3625/25 - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у місячний строк з дня отримання повідомлення про цю ухвалу подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25.

30.10.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов звіт про виконання рішення суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25.

Ухвалою від 03.11.2025 прийнято звіт Головного управління про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25. Встановлено Головному управлінню новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/3625/25 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

02.02.2026 до суду надійшов звіт Головного управління, який ухвалою від 04.02.2026 прийнятий судом. Цією ж ухвалою суд встановив новий строк для подання звіту протягом трьох місяців.

01.05.2026 до суду надійшов новий звіт Головного управління, який ухвалою від 11.05.2026 прийнятий судом. Цією ж ухвалою суд встановив новий строк для подання звіту протягом трьох місяців.

11.08.2026 до суду від Головного управління надійшов черговий звіт про виконання рішення суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25, в якому представник відповідача зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025 з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Розмір пенсії з 01.11.2025 становить 25 794,66 грн. Нараховано доплату пенсії за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 у розмірі 14 738,64 грн. Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №821-8621. Вказане рішення суду набрало законної сили 18.07.2025 та підпадало під дію «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затвердженого Постановою №821. Відповідно до Порядку №821 здійснено виплату в загальному розмірі 10043,67 грн, з них 6 359,01 грн - повністю погашена поточна заборгованість з 18.07.2025 по 31.10.2025. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) – відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Відтак, виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.

З огляду на все це представник відповідача стверджує, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25 вчинено всі дії в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

19.08.2026 до суду першої інстанції надійшла заява в якій позивач просить відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області ОСОБА_2 штраф у розмірі двадцяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб (66 560,00 грн.). Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області Молодцової Юлії Сергіївни на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 33 280,00 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн.

Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області Молодцової Юлії Сергіївни на користь Державного бюджету України штраф у сумі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий у встановлений судом строк подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі від 08 травня 2025 по справі № 440/3625/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25 протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про цю ухвалу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву від 19.08.2026 ОСОБА_1 у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що згідно виписки по картковому рахунку від 17.08.2026 на ім`я ОСОБА_3 виданого «ТВБВ №10016/0112 філія Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» до виплати було нараховано: 05.06.2026 виплачено пенсію у розмірі 25950,00 гри. 03.07.2026 виплачено пенсію у розмірі, 25950,00 гри. 05.08.2026 виплачено пенсію у розмірі, 25950,00 гри. В той же час, в розпорядженні «Перерахунок пенсії» з 01.03.2026 пенсійна справа №1603001408-МВС, пенсія за вислугою років ОСОБА_1 зазначено - підсумок пенсії (з надбавками): 28389,66 з урахуванням максимального розміру пенсії - 25950,00. Таким чином, вважає, що станом на 05.08.2026 (дата виплати пенсії за серпень 2026) пенсія, яка була призначена на підставі рішення суду в розмірі 28389,66 гри, позивачу не виплачується. Наполягає, що у звіті не наведено вагомих причини за яких пенсія у розмірі 28389,66 грн з дати набрання чинності рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 по справі № 440/3625/25, позивачу не виплачується.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, ст. 312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 позов ОСОБА_1 у цій справі задоволено.

Встановлюючи обставини у зазначеному вище рішенні, суд вказав, що з 01.03.2025 відповідач на виконання приписів Постанови № 209 провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого сума індексації склала 1 500.00 грн, а загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2025 пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 25 794.66 грн, з урахуванням максимального розміру - 24 294.66 грн, до виплати з 01.03.2025 йому була встановлена пенсія у розмірі 23 952.33 грн.

Крім того, як встановив суд з протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025, при здійсненні розрахунку пенсії відповідачем застосовано понижуючі коефіцієнти відповідно до Постанови № 1.

Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Рішення суду набрало законної сили 18.07.2025.

Виконавчий лист у справі №440/3625/25 видано 13.08.2025.

Ухвалою суду від 21.08.2026 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №440/3625/25 протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про цю ухвалу.

На виконання ухвали суду від 21.08.2026 року представником відповідача подано звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3625/25, а також надано копії підтверджуючих документів.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 , останньому з 01.03.2025 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»,, відповідно до якого підсумок пенсії становить 25794,66 грн./а.с.22 звор. бік/.

Нараховано доплату пенсії за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 у розмірі 14738,64 грн. Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №821-8621 (витяг з підсистеми «Реєстр судових рішень»).

Відкладена заборгованість за пенсійною справою ОСОБА_1 з 01.03.2025 по 17.07.2025 становить 8379,63 грн, поточна заборгованість з 18.07.2025 по 31.10.2025 – 6359,01 грн, з 01.11.2025 по 30.11.2025 – 1842,33 грн, з 01.12.2025 по 31.12.2025 – 1842,33 грн, з 01.01.2026 по 31.01.2026 – 1842,33 грн, з 01.02.2026 по 28.02.2026 – 1842,33 грн.

Як убачається із наданих позивачем платіжних відомостей, останньому здійснюється виплата пенсії у розмірі 25950, 00 грн.

Приймаючи звіт Головного управління ПФУ в Полтавській області та встановлюючи відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія з 01.11.2025 виплачується у збільшеному розмірі, однак заборгованість в повному обсязі не виплачена. Тож заборгованість наразі не погашена у повному обсязі з причин, що не залежать від волі відповідача, оскільки виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Суд констатував, що на день розгляду даного звіту відповідачем наведено обґрунтовані підстави, які доводять існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також факт вжиття з боку боржника належних заходів для реального виконання рішення суду, які мали б забезпечити своєчасне і повне його виконання. Однак відсутність належного фінансування з боку держави взятих на себе ж зобов`язань щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян не залежить від волі Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів, що й зумовлює несвоєчасне виконання рішень судів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Частиною 1 статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно з частиною 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Так, колегія суддів зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025, головним управлінням з 01.03.2025 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», відповідно до якого підсумок пенсії становить 25794,66 грн./а.с.22 звор. бік/.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №1603001408 від 13.10.2025, сума заборгованості за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 за рішенням суду у справі №440/3625/25 складає 14 738,64 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Посилання апелянта на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинне виплачувати йому пенсію згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 440/3625/25 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2026, колегія суддів вважає помилковим з огляд на наступне.

Так, спірним питанням даної справи було застосування обмежувальних коефіцієнтів після проведеної індексації пенсії у березні 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" через що розмір пенсії становив 23 952.33 грн, а не 25 794.66 грн.

Розмір пенсії, на який посилається позивач, 28389,66 грн був нарахований пенсійним органом з 01.03.2026 з підстав проведення індексації з березня 2026 на виконання постанови КМУ № 236 від 25.02.2026, тобто на момент розгляду даної справи по суті (08.05.2025) такої постанови про проведення індексації та нарахованої після неї суми пенсії (28389,66), не існувало.

Колегія суддів наголошує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише вже порушені права, свободи чи інтереси особи, а судове рішення не може прийматися на майбутнє та заздалегідь установлювати обов`язки для суб`єкта владних повноважень щодо виплат, які ще не нараховані та не виплачені.

Під час розгляду справи № 440/3625/25 судом не досліджувалося питання правомірності застосування до пенсії позивача після проведеної індексації з березня 2026 року обмеження максимальним розміром, а тому в межах розгляду звіту про виконання судового рішення у справі № 440/3625/25 суд не надає оцінки цим діям відповідача.

Поряд з цим в частині виплати заборгованості рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 440/3625/25 не виконано, що є підставою для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 по справі № 440/3625/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна