Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/2268/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 520/2268/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) у справі №520/2268/26

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом, в якому просила суд:

визнати протиправним рішення Міністерства оборони України від 02.05.2025 №38/д, оформлене протоколом від 02.05.2025 №38/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вони перебували на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги;

зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 задоволено позов.

Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просило скасувати останнє та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що при вирішенні питання щодо наявності права і підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги необхідно керуватися законодавством, що діяло станом на момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зокрема ст.16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, чого не було враховано судом.

Зазначає, що позивач не відноситься до подружжя загиблого, оскільки під поняттям “подружжя” у вищевказаній нормі Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” маються на увазі особи, між якими зареєстровано шлюб відповідно до норм Сімейного кодексу України.

Вказує, що встановлення судом факту проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не створює підстав набуття позивачем статусу “одного з подружжя”, та, відповідно, виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги.

Зазначає про безпідставне та необґрунтоване посилання суду на рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №615/199/24, оскільки останнє не підтверджує факту перебування позивача на утриманні ОСОБА_4 .

Окрім того, посилається на неврахування судом останніх правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 12.05.2026 у справі №280/1098/25, від 19.05.2026 у справі №600/1860/25-а та від 02.06.2026 у справі №560/9476/25, що потягло за собою неправильне вирішення справи.

Просить суд апеляційної інстанції врахувати наведені вище постанови суду касаційної інстанції.

Наголошує, що відповідач дів виключно в межах наданих йому повноважень при винесенні оспорюваного рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що помилково задоволені судом.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів останньої, а також законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші учасники справи не подали відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно сповіщення Військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2023 №2699/279 ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойового завдання в ході бойових дій.

18.01.2023 Валківським відділом ДРАЦС у Богодухівськомцу районі Харківської області СМУ Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 .

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №615/199/24, яке набрало законної сили 09.01.2025, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач звернулася із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 ..

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання від 02.05.2025 №38/д, документи ОСОБА_1 щодо призначення такої допомоги повернуті на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Рішенням мотивоване тим, що відповідно до наданих документів заявник не відноситься до визначеного Законом кола осіб (одного з подружжя). Зазначено, що за поданими документами неможливо встановити, чи є цивільна дружина загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і чи перебувала на його утриманні. Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на розгляд Комісії не надано. Вказано, що рішення Валківського районного суду Харківської області (справа №615/199/24 від 28.11.2024), яке набрало законної сили 09.01.2025, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до 09.01.2023, не встановлює факт, що має юридичне значення, про перебування цивільної дружини на утриманні ОСОБА_4 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач, вважаючи, що рішення таким, що порушує її право на одноразову грошову допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , звернулася з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі по тексту - Закон №2232-ХІ).

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (ст.41 Закону № 2232-ХІІ).

Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі ОСОБА_4 ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Положеннями ч.2 ст.16 Закону №2011-XII визначені підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до ст.16-1 Закону України №2011-XII (в редакції на дату загибелі ОСОБА_4 ) у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (п.3 ст.16-2 Закону №2011-XII).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан, який діє станом на дату розгляду даної справи судом.

Згідно з ч.ч. 6, 8, 9 ст.16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

На виконання вимог Закону №2011-XIІ постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок №975).

Згідно із п.3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до п.п.1 п.4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Пунктом 10 Порядку №975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Аналіз правових норм Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, одноразова грошова допомога виплачується:

1) членам сім`ї військовослужбовця;

2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст.16-1 Закону №2011-XII (в редакції на дату загибелі ОСОБА_4 ), якою встановлено, що у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Таким чином, законодавець у редакції норми, чинній на момент смерті (в редакції на дату загибелі ОСОБА_4 ) встановив вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання спірної виплати, чітко визначивши конкретні категорії отримувачів, а саме: батьків, одного з подружжя, дітей та утриманців.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги мають виключно ті особи, які прямо визначені законом, або ті, які відповідають спеціальному статусу утриманця та підтверджують його у встановленому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 у справі №615/199/24 підтверджено факт проживання позивачки із загиблим ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та які фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII.

Відтак, суд вважав, що оспорюване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є висновок відповідача про те, що надані позивачем документи не підтверджують її статус члена сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , а також не дають змоги встановити, чи є вона непрацездатною та чи перебувала на утриманні останнього.

Відповідачем не прийнято до уваги надане позивачем рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.11.2024 у справі № 615/199/24, яким встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В контексті наведеного вище, колегія суддів зазначає, що Верховним Судом в подібних правовідносинах у постанові від 19.05.2026 у справі № 600/1860/25-а та у постанові від 12.05.2026 у справі №280/1098/25 зроблено висновок про те, що сам по собі встановлений у судовому порядку факт спільного проживання без реєстрації шлюбу має преюдиційне значення виключно щодо підтвердження відповідних фактичних обставин (спільного побуту, ведення господарства, наявності взаємних прав та обов`язків), може підтверджувати належність позивачки до категорії членів сім`ї у розумінні сімейного законодавства, однак не змінює визначеного спеціальним законом кола отримувачів одноразової грошової допомоги.

Суд не ставив під сумнів добросовісність звернення позивачки та значення встановленого судовим рішенням факту її проживання із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю. Водночас справедливість у справах цієї категорії полягає у передбачуваному й однаковому застосуванні спеціального закону до всіх осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд також урахував, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно повинно мати більш конкретний характер, ніж проста надія, і ґрунтуватися на законодавчому положенні або правовому акті, такому як судове рішення, що стосується відповідного майнового інтересу» (рішення у справах "Копецький проти Словаччини" [GC] (заява № 44912/98, пп. 49-52), "Белане Надь проти Угорщини" [GC] (заява № 53080/13, п. 75). Оскільки станом на дату смерті військовослужбовця стаття 16-1 Закону № 2011-XII не відносила осіб, які проживали із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до самостійного кола отримувачів одноразової грошової допомоги, у позивачки не було достатньої правової основи для виникнення легітимного очікування на отримання цієї виплати саме з такої підстави.

Колегія суддів додатково наголосила, що положення ст.16-1 Закону №2011-XII у редакції, чинній на момент виникнення права, мають імперативний характер та визначають вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим застосування норм інших галузей права, зокрема Сімейного кодексу України, не може змінювати або розширювати суб`єктний склад отримувачів одноразової грошової допомоги, прямо визначений спеціальним законом.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є достатньою підставою для віднесення позивача до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та призводять до безпідставного розширення визначеного ст.16-1 Закону № 2011-XII (в редакції на дату загибелі ОСОБА_4 ) переліку таких осіб.

Колегія суддів зазначає, що Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 №3515-IX, яким внесено зміни до ст.16-1 Закону №2011-XII, зазначивши, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, не містить положень, які б надавали цій зміні зворотну дію у часі або поширювали її на правовідносини, у яких день виникнення права на одноразову грошову допомогу настав до набрання чинності цим Законом.

Отже, вказані законодавчі зміни не можуть бути застосовані для визначення кола отримувачів допомоги у зв`язку зі загибеллю ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на це доводи скаржника в частині неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема положень ст.16-1 Закону №2011-XII, є обґрунтованими.

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, які за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюване рішення відповідача є правомірним та обґрунтованим, оскільки подані позивачем документи не підтверджували її належність до категорій отримувачів одноразової грошової допомоги, визначених ст. 16-1 Закону № 2011-XII (в редакції на дату загибелі ОСОБА_4 ), а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому приймаються судом як належні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про задоволення позову.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення (постанови) про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням вимог ст.139 КАС України, відсутні правові підстави для задоволення вимог скаржника про розподіл судових витрат у справі.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі №520/2268/26 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова