Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №440/5944/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №440/5944/26

Суддя: Русанова В.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 440/5944/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба) у справі №440/5944/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо наявного порушення правил військового обліку;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків обставинам справи; неправильне тлумачення норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати останнє та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що сам по собі факт неявки позивача за викликом відповідача не свідчить про порушення ним правил військового обліку та не може бути підставою для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення правил військового обліку.

Зазначає, що із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 №17/1/1394 від 27.04.2026, отриманої на адвокатський запит, вбачається, що у відношенні позивача не виносилися протоколи та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а відтак суд дійшов необґрунтованого висновку про існування встановленого факту порушення останнім правил військового обліку.

Вказує, що суд фактично переклав обов`язок доказування на позивача, а єдиною підставою для відмови у задоволенні позову суд визнав факт неявки позивача за повісткою.

Посилається на те, що суд першої інстанції не перевірив законність дій відповідача у спірних правовідносинах, а тому оскільки факту притягнення позивача до відповідальності не було, відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені безпідставно.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів останньої, а також правильність висновків суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивач також подав письмові пояснення, у яких додатково обґрунтував заявлені вимоги та виклав заперечення на відзив на апеляційну скаргу

На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача.

16.04.2026 позивач за допомогою мобільного застосунку "Резерв+" сформував електронний військово-обліковий документ, в якому наявна інформація такого змісту: "Порушення правил військового обліку. ТЦК та СП 28.06.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП" (а.с.13).

На адвокатський запит представника позивача від 20.04.2026 (а.с.14) щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку, листом від 27.04.2026 відповідач повідомив, позивач не прибув за повісткою №003053 на 26.06.2025 о 09:00 для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії (а.с.17-19).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку, звернувся з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє станом на час розгляду даної справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” оголошено загальну мобілізацію.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.14 ст.2 Закону України №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.

Положеннями ч.9 ст.1 Закону України №2232-XII передбачені категорії громадян України щодо військового обов`язку, зокрема, військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.

Згідно ч.1 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік, зокрема, військовозобов`язаних.

Виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку (ч.8 ст.2 Закону України №2232-XII).

Згідно з абз.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 за №3543-XII (далі по тексту - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст.4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-XIІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” №1951-VIII від 16.03.2017 (далі по тексту - Закон №1951-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення військового обліку громадян України;

2)забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ст.2 Закону №1951-VIII).

Згідно зі ст.3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість внесення до Реєстру передбачених згаданим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення.

Частиною 5 ст.5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч.ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII).

За змістом ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" відомості про участь у бойових діях (ст.8 Закону №1951-VIII).

Відповідно до ст. 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині (ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до п.1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту - Порядок №560) цей Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи.

Згідно п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

За змістом п.34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).

Згідно п.2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).

За змістом п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Додаток 2 Порядку №1487 містить Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що військовозобов`язані повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ здійснює адміністративне затримання та доставлення військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань мають повноваження викликати громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних та звертатися в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, як військовозобов`язаний (а.с.13).

Засобами поштового зв`язку відповідачем була направлена позивачу повістка №003053 від 26.05.2026 про необхідність явки 26.06.25 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення персональних даних та проходження військово-лікарської комісії (а.с.19).

Повістка повернулася відправнику відділенням Укрпошти з позначкою “адресат відсутній за вказаною адресою”, що підтверджується довідкою останнього від 19.06.2025 (а.с.20, зворотній бік арк.).

Надалі, відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку. Також наявні відомості щодо звернення відповідача до органів Нацполіції, а саме: Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП. Дата звернення: 28.06.2025.

Наведене вище підтверджується даними військово-облікового документам позивача, сформованого за допомогою застосунку "Резерв+".

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку, за відсутності доказів притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.210 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки сама по собі наявність в застосунку Резерв+ примітки "Порушення правил військового обліку" та звернення ТЦК та СП до поліції щодо доставляння позивача, не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено, зокрема, ст.210 КУпАП, а навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що відповідач має повноваження звертатися до органів Національної поліції із поданням (зверненням) про доставлення військовозобов`язаного до ТЦК та СП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості його складання на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Таким чином, внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку та направлення звернення до Національної поліції з метою його доставлення до відповідача для складання протоколу, є правомірним.

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин судом не вирішується питання винуватості або невинуватості позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.

Доводи скаржника про те, що йому було невідомо про наявність виклику щодо необхідності явки до відповідача, а також про відсутність доказів його сповіщення про надходження відповідного поштового відправлення, колегія суддів відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору та не впливають на правильність висновків суду. Причини неприбуття військовозобов`язаного за викликом ТЦК та СП з`ясовуються при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

В спірних правовідносинах судом не вирішується питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на рішення суддів першої інстанції оскільки з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо наявного порушення правил військового обліку.

Колегія суддів зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено (доказано) правомірність власних дій у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням вимог ст.139 КАС України, а також того, що наслідками апеляційного перегляду даної справи скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Відтак, вимоги апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви та апеляційної скарги, є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 у справі №440/5944/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Оригінал: reyestr.court.gov.ua