Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/4120/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 520/4120/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І.) у справі №520/4120/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)»

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» (далі по тексту - ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)») щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, в повному обсязі за період з 24.02.2022 до 31.08.2022 в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно;

- зобов`язати ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 в розмірі 30 000,00 грн. на місяць за фактично відпрацьований період, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 задоволено позов.

ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просила скасувати останнє та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що додаткова винагорода в період з 24.02.2022 по 31.08.2022 виплачувалась позивачу у розмірі до 30 000 грн. пропорційно за фактичний час несення служби в розрахунку на місяць, на підстав відповідних наказів по установі.

Зазначає, що в період проходження служби та під час звільнення позивач зі скаргами та претензіями до установи з приводу сум нарахованої та виплаченої йому додаткової винагороди не звертався.

Посилається на те, що ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)» при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди дотримувалась положень постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та роз`яснень Міністерства юстиції України, зазначених у листі № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 року, та керувалась ними.

Вважає, що нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди здійснювалась з дотриманням вимог законодавства.

Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу.

На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в спірний період позивач проходив службу у відповідача до 01.10.2025, звільнений зі служби наказом ДУ "Первомайська виправна колонія (№117)" від 01.10.2025 № 306/ос-25 (а.с.9).

Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої вищевказаною постановою в повному обсязі за період з 24.02.2022 до 31.08.2022 в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, звернувся з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України “Про Державну кримінально - виконавчу службу України” від 23 червня 2005 року №2713-IV (далі по тексту - Закон №2713-IV).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №2713-IV служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону №2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію”, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (набрала чинності 01.03.2018) (далі по тексту - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктами 2, 3 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 (далі по тексту - Порядок №925/5), яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан, який діє станом на час розгляду даної справи.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 “Про загальну мобілізацію”, затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в п.1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з п.5 Постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 внесено зміни до п.1 Постанови №168, доповнено абзац перший після слів “та поліцейським” словами “а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, з 24.02.2022 у осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виникло право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” в абзаці першому слова “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “є-Підтримка” замінено словами “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)”; після слова “щомісячно” доповнено словами “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)”.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

Надалі, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, п.1 Постанови №168 викладений у такій редакції: "1. Установити, що на період дії воєнного стану , зокрема ....особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць...".

Згідно з п.2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Судом встановлено, що в спірний період позивач проходив службу ДУ "Первомайська виправна колонія (№117)", яка розташована на території Харківської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка” згідно з додатком.

Відповідно до вказаного вище Переліку Програма “єПідтримка” поширюється на Харківську область.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківську міську територіальну громаду.

Отже, позивач у спірний період з 24.02.2022 по 31.08.2022 проходив службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташована в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Також протягом 24.02.2022-31.12.2022 уся територія Харківської області визначена у якості районів ведення бойових дій, з урахуванням змін до Постанови №168, внесених Постановою №754 від 01.07.2022, відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 №102, від 30.04.2022 №125, від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.08.2022 №212, від 01.09.2022 №237, від 01.10.2022 №262, від 01.11.2022 №282, від 02.12.2022 №311, від 02.01.2023 №1 .

Таким чином, позивач у спірний період набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Харківська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Перебуваючи на службі в ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)» позивач в період з 24.02.2022 по 31.08.2022 був задіяний на добове несення служби у складі чергової зміни.

Згідно довідки про кількість відпрацьованих годин, розмір нарахованої та виплаченої додаткової винагороди ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 31.08.2022 встановлено, що позивачу виплачено спірну винагороду наступним чином: за лютий 2022 року 1473,21 грн. за фактично відпрацьований час - 33 год.; за березень 2022 року 8346,77 грн. за фактично відпрацьований час - 207 год.; за квітень 2022 року 6666,67 грн. за фактично відпрацьований час - 160 год.; за квітень 2022 року 1666,67 грн. за фактично відпрацьований час - 40 год.; за травень 2022 року 8333,34 грн. за фактично відпрацьований час 200 год.; за червень 2022 року 8333,33 грн. за фактично відпрацьований час - 200 год.; за липень 2022 року 8346,77 грн. за фактично відпрацьований час - 207 год.; за серпень 2022 року 8064,52 грн. за фактично відпрацьований час - 200 год. (а.с.35).

Тобто, за спірний період позивачу виплачувалася спірна додаткова винагорода пропорційно часу несення служби.

За позицією відповідача, при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди у відповідності до Постанови №168, відповідач керувався листом Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022, який передбачав визначення розміру додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несенню служби.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що листи Міністерства юстиції України не містять норм права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в оспорюваний період позивач здійснював свої функціональні обов`язки.

Доказів перебування позивача у відпустці, або на лікарняному у спірний період матеріали справи не містять.

Зворотнього, на спростування наведеного вище, відповідачем не надано.

Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22 погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, оскільки за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу в повному обсязі додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 31.08.2022 в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно.

Доводи апеляційної скарги про те, що в період проходження служби та під час звільнення позивач зі скаргами та претензіями до установи з приводу сум нарахованої та виплаченої йому додаткової винагороди не звертався до відповідача є такими, що не впливають на вирішення даної справи та на правильність висновків суду.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено (доказано) правомірність власної бездіяльності, є предметом оскарження у даній справі.

Доводи скаржника щодо правомірності бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах суперечать висновкам суду.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в повному обсязі за період з 24.02.2022 до 31.08.2022 в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 в розмірі 30000,00 грн. на місяць за фактично відпрацьований період, з урахуванням раніше виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №520/4120/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц