Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №520/3991/25
Суддя: Жигилій С.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 р.Справа № 520/3991/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 по справі № 520/3991/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по адміністративній справі №520/3991/25, в якій просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду від 14.04.2025 по адміністративній справі №520/3991/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що рішенням від 14.04.2025р. по справі №520/3991/25 адміністративний позов задоволено частково, в частині позовних вимог пред`явлених до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області судом відмовлено з підстав того, що обов`язок щодо перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має бути покладено саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області як орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому перерахунку.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі № 520/3991/25 скасувати, постановити нове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 520/3991/25 задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 14.04.2025 у справі № 520/3991/25 у встановлений судом строк.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є органом, який фактично здійснює виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу. Саме тому перерахунок, здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, має бути відображений у виплатах, які проводить Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Якщо Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області продовжує виплачувати утримання у попередньому розмірі, ігноруючи перерахунок, то рішення суду фактично не виконується. Таким чином, йдеться не про "новий спір" як помилково зазначив суд першої інстанції, а про фактичне невиконання судового рішення органом, який здійснює виплату.
Відповідач реалізував своє процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 по справі №520/3991/25 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 по даній справі - без змін.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311, 312 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду).
За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Як було встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. по справі №520/3991/25, яке набрало законної сили 01.04.2026., Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №04-48/54 від 29.01.2025р. суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2025р.
Однак, позивач, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не виконано рішення в частині виплати належних сум, відповідно до перехованому щомісячному довічному грошовому утримання як судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №04-48/54 від 29.01.2025р. суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2025р
Разом з цим, колегія суддів наголошує, що зобов`язальна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 520/26054/25 не містить жодної вимоги до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно виплати належних сум, відповідно до перехованому щомісячному довічному грошовому утримання як судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №04-48/54 від 29.01.2025р. суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2025р
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в контексті спірних правовідносин виключно питання щодо нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2025 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №04-48/54 від 29.01.2025, можуть бути заявлені в окремому позові.
Крім того, слід зазначити, що, як вбачається зі змісту судового рішення від 14.04.2025 у справі № 520/3991/25, позивач звертався з вимогою про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки №04-48/54 від 29.01.2025 суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2025.
Однак, вирішуючи питання в частині позовних вимог пред`явлених до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, судом першої інстанції відмовлено з підстав того, що обов`язок щодо перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має бути покладено саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області як орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому перерахунку.
Поряд з цим, в частині відмови у задоволенні позовних вимог правом на апеляційне оскарження позивач не скористався.
За встановлених судом обставин, колегія суддів зазначає, що між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виник новий спір щодо правомірності/неправомірності дій щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці.
Колегія суддів зазначає, що рішення від 14.04.2025 є окремим індивідуальним актом, що має самостійне правове значення та породжує нові правові наслідки для позивача, навіть якщо формально пов`язані з виконанням вказаного рішення суду. Воно не є лише способом реалізації вже визначених судом зобов`язань, а тому може бути предметом нового позову.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що мають місце дії, які вчинені відповідачем у нових правовідносинах з позивачем, а не при виконанні резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 520/3991/25.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 по справі № 520/3991/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua