Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №359/8741/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/10289/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Стрижеуса А. М., Саліхова В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Журавського В. В.

від 13 лютого 2026 року

у цивільній справі № 359/8741/24 Бориспільського міськрайонного суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «АКОРДБАНК» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.11.2021 між банком та ОСОБА_1 було підписано заяву-пропозицію № СІК-151121/062-05, на підставі якої відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», оприлюднених на офіційному сайті банку, які разом із заявою-пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору банк надав позичальникові кредит у розмірі 88 324 грн 50 коп. на споживчі цілі строком на 60 місяців зі сплатою процентів за ставкою 16,99 % річних, щомісячної комісії у розмірі 0,99 % та одноразової комісії у розмірі 5 %. Банк виконав свої зобов`язання з надання кредитних коштів у повному обсязі, однак відповідач належним чином грошові зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим станом на 27.06.2024 виникла заборгованість у сумі 68 525 грн 49 коп., з яких строкова заборгованість за кредитом становить 55 015 грн 97 коп., строкова заборгованість за відсотками - 671 грн 04 коп., прострочена заборгованість за кредитом - 6 011 грн 28 коп., прострочена заборгованість за відсотками - 3 329 грн 56 коп., прострочена заборгованість за комісією - 3 497 грн 64 коп. Позивач просив стягнути із ОСОБА_1 зазначену суму боргу та судовий збір у розмірі 3 028 гривень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 68 525 грн 49 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що факт укладення кредитного договору, погодження істотних умов та отримання коштів позичальником доведено належними доказами, тоді як відповідач заборгованість не спростував, доказів здійснення платежів на погашення боргу або власного контррозрахунку не надав. Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 26.02.2025 було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи за його позовом до банку.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на повному з`ясуванні обставин справи, а твердження суду про ненадання відповідачем доказів на спростування позовних вимог суперечить матеріалам справи та статті 89 ЦПК України, оскільки ним було подано відзив із додатками. Апелянт зазначає, що ним до подання банком цього позову було ініційовано судовий процес у справі № 359/4846/24 про зобов`язання банку виконувати умови додатку до кредитного договору та надано заяву про витребування виписки платежів як досудове врегулювання. Апелянт вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі на підставі частини четвертої статті 43 ЦПК України. Крім того, відповідач стверджує про порушення судом процедури дослідження доказів, оскільки наданий банком первинно графік платежів на аркуші справи 39 був неналежної якості, а після подання банком графіку належної якості суд зазначив, що дослідить його в нарадчій кімнаті, проте не надав йому відповідної оцінки у судовому рішенні. На думку заявника, суд першої інстанції порушив також норми пункту 2 частини другої статті 44 та пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Представник ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що надані відповідачем до відзиву документи у справі № 359/4846/24 не спростовують факту укладення кредитного договору № CIK-151121/062-05 від 15.11.2021 та виникнення боргу у сумі 68 525 грн 49 коп., а свідчать про наявність між сторонами кредитних правовідносин. Предмет позову у справі № 359/4846/24 про зобов`язання банку вчинити певні дії та позов банку про стягнення боргу є істотно різними предметами спору, розгляд справи про виконання умов договору не перешкоджав розгляду справи про стягнення боргу, тому відмова суду першої інстанції в зупиненні провадження повністю відповідає практиці Верховного Суду та положенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України. Щодо графіку платежів представник позивача пояснив, що банком було подано копію тотожного документа належної якості, яку досліджено судом та з якою відповідач мав можливість ознайомитися безпосередньо у судовому засіданні, що зафіксовано технічним записом процесу. Всі доводи апелянта зводяться виключно до переоцінки доказів і небажання виконувати взяті на себе зобов`язання.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже розгляд даної справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 13.02.2026 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету та на електронну адресу позивача та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (апелянта) (а. с. 27-32, 41, т. 2).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 15.11.2021 між ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви-пропозиції № СІК-151121/062-05 про приєднання до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», затверджених рішенням правління банку та розміщених на офіційному вебсайті банку, які разом із заявою-пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають кредитний договір про надання споживчого кредиту.

Згідно з умовами зазначеного кредитного договору банк надав позичальникові кредит у сумі 88 324 грн 50 коп терміном на 60 місяців зі сплатою процентів за ставкою 16,99 % річних, щомісячної комісії у розмірі 0,99 % від початкової суми кредиту та одноразової комісії у розмірі 5 %.

Факт видачі кредитних коштів позичальнику підтверджується випискою за особовим рахунком та банківськими меморіальними ордерами від 15.11.2021, наявними в матеріалах справи на аркушах 31-34. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 особисто підписав заяву-пропозицію, Паспорт споживчого кредиту та Графік щомісячних платежів (Додаток № 1 до заяви-пропозиції), чим підтвердив ознайомлення і згоду з усіма істотними умовами кредитування, включаючи розмір процентної ставки, комісії та черговість погашення кредиту.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору та припиненням здійснення своєчасних платежів згідно з узгодженим графіком станом на 27.06.2024 утворилася заборгованість перед банком у загальному розмірі 68 525 грн 49 коп., яка складається зі строкової заборгованості за тілом кредиту в сумі 55 015 грн 97 коп., строкової заборгованості за процентами в сумі 671 грн 04 коп., простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 011 грн 28 коп., простроченої заборгованості за процентами в сумі 3 329 грн 56 коп. та простроченої заборгованості за комісією в сумі 3 497 грн 64 коп., що підтверджено доданим банком первинним розрахунком та банківською випискою по особовому рахунку.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність відмови суду першої інстанції у зупиненні провадження у справі колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Разом з тим зазначена норма прямо імперативно встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 та постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 761/33089/20, метою зупинення провадження у справі є виявлення обставин, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження в якій зупиняється. Об`єктивна неможливість полягає в тому, що суд позбавлений процесуальної спроможності самостійно встановити фактичні дані, які досліджуються в іншому судовому процесі. Сама по собі пов`язаність спорів між тими самими сторонами не свідчить про безумовну неможливість ухвалення рішення у справі про стягнення боргу. Зупинення провадження у справі не повинно призводити до невиправданого затягування розгляду спору та порушення права сторони на розгляд справи упродовж розумного строку відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі, що переглядається, позов ОСОБА_1 до банку про зобов`язання вчинити певні дії щодо умов кредитного договору у справі № 359/4846/24 жодним чином не перешкоджав дослідженню документів та встановленню розміру непогашеної заборгованості у справі за позовом ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» про стягнення боргу. Матеріали цієї справи містили підписану заяву-пропозицію, меморіальні ордери на підтвердження видачі суми кредиту, паспорт кредиту, графік платежів та виписки за особовим рахунком, що дозволяло суду першої інстанції самостійно й повноцінно вирішити спір по суті без очікування результатів розгляду справи № 359/4846/24. Відтак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого процесуально вмотивованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження.

Посилання апелянта на пункт 2 частини другої статті 44 та пункт 10 частини третьої статті 175 ЦПК України колегія суддів відхиляє як помилкові. Вказані норми регулюють підстави для визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами у разі штучного подання кількох позовів до того самого відповідача з тим самим предметом і підставами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ, а також обов`язок позивача зазначити про відсутність таких тотожних позовів. Банк пред`явив єдиний позов про стягнення кредитної заборгованості, а позов позичальника у іншій справі мав інший предмет та не тягне наслідків, про які зазначає відповідач.

Колегія суддів також визнає безпідставними аргументи скаржника щодо порушення порядку дослідження доказу на аркуші справи 39.

Як вбачається з матеріалів справи, після висловлення відповідачем зауважень щодо нечіткості копії додатку до договору, банк на виконання вимог статей 77, 83 ЦПК України подав відповідне клопотання та приєднав до матеріалів справи чітку копію Додатку № 1 до заяви-пропозиції - Графік щомісячних платежів та Розрахунок сукупної вартості кредиту. Цей документ було надано відповідачеві для огляду та безпосередньо досліджено судом під час судового засідання, про що свідчить технічний запис процесу, та доєднано до матеріалів справи (а.с 197, т. 1). Оцінка цьому доказу надана судом першої інстанції у сукупності з іншими письмовими доказами відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оскільки умови надання коштів, процентна ставка, розмір комісій та дати повернення траншів повністю узгоджуються з підписаною відповідачем заявою-пропозицією та меморіальними ордерами про видачу кредиту.

Твердження відповідача про неврахування судом його відзиву на позовну заяву є неспроможними, з огляду на наступне. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У спорі про стягнення заборгованості доказувати факт належного здійснення оплати або спростовувати розмір заявленої заборгованості повинен саме відповідач, а не позивач. Поданий ОСОБА_1 відзив не містив жодних доказів виконання ним зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів чи комісій. Відповідач не надав жодної квитанції, платіжного доручення або іншого документального підтвердження здійснення оплат, які не були б враховані банком у виписці за рахунком, не надав власного контррозрахунку заборгованості та не скористався процесуальним правом на проведення судово-економічної експертизи. Подання ж позову про зобов`язання банку виконувати певні умови договору фактично підтверджує наявність самого кредитного зобов`язання, однак жодним чином не звільняє позичальника від обов`язку своєчасно погашати заборгованість за фактично отримані кошти.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та зібраним доказам, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Є. П. Євграфова

А. М. Стрижеус

В. В. Саліхов