Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №367/5754/18 — Київський апеляційний суд

справа № 367/5754/18 головуючий у суді І інстанції Каробаза Н.Ф.

провадження № 22-ц/824/10464/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Фінагеєва В.О.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря: Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 грудня 2025 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Карабази Н.Ф. у м. Ірпінь Київської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постійно проживає за межами України, на території Французької Республіки, що істотно ускладнює можливість особистої участі у судових засіданнях, потребує значного часу для організації виїзду та пов`язано з об`єктивними труднощами пересування між державами і суду про це неодноразово повідомлялося, як і надавалася заява з проханням слухати справу без участі позивача. Крім того, у відповідний період позивач перебувала у стані погіршеного здоров`я, що фактично унеможливлювало її особисту участь у судових засіданнях. Таким чином, неявка позивача була зумовлена об`єктивними, поважними та незалежними від її волі обставинами, які суд першої інстанції не дослідив і не врахував. У даному випадку суд першої інстанції фактично застосував надмірний процесуальний формалізм, не забезпечивши належного балансу між вимогами процесуальної дисципліни та фундаментальним правом особи на доступ до правосуддя. Залишення позову без розгляду у ситуації, коли неявка була зумовлена об`єктивними причинами, є непропорційним заходом, який призводить до фактичного позбавлення особи можливості захистити свої права у судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з`являється у судові засідання, не надає доказів поважності причин неявки, її неявка перешкоджає розгляду справи, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, за змістом наведених правових норм суд залишає позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Такий висновок, узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження № 61-4672св22).

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вважав позивача такою, що належним чином повідомлена про судове засідання та зазначив, що позивач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не подавала.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки на 28 жовтня 2025 року та 10 грудня 2025 року були направлені позивачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, матеріали справи не містять зворотних поштових повідомлень про отримання чи не отримання позивачем судових повісток.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Крім того, в матеріалах справи наявна заява позивача та її представника від 21 лютого 2022 року (т. 1, а.с. 159) в якій сторона позивача просила слухати справу без участі позивача.

У вказаній заяві не зазначено про те, що вона стосується конкретного судового засідання, а відтак позивач фактично надала згоду на продовження розгляду справу у її відсутність у всіх судових засіданнях. З матеріалів справи не вбачається, що розгляд справи неможливий без участі позивача.

Суд не врахував, що у разі неявки позивача в судове засідання і наявності його заяви про розгляд справи у його відсутність, він має можливість розглянути справу по суті на підставі тих доказів, які наявні у справі.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

У справі, що переглядається відсутня, в розумінні наведених вище норм процесуального закону, повторність неявки позивача в судове засідання без належного повідомлення суду про причини неявки, а тому у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що є підставою до скасування ухвали та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 128, 374, 376, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 10 грудня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.