Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №761/6031/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/13984/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/6031/24

07 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Д`яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Гаврилової О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. від 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №10432, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором №935032427 від 15 жовтня 2019 року; стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 29 487,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства, зокрема, приватний нотаріус при його вчиненні не перевірив безспірності заборгованості, вчинив виконавчий напис на підставі документів, що не були нотаріально посвідчені. Крім того, у виконавчому написі вказані дані щодо розміру заборгованості, які не відповідають дійсності.

Також, представник позивача зазначає, що з рахунка позивача, в якості оплати в рамках НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису №10432 від 12 березня 2021 року, були списані кошти в розмірі 29 487,50 грн, які з урахуванням протиправності вказаного виконавчого напису, представник позивача вважає необхідним стягнути з відповідача.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В., зареєстрований в реєстрі за №10432, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором, загальна сума, що підлягає стягненню 30 687,50 грн.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 29 487,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 24 червня 2026 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 10 000, 00 грн відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в порядку апеляційного провадження покласти на позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу є несправедливим та необґрунтованим, таким, що винесене у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, неправильним дослідженням доказів та їх оцінки, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, у зв`язку з цим рішення суду є неправомірним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Звертає увагу, що підготовка заявника до звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не вимагало додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається. Зазначена справа є невеликої складності, вона є типовою з усталеною судовою практикою.

У договорі про надання правничої допомоги №396 від 14.02.2024 року, укладеному між ОСОБА_1 та адвокатом Ходаком В. В. не зазначено в рамках якої конкретно справи надається правнича допомога, а в наявному в позовній заяві описі наданих послуг вказано лише дві послуги, а саме: аналіз документів та підготовка і подача позовної заяви, при цьому не вказано ціну за кожну з них окремо і в яку саме суму адвокат оцінює одну годину за їх надання.

Жодних доказів оплати наданих адвокатом Ходаком В. В. послуг позивачем не надано.

В судове засідання сторони двічі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами електронного зв`язку. Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена адресату 24.09.2026.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

З урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу, в іншій частині судове рішення не оскаржується заявником.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При цьому, у разі часткового задоволення позову, інші судові витрати, до яких, зокрема, відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 14.02.2024 року № 396, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ходаком В.В. та ордер серії АВ №1116923

Відповідно до умов договору вартість юридичних послуг (гонорар адвоката) становить 10 000,00 грн (пункт 4.1 договору). У свою чергу у пункті 4.2 договору передбачено, що обов`язкові платежі, зокрема судовий збір, державне мито, оплата нотаріальних послуг, послуги перекладачів, експертів, суб`єктів оціночної діяльності, не входить до вартості юридичних послуг та оплачуються додатково Клієнтом.

У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі й на правничу допомогу - на загальну суму 10 000,00 грн, а також вказаний опис виконаних адвокатом робіт та витрачений адвокатом час на надання правничої допомоги в цій справі.

Враховуючи наведене, надавши оцінку доказам щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесеним у суді першої інстанції, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у 10 000 грн відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується та вважає його правильним.

Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем доказів оплати наданих адвокатом Ходаком В. В. не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Інші доводи апеляційної скарги правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції не спростовують, а по своїй суті фактично зводяться до незгоди з висновками суду щодо оцінки доказів.

З огляду на це, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній заявником частині всебічно і повно з`ясував обставини справ та надав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року

Головуючий: Судді: