Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №462/4984/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №462/4984/26

Суддя: Постигач О. Б.

Справа № 462/4984/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 жовтня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Попелівська А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Львівської міської ради від 24.05.2004 року за № 491. Основний квартиронаймач його батько ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На даний час квартира не приватизована, що підтверджується довідкою від 12.03.2026 року за № Ф/983, виданою Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». В спірній квартирі зареєстрована, але не проживає з січня 2025 року відповідачка ОСОБА_2 , яка була зареєстрована як піднаймач. Після вибуття із житла ОСОБА_2 , не знялась з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 . Також в квартиру більше не поверталася, будь-які її особисті речі або документи відсутні. Відповідачка не несе будь-яких витрат по утриманню квартири, в тому числі по оплаті комунальних послуг, факт непроживання останньої підтверджується актами ЛКП «Сигнівка» від 31.03.2026 р. та 01.05.2026 р.. Своїми діями Відповідачка обмежує права Позивача як наймача, оскільки він несе витрати по квартплаті та по утрманню житла також за неї, яка в квартирі не проживає та вказаними послугами не користується. Позивач також не може оформити субсидію, що ставить його і його сім`ю в скрутне матеріальне становище. З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 28.09.2026 р. представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його та Позивача відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи належним чином, відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи та ухвалення заочного рішення на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні докази у справі, суд виходив з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статті 61-70 ЖК України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Поряд з цим нормами глави 59 ЦК України встановлюється порядок користування житлом за договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Згідно з роз`ясненнями, що містить п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. При цьому, вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 344/7064/16-н зазначено, що у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк. Оскільки при відсутності у спірному житлі понад встановлений законом строк, цей строк може бути продовжений за заявою відсутнього та з поважних причин лише у передбачених випадках, тому звернення із заявою про продовження такого строку, а також доведення наявності підстав для продовження такого строку, є правом відповідної особи.

Судом встановлено, що відповідно до договору про здачу житлового приміщення в піднайм від 24. 12. 2007 року, квартира АДРЕСА_1 домовласником є ОСОБА_1 , піднаймачем є ОСОБА_4 /а.с. 14/.

Згідно довідки виданих відділом житлового господарства ЛКП «Сигнівка» Залізничної райадміністрації Львівської міської ради № 498 від 30.03.2026 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають 4 осіб, а саме: ОСОБА_1 – осн. кв/н., ОСОБА_2 – піднаймач, ОСОБА_5 – дочка, ОСОБА_6 – дружина /а.с. 15/.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 з 2025 року не проживає, що підтверджується актом ЛКП «Сигнівка» від 31.03.2026 р. та 01.05.2026 р. /а.с. 17, 18/.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач протягом тривалого часу в квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги та не має особистих речей.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідачка з 2025р. відсутня за місцем своєї реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , вона не являється членом сім`ї позивача, судом не встановлено домовленості між ними щодо порядку користування житловим приміщенням, добровільно відповідачка не виписалася із квартири позивача, тим самим створює перешкоди позивачу у здійсненні свого конституційного права на спірне житло, яким він вправі володіти, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд, а тому відповідачку слід визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В порядку ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача в користь позивача 1331,20 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) такою, що втратила право на користування житлом, квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/4984/26. Рішення не набрало законної сили.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Копія виготовлена

Суддя: Постигач О.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua