Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №462/5721/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5721/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип`юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди,

встановив:

представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Соколов О. В., звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 46 571,08 грн. – різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.08.2025 року близько 10 год. 20 хв. на вул. Виговського, 55 у м. Львові, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ПП «Каміон Сервіс», будучи неуважною до дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху та інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення із автомобілем марки «Hyundai І20» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого дані автомобілі зазнали механічних ушкоджень з матеріальними збитками. Оскільки водії дійшли згоди щодо всіх обставин ДТП та вини (не було розбіжностей і суперечок), мали діючі поліси ОСЦІВ, були відсутні травмовані або загиблі люди, у водіїв не було ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, сторонами було прийнято рішення скласти Європротокол на місці ДТП для оформлення аварії без виклику поліції. Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 21.08.2025 року, (Європротоколу), водій автомобіля «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП визнала повністю. З питання ремонту свого автомобіля позивач звернувся в спеціалізовану організацію ТОВ «АРІЯ МОТОРС», одним з основних видів діяльності якого є «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів». Відповідно до наданого ОСОБА_1 рахунку від ТОВ «АРІЯ МОТОРС» № M000033596 від 03.09.2025 року вартість запчастин, ремонтних та малярних робіт та витратних матеріалів становить 84 519,90 грн. Даний рахунок було подано до ПАТ «СК «Перша» разом із наданням усіх інших необхідних документів. Позивач ОСОБА_1 своєчасно повідомив страхову компанію ПрАТ СК «Перша», в якій застрахований автомобіль «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 , про настання страхового випадку та подав усі необхідні документи згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту № 224-25Д SOS_-250826-320746 від 23.10.2025 року, виконаним ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ СК «Перша», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача «Hyundai І20» д.н.з. НОМЕР_2 становить 40 930,58 грн. При чому, як слідує із звіту, в розмір вартості відновлювального ремонту включено вартість ремонтних робіт, вартість складових які підлягають заміні та вартість необхідних для ремонту матеріалів, однак не включено вартість малярних робіт, герметизації швів, чистки салону, миття автомобіля та ін. Позивач надав в страхову компанію рахунок ТОВ «АРІЯ МОТОРС» № M000033596 від 03.09.2025 року про вартість запчастин, ремонтних робіт та витратних матеріалів на суму 84 519,90 грн., який просив врахувати при обчисленні розміру виплати. Однак, ПрАТ СК «Перша» 07.11.2025 року виплатила позивачеві страхове відшкодування в розмірі 37 948,82 грн., що навіть менше суми, визначеної сертифікованим оцінювачем ФОП ОСОБА_3 та значно менше, ніж сума рахунку сервісної компанії. Винуватець події зобов`язаний компенсувати потерпілому всі реальні збитки у повному обсязі, якщо сума перевищує розрахунок страхової. Тобто різниця між виплатою з урахуванням зносу і фактичною вартістю ремонту на сертифікованій СТО стягується безпосередньо з нього. Сума збитку визначається виходячи з реальної вартості відновлювального ремонту на сертифікованій СТО, що має необхідне обладнання, навіть якщо ця сума перевищує розрахунки оцінювача, що враховують коефіцієнт фізичного Отже, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка одержана позивачем від страховика, становить 46 571,08 грн. Крім цього, пошкодження автомобіля, сильний стрес в момент ДТП, зусиль для правового врегулювання даного спору, включно із зверненнями позивача в страхову компанію, залучення до вирішення питання правників, зміна способу життя внаслідок втрати транспортного засобу, який використовувався як по роботі, так і в особистих цілях, спричиняло душевний дискомфорт та переживання, що є складовими моральної шкоди, розмір якої оцінює в 50 000,00 грн. У зв`язку із наведеним позов просить задовольнити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 08.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

22.07.2026 року від представника третьої особи ПрАТ «СК «Перша» – Андрющенко І. В., через систему «Електронний суд», надійшли пояснення, у яких зазначає, що потерпілий обрав спосіб реалізації свого права шляхом звернення до страховика, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, страховик зобов`язаний у встановленому порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із заподіянням шкоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілого, або прийняти вмотивоване рішення про відмову в її здійсненні. При цьому порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила пошкодження транспортного засобу, визначається виключно законодавством та регламентується відповідними положеннями Закону. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком переліку. Потерпілий самостійно обрав станцію технічного обслуговування, яка не входить до переліку, затвердженого страховиком, чим знехтували вимогами Закону щодо порядку здійснення відновлювального ремонту. Потерпіла особа скористалися своїм правом на грошову виплату на особистий рахунок, відмовившись від проведення ремонту на СТО зі списку, наданого ПрАТ «СК «Перша». У зв`язку з цим, розрахунок розміру шкоди було здійснено на підставі звіту № 224-25Д_SOS_-250826-320746, підготовленого ТОВ «СОС Сервіс Україна» на основі висновку незалежного суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 . Згідно з результатами зазначеного звіту, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai I20», з реєстраційним номером НОМЕР_4 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 37 948,82 грн. (без урахування податку на додану вартість). Розрахунок показав наступну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai I20», з реєстраційним номером НОМЕР_4 (без ПДВ): вартість робіт – 23 040,00 грн.; вартість матеріалів – 7 260,06 грн.; вартість запасних частин – 7 648,76 грн. Загальна сума – 37 948,82 грн. Зазначена сума була перерахована на банківський рахунок позивача у повному обсязі в строки визначені Законом. Всі розрахунки виконані відповідно до затверджених нормативів та з використанням ліцензованого програмного забезпечення. Таким чином, ПрАТ «СК «Перша» у повному обсязі виконало свої зобов`язання перед позивачем відповідно до обраного ним способу врегулювання страхового випадку.

29.07.2026 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання зазначає, не погоджується із твердженням позивача про вимогу стягнути з неї матеріальну шкоду, різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, моральну шкоду та судові витрати з огляду на наступне. Для покладення відповідальності саме на відповідача позивач повинен довести, що: у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування; або фактичний розмір шкоди перевищує страховий ліміт; або заявлена до стягнення сума є доведеною різницею між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Однак позивач не довів жодної з умов, за яких відповідальність за майнову шкоду в межах страхового покриття може бути покладена саме на відповідача, а не на страховика. Позивач обґрунтовує суму 84 519,90 грн. рахунком ТОВ «АРІЯ МОТОРС», однак рахунок не підтверджує фактичного виконання робіт, фактичної оплати, необхідності всіх заявлених робіт та причинного зв`язку кожної позиції рахунку саме з ДТП від 21.08.2025 року. Належним підтвердженням ремонту транспортного засобу є не один рахунок, а сукупність документів, які підтверджують замовлення, прийняття транспортного засобу в ремонт, перелік робіт, використані матеріали і запчастини, виконання робіт, їх прийняття замовником та оплату. У матеріалах справи відсутні: договір або наряд-замовлення з ТОВ «АРІЯ МОТОРС»; акт приймання-передачі транспортного засобу до ремонту; акт виконаних робіт; документ про оплату ремонту; податкова накладна або інше підтвердження фактичної сплати ПДВ; дефектувальний акт; докази придбання та встановлення запчастин; докази того, що всі роботи та запчастини, зазначені у рахунку, стосуються саме пошкоджень, отриманих у ДТП від 21.08.2025 року. Отже, рахунок ТОВ «АРІЯ МОТОРС» підтверджує лише те, що певним суб`єктом господарювання була сформована попередня вартість можливих робіт та запчастин, однак не підтверджує фактичного виконання таких робіт, їх оплату, необхідність саме такого обсягу ремонту та причинний зв`язок кожної позиції рахунку з ДТП. Позивач самостійно обрав станцію технічного обслуговування, яка не входить до переліку, затвердженого страховиком. Тому рахунок такого СТО не може автоматично покладатися в основу визначення розміру відповідальності відповідача. Натомість, у матеріалах наявний Звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту № 224-25Д_SOS_-250826-320746 від 23.10.2025 року, виконаним ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ СК «Перша», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача «Hyundai І20» р.н. НОМЕР_5 становить 40 930,58 грн. (включаючи ПДВ), тоді як страховик виплатив 37 948,82 грн. Позивач не довів фактичного проведення ремонту, не надав доказів оплати такого ремонту та не підтвердив, що такий рахунок був реально сплачений. Тому сам по собі рахунок ТОВ «АРІЯ МОТОРС» не є належним доказом фактичного розміру шкоди, яка може бути покладена на відповідача. Таким чином, позивач фактично намагається обґрунтувати розмір майнової шкоди одним рахунком, який не є первинним документом, не підтверджує фактично понесених витрат та не спростовує розрахунок страховика, здійснений у процедурі врегулювання страхового випадку. Крім цього, позивач просить стягнути 50 000,00 грн. моральної шкоди, однак не надав належних доказів її наявності, розміру та причинного зв`язку з діями відповідача. Сам факт пошкодження майна не є достатнім для стягнення моральної шкоди. Позивач повинен довести саме наявність душевних страждань, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням майна, їх характер, глибину, тривалість та причинний зв`язок із діями відповідача. Разом з тим, сам факт звернення до страховика, підготовки претензій або участі у судовому спорі не може автоматично свідчити про моральну шкоду у заявленому розмірі. Заявлена позивачем сума 50 000,00 грн. є довільною, не підтверджена жодним розрахунком чи доказами та є явно неспівмірною з фактичними обставинами справи, зокрема з тим, що йдеться про ДТП без потерпілих, без шкоди здоров`ю та з майновим спором щодо розміру відновлювального ремонту. За таких обставин вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. є недоведеною та не підлягає задоволенню. Також, позивач заявляє 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Сторона відповідача вважає цю суму необґрунтованою, неспівмірною та недоведеною. З наданих матеріалів не вбачається належного підтвердження того, що саме 30 000,00 грн. є реальними, необхідними та пов`язаними саме з розглядом цієї справи. Наявні документи стосуються різних дат, різних дій та частково досудового листування з іншими особами, зокрема зі страховиком та ПП «Камін Сервіс». Також відсутній детальний опис робіт, час, витрачений адвокатом, акт приймання-передачі послуг та обґрунтування співмірності суми складності справи. Разом з тим, судова справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, а тому заявлена сума витрат є явно завищеною. У зв`язку із наведеним просить у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 21.08.2025 року водій автомобіля «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП, а саме зіткненні із автомобілем марки «Hyundai І20» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яке відбулось 21.08.2025 року близько 10 год. 20 хв. на вул. Виговського, 55 у м. Львові, визнала повністю (а.с. 4).

Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту № 224-25Д SOS_-250826-320746 від 23.10.2025 року, виконаним ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ СК «Перша», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача «Hyundai І20» д.н.з. НОМЕР_2 становить 40 930,58 грн. При чому, як слідує із звіту, в розмір вартості відновлювального ремонту включено вартість ремонтних робіт, вартість складових які підлягають заміні та вартість необхідних для ремонту матеріалів, однак не включено вартість малярних робіт, герметизації швів, чистки салону, миття автомобіля та ін. (а.с. 6, 11-15).

Відповідно до наданого ОСОБА_1 рахунку від ТОВ «АРІЯ МОТОРС» № M000033596 від 03.09.2025 року вартість запчастин, ремонтних та малярних робіт та витратних матеріалів становить 84 519,90 грн. (а.с. 23).

Як вбачається із скріншоту додатку «Monobank» 07.11.2025 року було здійснено зарахування коштів від ПАТ «СК «Перша» в сумі 37 948,82 грн, призначення платежу – страхова виплата заг. страх. акту № 10.001-25-04023 без ПДВ (а.с. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями ч. 1 ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, саме по собі укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не припиняє обов`язку особи, яка заподіяла шкоду, щодо її повного відшкодування у випадку, якщо страхової виплати недостатньо для такого відшкодування.

Такий правовий висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Так, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2025 року у справі № 676/6556/20 зазначено про застосування статті 1194 ЦК України у випадку недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2025 року у справі № 161/3803/24 суд також виходив із того, що якщо потерпілий отримав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, обов`язку щодо відшкодування різниці відповідно до статті 1194 ЦК України.

Разом із тим, норми спеціального страхового законодавства регулюють порядок та межі здійснення страхової виплати і не виключають застосування загальних норм ЦК України щодо відшкодування шкоди у частині, яка залишилася невідшкодованою.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що сам факт того, що заявлений розмір збитків не перевищує страхової суми, автоматично виключає відповідальність відповідача.

Вирішальним для правильного вирішення спору є встановлення фактичного розміру шкоди, заподіяної автомобілю позивача, розміру фактично здійсненої страхової виплати та наявності невідшкодованої частини збитків.

Матеріалами справи підтверджується, що страховиком було здійснено виплату у розмірі 37 948,82 грн.

Водночас згідно рахунку ТОВ «АРІЯ МОТОРОС» встановлено пошкодження автомобіля, які потребують проведення відповідних ремонтних робіт та заміни деталей.

Матеріали справи містять перелік необхідних для відновлення автомобіля деталей, їх вартість, а також вартість ремонтних робіт, загальна сума яких визначена у розмірі 84 519,90 грн.

Суд оцінює зазначені документи не ізольовано, а у сукупності з протоколом огляду транспортного засобу, документами щодо страхової виплати та іншими доказами, наявними у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Саме по собі те, що рахунок-фактура не є платіжним документом, не свідчить про відсутність у позивача майнової шкоди та не спростовує необхідності виконання робіт, зазначених у такому документі.

Так, ст. 22 ЦК України відносить до збитків, зокрема, витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тому право потерпілого на відшкодування вартості необхідного відновлення пошкодженого майна не залежить виключно від факту попередньої оплати такого ремонту.

Доводи відповідача про обов`язковість подання саме висновку експерта або звіту оцінювача також не можуть бути прийняті судом.

ЦПК України не встановлює, що розмір майнової шкоди в спорах про відшкодування збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, може підтверджуватися виключно висновком судової експертизи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.

Якщо відповідач вважав визначену позивачем вартість відновлювального ремонту завищеною або необґрунтованою, він не був позбавлений можливості надати власний розрахунок, відповідний висновок спеціаліста чи експерта або заявити клопотання про призначення судової експертизи. Однак належних доказів на спростування поданого позивачем розрахунку відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів іншого розміру вартості необхідного відновлювального ремонту, не спростувала перелік пошкоджених деталей та робіт, зазначених у поданих позивачем документах, а також не довела повного відшкодування завданої позивачу майнової шкоди.

Таким чином, суд робить висновок, що вина відповідача у заподіянні шкоди, факт пошкодження автомобіля позивача та здійснення страхової виплати встановлені належними доказами.

Отримана позивачем страхова виплата не покрила повністю заявлений та підтверджений матеріалами справи розмір необхідних витрат на відновлення транспортного засобу.

За таких обставин наявні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо відшкодування позивачу невідшкодованої частини майнової шкоди відповідно до ст. 1194 ЦК України.

Суд також відхиляє доводи відповідача про необхідність звернення позивача виключно до страхової компанії, оскільки страховиком вже здійснено страхову виплату, а предметом цього спору є стягнення з особи, яка завдала шкоди, частини збитків, яка, на думку позивача, залишилася невідшкодованою.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Також відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5, яким визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин.

Крім цього, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується те, що не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір буде мати суто умовний вираз. У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватний нанесеній моральній шкоді.

Судом встановлено, що внаслідок дій відповідача, в ході яких позивачу пошкоджено автомобіль, сильний стрес в момент ДТП, зусиль для правового врегулювання даного спору, включно із зверненнями позивача в страхову компанію, залучення до вирішення питання правників, зміна способу життя внаслідок втрати транспортного засобу, який використовувався як по роботі, так і в особистих цілях, спричинення душевного дискомфорту та переживання.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, а також, з урахуванням глибини душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. моральної шкоди.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно платіжних інструкцій (а.с. 1, 1а) позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу матеріального характеру розмірі 1 331,20 грн. та за позовну вимогу нематеріального характеру розмірі 3 328,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та вказаного роз`яснення, судовий збір в розмірі 3 328,00 грн. розділяється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому із відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 332,80 (10% від 3 328,00 грн.) грн. судового збору на користь позивача за позовну вимогу нематеріального характеру та 1 331,20 грн. судового збору за позовну вимогу матеріального характеру, що у загальному розмірі становить 1 664,00 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З метою документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. стороною позивача надано: договір № 08112506 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 08.11.2025 року, договір № 08112507 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 08.11.2025 року, договір № 08112508 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 08.11.2025 року, договір № 5870/26 про надання правової допомоги від 26.06.2026 року, копію ордеру серії ВС № 1475870 від 27.01.2026 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 369 від 25.02.2005 року (а.с. 32, 33, 34, 48, 35, 36).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22 зазначив, що керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Сторона відповідача подала заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, вважаючи розмір такої завищеним та таким що не відповідає обсягу виконаної роботи.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд враховує, що складання позову у даній справі не потребувало аналізу великої кількості документів, справа розглянута у спрощеному провадженні без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Так, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви, з мінімальною кількістю доказів.

Враховуючи зазначене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, поведінку сторони під час розгляду справи, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 10 000 грн. 00 коп., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст. 258, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 46 571 (сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят одну) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», код ЄДРПОУ:31681672, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 30.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.