Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №335/8144/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8144/26 2/335/4211/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., представника позивача Сидоренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 травня 2023 року по 03 липня 2025 року та зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсійні виплати, недоотримані за життя ОСОБА_2 за період з 01 травня 2023 року по 03 липня 2025 року.

В обґрунтування позову зазначав, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та є єдиним її спадкоємцем за законом. Після смерті ОСОБА_2 залишилась недоодержана пенсія, яка не була отримана нею за життя.

09.03.2026 року Позивач подав до ГУ ПФУ в Запорізькій області звернення щодо недоотриманої суми пенсії у зв`язку із смертю матері. Листом від 06.04.2026 року було повідомлено про те, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 року зв`язку з тривалою неоплатою відповідно до п. 4 ч. 1 статті 49 Закону №1058. Також зазначено про те, що після смерті ОСОБА_2 залишилася нарахована та недоодержана пенсія за період з 01.07.2022 року по 30.04.2023 року у сумі 28 554,96 грн.. За період з 01.05.2023 року по 31.07.2025 року пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась.

24.04.2026 року Позивач подав до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2023 року, виплати суми неодержаної за життя пенсії (інших соціальних виплат) ОСОБА_2 , здійснення перерахунку пенсії з урахуванням передбачених законом підвищень і індексації.

Листом від 27.05.2026 року Позивача повідомлено про те, що кошти, які не були нараховані померлій особі, не є належною пенсійною виплатою, а тому для виплат сум пенсій, які не були нараховані за життя пенсіонерки, після її смерті підстави відсутні.

Посилаючись на положення ст.ст. 328, 1216, 1218, 1227 ЦК України, позивач просив визнати за ним право на недоотриману пенсію ОСОБА_2 та зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити спадкоємцю ОСОБА_1 недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі із розглядом справи в порядку загального позовного провадження, розпочате підготовче провадження та призначене підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с.23).

14.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області позовні вимоги не визнав, зазначивши наступне. ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.05.2023, у зв`язку з тривалим не отриманням виплат відповідно до п.4 ч. 1 ст.49 Закону №1058. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит приватного нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , відповідачем було надано довідку від 13.01.2026 року, де зазначено, що сума недоотриманої пенсії складає 28554,96 грн. Оскільки, за життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, не зверталася, то підстави для поновлення виплати пенсії після її зупинення відсутні. Отже, відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області діяв відповідно до вимог законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.26).

20.08.2026 року представником позивача, ОСОБА_3 , надані додаткові пояснення, згідно яких заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, позовні вимоги підтримує (а.с.41).

Ухвалою суду від 16.09.2026 закрито підготовче провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.62).

У судовому засіданні Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, на підставах, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 08.10.2026 року суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, завершив розгляд справи та перейшов до стадії ухвалення рішення до 09.10.2026.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області № 6 від 13.01.2026 (а.с.15).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням суду від 25.08.2025 року у справі № 761/35512/25, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 , її син, позивач ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л.І. з метою прийняття спадщини за законом та 16.02.2026 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з грошових коштів, а саме -пенсійних виплат, які були нараховані на ім`я спадкодавця, але не виплачені, у сумі 28 554 грн. 96 коп. та знаходяться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Грошові кошти належали померлій на праві приватної власності, що підтверджується довідкою № 6 від 13.01.2026 року, виданою ГУПФУ в Запорізькій області. (а.с. 13).

Згідно із довідкою № 6 від 13.01.2026, яка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, недоотримана ОСОБА_2 пенсія складає 28 554, 96 грн. (а.с.15).

09.03.2026 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Запорізькій області із запитом щодо недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 .

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області № 15930-14103/С-02/8-0800/26 від 06.04.2026 позивачу повідомлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону 1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органу Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі, з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, відповідно до пункту 14 -4 розділу ХV «Прикінцеві положення» не надходило. За період з 01.05.2023 по 31.07.2025 пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась (а.с.16).

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області № 55467-65518/С-03/8-2800/26 від 27.05.2026 року позивачу повідомлено, що у період з 01.07.2022 року по 30.04.2023 року ОСОБА_2 здійснювалось нарахування сум пенсії для виплати з урахуванням положень постанови КМУ від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану», які не були отримані пенсіонеркою. Виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.05.2023 року відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону № 1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (а.с.17).

У даній справі розглядається спір, який виник з приводу права позивача на отримання у спадщину недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії, яка не нараховувалась пенсійним органом внаслідок її призупинення, тобто пенсії за період з 01.05.2023 по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Положення ч.3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023. Підставою призупинення у відзиві представника ГУ ПФУ в Запорізькій області на позов зазначено - у зв`язку тривалим неотриманням виплат, відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону № 1058.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 06.10.2015 у справі № 608/1189/14-а зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Як свідчить аналіз положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Разом з тим, матеріали справи не містять і відповідачем не надано рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій відповідача спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсійних виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Таким чином, призначена пенсія померлому, яка йому не нараховувалась та не виплачувалась, не позбавляє його спадкоємців можливості її успадкувати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на недоотриману спадкодавцем ОСОБА_2 пенсію та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 за період з 01.05.2023 по 03.07.2025 року, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію та зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані нею за життя пенсійні виплати за період з 01 травня 2023 року по 03 липня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсійні виплати, недоотримані за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 травня 2023 року по 03 липня 2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20490012, адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б.

Повне судове рішення складене 09 жовтня 2026 року.

Суддя В.В.Калюжна