Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №554/8188/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 25.09.2026Справа № 554/8188/26

Провадження № 2/554/4255/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: головуючого - судді Бугрія В.М., за участю секретаря – Мазніченко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Полтава цивільну справу за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №324454438 від 27.12.2024 у розмірі 32496,10 грн., яка складається з 10500,00 грн. заборгованості за тілом, 21471,10 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та судовий збір.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, 27.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 324454438 на суму 10500,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора QVMK-4855.

Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

27.02.2025 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/24.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № Б/Н від 27.02.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано витяг з реєстру прав вимог, що містить лише дані відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу № 30/0925-01.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 за договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37746,10 грн. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем надано витяг з реєстру прав вимоги, що містить лише дані відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу 2.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить – 37746,10 грн, яка складається з:

10500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;

21471,10 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

525,00 грн - заборгованість за комісією;

5250,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 32496,10 грн.

Просили судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. покласти на відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.02.2026 року відкрито провадження та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

17.08.2026 року від представника відповідача адвоката Кузь Ю.О. надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтуванні якого вказувала, що відповідач суму заборгованості по тілу кредиту визнає, а з приводу заборгованості по відсоткам і заборгованості по комісії відповідач зазначає, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та з 25 грудня 2025 року по теперішній час проходить військову службу у лавах ЗСУ під час дії воєнного стану та особливого періоду, що підтверджується довідкою про проходження військової служби № 1439/3677 від 25.12.2025 року, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , довідкою про проходження військової служби № 2029/102 від 14.08.2026 року, виданою військовою частиною НОМЕР_3 та копією військового квитка серії НОМЕР_4 .

Незважаючи на це, позивач продовжив нарахування відсотків, комісії, що є прямим порушенням вимог законодавства України. З приводу судових витрат просили їх зменшити або ж навіть відмовити врахувавши вищезазначене, а саме те, що відповідач є учасником бойових дій. Адже згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору при розгляді справ у всіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій (УБД), постраждалі учасники Революції Гідності та Герої України — у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У зв`язку з цим, нарахована позивачем сума відсотків у розмірі 21471,10 грн. є повністю протиправною. Відповідач визнає лише суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10500,00 грн. Просили відмовити у задоволенні вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважають суму неспівмірною із сумою реального боргу: витрати на адвоката позивача у розмірі 7000,00 грн. становлять майже 70% від розміру реальної заборгованості за тілом кредиту (10500,00 грн.), що суперечить принципам розумності та справедливості судових витрат.

17.08.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де вказують, що відповідач у заяві заперечує проти нарахування відсотків, керуючись ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вищезгадана норма передбачає що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

На підтвердження своєї позиції відповідачем подано до суду довідку форми 5, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 вступив до лав ЗСУ 25.12.2025, тобто через рік після укладання кредитного договору № 324454438 від 27.12.2024. Нарахування відсотків здійснювалось з 27.12.2024 по 24.07.2025, тобто поза межами несення відповідачем військової служби. Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідач не заперечує щодо укладання кредитного договору № 324454438 від 27.12.2024, щодо отримання грошових коштів, а отже, підтверджує невиконання взятих на себе зобов`язань.

Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач не надав жодних документів. Таким чином, вважають стягнення правничої допомоги з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у розмірі 7000,00 грн., є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.

21.08.2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в обґрнтуванні вказувала, що задоволення вимог про стягнення відсотків та комісії з діючого військовослужбовця є прямим порушенням його законних прав та державних гарантій, незалежно від того, в який період банк відобразив ці нарахування у своїй внутрішній бухгалтерії.

Закон забороняє саме утримання та стягнення цих сум з військового під час дії воєнного стану. Позивач стверджує, що нараховував відсотки лише до 24.07.2025 року, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази (досудові вимоги, повідомлення, додаткові угоди тощо), які б пояснювали правові підстави припинення нарахувань саме в цей день, якщо відповідач вступив до лав ЗСУ лише 25.12.2025 року. Позивач самостійно і безпідставно визначив цей період у своїй відповіді на відзив. Зупинення нарахувань у липні 2025 року свідчить про те, що позивач або в односторонньому порядку змінив умови договору (строк кредитування), або визнав кредит дефолтним і зафіксував суму значно раніше. Проте, поданий розрахунок заборгованості не містить правових підстав для такого вибіркового нарахування, що свідчить про недоведеність та арифметичну невідповідність розрахунку умовам договору.

24.08.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де вказав, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Відповідно до п. 8.7.1. За період від 27.12.2024 р. до 26.01.2025 р. (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 84,69 (вісімдесят чотири цілих шістдесят дев`ять сотих) % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,15 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 54,75 (п`ятдесят чотири цілих сімдесят п`ять сотих) відсотків річних.

Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористався цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Уклавши договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов договору на сайті первісного кредитора.

Позивач вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим, та таким, що підлягають задоволенню, оскільки адвокат виконав належну та достатню кількість роботи, яка була необхідна для належного представництва інтересів клієнта. Надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 27 грудня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 324454438, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10500,00 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт укладення відповідачем кредитного договору, отримання ним кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту відповідачем не заперечуються. Навпаки, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та визнання відповідачем відповідної частини заборгованості, суд доходить висновку, що вимога про стягнення 10500,00 грн. заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом із тим відповідач заперечує проти стягнення нарахованих процентів та комісії, посилаючись на те, що з 25 грудня 2025 року проходить військову службу у Збройних Силах України, а тому, на його думку, такі платежі не підлягають нарахуванню та стягненню.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Особливий період відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Статтю 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено підп. 3 п. 4 ч. 15 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275-VІІ.

Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підп. 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02.09.2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Оскільки нарахована позивачем заборгованість за процентами у розмірі 21471,10 грн та комісією у розмірі 525 грн припадає на період, протягом якого відповідач користувався встановленими законом гарантіями соціального захисту, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення.

Отже, суд за результатами розгляду справи приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість лише за тілом кредиту за кредитним договором №324454438 від 27.12.2024 року у загальному розмірі 10500 грн.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням того, що судом задоволено позовні вимоги у розмірі 10500 грн. із заявлених 32496,10 грн., що становить 32,31 % заявлених майнових вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 782,67 грн.

Вирішуючи питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення статей 137, 141 ЦПК України, характер спору, його складність, обсяг виконаної представником позивача роботи, кількість поданих процесуальних документів, а також співвідношення заявленої суми витрат із ціною позову.

Позивач просить стягнути з відповідача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження фактичного виконання адвокатом відповідних робіт позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт.

Водночас відповідач заперечує проти стягнення зазначеної суми, посилаючись на її неспівмірність із ціною позову та складністю справи.

З огляду на положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу має врахувати, зокрема, складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціну позову та значення справи для сторони.

Враховуючи характер та категорію спору, обсяг матеріалів справи, відсутність необхідності проведення судових засідань із викликом сторін, кількість процесуальних документів, поданих представником позивача, а також ціну позову, суд вважає заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. неспівмірним із фактичним обсягом наданої правничої допомоги.

При цьому суд бере до уваги і те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З урахуванням наведеного, суд вважає справедливим та співмірним визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у сумі 2000,00 грн., що відповідає характеру спору та обсягу фактично виконаної представником роботи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 530, 629, 1054 ЦК України, частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 324454438 від 27.12.2024 року у загальному розмірі 10500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Судові витрати, понесені ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», компенсувати за рахунок держави в розмірі 782,67 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосереднь до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Позивач: ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя В.М.Бугрій