Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №335/10507/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10507/26 2-а/335/229/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єренка Дмитра Віталійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єренка Д. В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови № R4641301 від 07.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП).

В обґрунтування позову зазначав, що вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000,00 грн за фактом не прибуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

Зазначає, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушень військового обліку не має. В оскаржуваній постанові відсутня передбачена законодавством мета його виклику до ТЦК та СП, оскільки ним було оновлено свої дані, він є особою з інвалідністю, а також має чинну відстрочку від призову. 06.04.2026 позивач отримав від відповідача офіційну відповідь, в якій було зазначено, що станом на 06.04.2026 позивач вимог законодавства не порушує. Вважає, що матеріали справи не містять доказів вини позивача, а тому наявні підстави для скасування постанови № R4641301 від 07.04.2026 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі представниці Доскач К. С. позовні вимоги не визнав, зазначивши у відзиві, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою є законним та обґрунтованим. Позивачу була направлена повістка від 07.03.2026 № 6782988 про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 23.03.2026. За вказаною повісткою позивач не з`явився, про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив. Факт перебування позивача на обліку та наявність відстрочки не виключає можливості надсилання йому повісток про виклик до ТЦК та СП для уточнення даних, та відповідно, обов`язку особи з`явитися за таким викликом. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді від 29.09.2026 заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску позивачем вказаного строку та поновлено його, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 07.10.2026.

Копію вказаної ухвали відповідач отримав шляхом доставки до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 30.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 34).

Копія позовної заяви з додатками була доставлена відповідачу до електронного кабінету в системі «Електронний суд» до звернення позивача до суду із цим позовом, на підтвердження чого до позовної заяви приєднано квитанцію № 8891198 про доставку документів від 24.09.2026.

01.10.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого наведено судом вище.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

07.10.2026 судом завершено розгляд цієї справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 09.10.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань – від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Вороніна Р. Б. № R4641301 від 07.04.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП у вигляді штрафу розміром 17 000 грн.

За змістом цієї постанови, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Постанова ухвалена за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, складеного начальником відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . У протоколі зазначено, що під час загальної мобілізації, військовозобов`язаний ОСОБА_1 отримав повістку про необхідність прибуття 23.03.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період, проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття по повістці не надав, чим порушив вимоги абзаців першого та другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В протоколі також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 06.04.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 отримав другий примірник протоколу, що підтверджується його підписом у відповідній графі.

До відзиву відповідачем також долучено копію повістки № 6782988 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 23.03.2026 о 09:00 год. для уточнення даних. Водночас, доказів вручення під розписку вказаної повістки або її направлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) відповідачем не надано.

Також, суд звертає увагу, що у повістці № 6782988 на ім`я ОСОБА_1 зазначена мета його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 – для уточнення даних.

Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 отримав повістку про необхідність прибуття 23.03.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, без зазначення номеру та дати повістки, строку та місця, а також мети прибуття.

Отже, постанова, протокол про адміністративне правопорушення і зміст повістки № 6782988 містять суперечливі дані, що унеможливлює встановлення об`єктивної сторони правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Крім того, оскаржувана постанова винесена в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 07.04.2026 за відсутності ОСОБА_1 , в той час, як в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 06.04.2026 о 10:00 год. Саме із вказаною датою та часом розгляду справи був ознайомлений ОСОБА_1 під підпис. Доказів відкладення розгляду справи на 07.04.2026 та повідомлення про нову дату розгляду справи ОСОБА_1 в порядку ст. 277-2 КУпАП відповідачем не надано.

Таким чином суд констатує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 07.04.2026.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

За правилами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) – це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2101 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналізуючи наведені норми законодавства у сукупності з установленими обставинами справи, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо формування позивачу повістки.

Форма повістки затверджена Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487. Зазначена форма передбачає обов`язкове зазначення мети виклику, що кореспондує із вимогами законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Після номера повістки у її тексті вказується, що громадянин зобов`язаний з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з конкретно визначеною метою.

Частина 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює обов`язок громадян з`являтися за викликом до ТЦК та СП для здійснення визначених законом дій, а саме:

оформлення військово-облікових документів;

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду;

направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;

призову на військову службу;

проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.

Аналогічні приписи містяться у частині першій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, для здійснення дій у межах мобілізаційних заходів, зокрема:

для взяття на військовий облік у період мобілізації;

визначення призначення на особливий період;

проходження медичного огляду.

Додатково слід врахувати приписи пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487.

Відповідно до цього пункту, оповіщення громадян про необхідність явки для виконання дій, пов`язаних із веденням військового обліку, здійснюється шляхом вручення повісток. Цей пункт передбачає, що виклик може здійснюватися лише для конкретно визначених законом дій: оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу, участі у підготовці, проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, пункт 32 Порядку № 1487 узгоджується з частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених законом цілей.

Крім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язок з`являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме:

для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання;

для оформлення або ведення військово-облікових документів;

для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій;

для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;

для призову на військову службу;

для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах;

для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.

Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачені окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.

Так, пункт 21 постанови встановлює обов`язок резервістів та військовозобов`язаних з`являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов`язаних з веденням військового обліку.

Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв`язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.

Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.

Таким чином, постанова № 560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.

Щодо осіб, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм.

Матеріали справи свідчать, що на ім`я позивача була сформована повістка із зазначенням мети «уточнення даних». Таке формулювання не віднесене законами до самостійних цілей виклику, які породжують обов`язок з`явитися за повісткою; натомість законодавчо визначений перелік цілей є вичерпним і не передбачає інших підстав.

Водночас, з відповіді т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 06.04.2026 випливає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 06.04.2026 ОСОБА_1 не порушує вимог законодавства, не перебуває у розшуку, накладенню штрафу не підлягає (а.с. 10).

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, пройшов ВЛК 21.01.2026 та має відстрочку до завершення мобілізації.

Ці обставини були відомі ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на день формування повістки.

Враховуючи встановлені у справі обставини, позивач до моменту формування та направлення йому повістки виконав обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідачем не спростовано факт подання позивачем актуальних відомостей про місце проживання, засоби зв`язку та інші дані, що підлягають внесенню до військово-облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За таких умов підстав для виклику позивача з метою уточнення даних не існувало, оскільки відповідне уточнення ним вже було здійснено у строки та у порядку, визначені законодавством.

Відповідно, така мета виклику не узгоджується із вимогами пункту 27 постанови № 560, який прямо пов`язує можливість виклику для уточнення персональних даних із необхідністю первинного або фактично не здійсненого уточнення таких даних громадянином.

Крім того, повістка не містить чіткої та конкретизованої мети явки, яка відповідала б вичерпному переліку підстав, визначених частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 32 Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою № 1487.

Використання загальної та невизначеної формули «для уточнення даних» не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику та, відповідно, не створює обов`язку позивача з`являтися за такою повісткою.

Таким чином, формування повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для повторного уточнення його персональних і військово-облікових даних, слід визнати протиправним, а занесення відомостей про неприбуття за таким викликом та пов`язані з цим дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки – такими, що вчинені на підставі документа, який не породжує юридичних наслідків.

Інші доводи позовної заяви та відзиву, які не мають істотного значення для вирішення справи по суті, не підлягають окремому аналізу в цьому рішенні, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин, не впливають на правову кваліфікацію дій відповідача і не змінюють висновків суду.

За таких обставин, оскаржувана постанова № R4641301 від 07.04.2026 не є законною та обґрунтованою, оскільки прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України – за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП), а позов ОСОБА_1 – підлягає задоволенню.

На підставі Рішення Конституційного суду України від 09.09.2026 № 10-р(ІІ)/2026 судовий збір у справах даної категорії не сплачується, а тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73 – 79, 139, 159, 205, 211, 217, 227 – 228, 241 – 246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єренка Дмитра Віталійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_3 № R4641301 від 07 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складене в повному обсязі 09 жовтня 2026 року.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя А. В. Шалагінова