Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №334/5984/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 09.10.2026

Справа № 334/5984/26

Провадження № 2/334/4234/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, треті особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права на приватизацію житла та зобов`язання вчинити дії,

за участю представника позивачки та третіх осіб адвоката Виноградової-Ковтун К.Г.,

встановив:

представник позивачки адвокат Виноградова-Ковтун К.Г. звернулася до суду з позовом до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, в якому просить зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району прийняти пакет документів від ОСОБА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі, на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та прийняти рішення щодо приватизації зазначеної вище квартири відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII.

Позов обґрунтовує тим, що позивачка з 07.02.1978 зареєстрована та проживає по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира не приватизована, відповідальним квартиронаймачем є позивачка. Поряд із цим, особовий рахунок відкритий МКП «ОСНОВАНІЄ» на позивачку. Крім позивача у вказаній вище квартирі зареєстровані та проживають інші три члени сім`ї, а саме: чоловік позивачки - ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 . Квартира є комунальною та складається з двох кімнат, має загальну площу 57,1 кв.м. Відповіддю № Г-0544 Департаменту з управління житлово-комунальним господарством від 20.02.2026 на звернення ОСОБА_2 щодо надання копії корінця державного ордеру на вказану квартиру, повідомлено, що в Департаменті корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року, а відтак надати корінець ордеру неможливо. Розшукати корінець ордеру або будь-які інші документи про надання житла не виявляється можливим. Так, у березні 2026 року позивачка разом із третіми особами звернулися до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_3 . Однак, листом № Г-208 заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 01.04.2026 у проведенні приватизації було відмовлено. Підставою для відмови слугує відсутність копії ордеру про надання жилої площі. Вважають відмову у проведенні приватизації неправомірною, оскільки вселення позивачки та членів її сім`ї у квартиру відбулося на законних підставах та право на зазначене житло ніким не оспорювалось, і зараз не оспорюється. Ордер на житлове приміщення не зберігся через обставини, які від неї не залежали, та ордер і не підлягає зберіганню у наймача, а після вселення у надане житлове приміщення здавався у житлово-експлуатаційну організацію, що позбавляє можливості надати органу приватизації копію ордера та унеможливлює вирішення питання про право на приватизацію у позасудовому порядку. Ордер на квартиру не зберігся, розшукати корінець ордеру або будь-які інші документи про надання житла не виявилося можливим. Враховуючи, що позивачка та треті особи були вселені до квартири на законних підставах, незаконність їх проживання ніхто не оспорює. Копію ордеру знайти неможливо, а відсутність копії ордеру позбавляє позивача можливості реалізувати право позивача на приватизацію квартири позасудовим шляхом. Ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який лише дає право на вселення у квартиру.

Представник районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району Пасютіна О.В. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ОСОБА_2 звернувся до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району із заявою щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на яку листом від 01.04.2026 № Г-208 йому було відмовлено у оформленні приватизації з посиланням на пункт 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 з підстав відсутності копії ордеру на жиле приміщення або ордера на житлову площу у гуртожитку (щодо гуртожитків додатково копію договору найму жилого приміщень -та/або копію договору оренди житла). Тобто, ОСОБА_2 роз`яснено, що для приватизації необхідно надати всі передбачені законодавством документи без виключення. Надання до органу приватизації копії ордера про надання житлової площі, у цій справі дотриманий не був, що призвело до ситуації, коли орган приватизації правомірно змушений був відмовити в оформлені права власності на квартиру АДРЕСА_3 . В цілому погоджується щодо наведених позивачем обставин про неможливість реалізувати своє право приватизувати житло, у зв`язку з відсутністю чіткого правової регулювання взаємовідносин органу приватизації та громадянина при втраті або неможливості отримання документів. Районна адміністрація не заперечує того факту, що позивачка та треті особи вселені до квартири на законних підставах, зареєстровані та фактично проживають, законність їх проживання ніхто не оспорює, а відсутність ордеру на право вселення в житлове приміщення позбавляє їх реалізувати право на приватизацію, та враховуючи, що у родині позивачки є всі необхідні документи для проведення приватизації, крім ордеру, який вони не можуть надати з незалежних від них причин, а також у зв`язку з відсутністю чіткого правового регулювання взаємовідносин органу приватизації та громадянина при втраті або неможливості отримання документів. Також відсутній механізм вирішення вказаного питання у позасудовому порядку. З аналізу згаданих нормативно-правових актів вбачається, що як орган приватизації, районна адміністрація змушена була правомірно відмовити представнику позивачки в приватизації житлового приміщення та такі дії не протиправними (незаконними). Однак, враховуючи, що держава забезпечує стабільність правовідносин власності та, у відповідності з чинним законодавством України, позивачі мають право на безоплатну передачу житлового приміщення у власність, єдиний спосіб вирішення даного спору - є винесення судового рішення про зобов`язання органу приватизації оформити приватизацію квартири АДРЕСА_3 на ім`я зареєстрованих в спірному житловому приміщенні без копії ордеру. Районна адміністрація не позбавляє права на приватизацію, а лише діє в межах наданих повноважень. У прийнятті судового рішення районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району покладається на розсуд суду.

Треті особи пояснення щодо позову не подали.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.06.2026 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у загальному провадженню, призначено підготовче засідання. Ухвалою про витребування доказів від 20.07.2026 витребувана у Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформація подана суду 24.07.2026. Ухвалою про призначення судового розгляду від 07.08.2026 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивачка та треті особи в судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Причини неявки не повідомили. З заявами про розгляд справи без їх участі не звертались.

Представник позивачки адвокат Виноградова-Ковтун К.Г. в судовому засіданні позов та обставини, якими він обґрунтований, підтримала.

Представник районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району Пасютіна О.В. в судове засідання не з`явилася. У відзиві просила розглянути справу без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.09.1980 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.09.1980.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.06.1985. Батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.04.2008. Батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 та витягу з реєстру територіальної громади від 15.05.2026 № 2026/007900322 позивачці Ленінським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області був проставлений штамп про реєстрацію, відповідно до якого з 07.02.1976 вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 12.05.2023 № 1375729-2023 та витягу з реєстру територіальної громади від 15.05.2026 № 2026/007900532 ОСОБА_2 з 29.06.1983 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» від 06.02.2026 № 68/01-09 «Про надання інформації» в програмному забезпеченні МКП «ОСНОВАНІЄ» до 01.09.2016 на квартиру АДРЕСА_4 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4 на ОСОБА_1 . В документах архівного фонду підприємства по зазначеній адресі відсутній ордер чи його копія.

Копією особового рахунку підтверджується, що особовий рахунок № НОМЕР_4 відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 01.06.2026 № 01-24/01/2827 «Про розгляд адвокатського запиту» місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 з 07.02.1978 по теперішній час. За вказаною адресою зареєстроване місце проживання трьох осіб.

Листом Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 18.06.2026 № 01-24/01/3120 «Про розгляд адвокатського запиту» місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 з 05.05.2008 по теперішній час. Стосовно ОСОБА_3 як малолітньої дитини, були внесені відомості до облікових записів батька за адресою: АДРЕСА_2 без зазначення дати внесення відповідної інформації.

Згідно з листа Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 20.02.2026 № Г-0544 «Про розгляд звернення» в Департаменті корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. Надати запитувану інформацію щодо надання копії корінця державного ордера на квартиру АДРЕСА_3 , виданого в 1951 році, не вбачається можливим.

Відповідно до листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 01.04.2026 № Г-208 «Про приватизацію житла» згідно пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 громадянами до органу приватизації подаються документи, у тому числі копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку). Якщо серед наданих документів відсутня копія ордера про надання жилої площі, орган приватизації повинен відмовити заявнику у приватизації квартири. Така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.

Листом Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 22.07.2026 № 06.4-06/02/26537 «Про надання інформації» за відомостями Департаменту за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.05.2008 по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 29.06.1983 по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 07.02.1978 по теперішній час.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Приватизація житлових приміщень здійснюється відповідно до приписів Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі – Закон № 2482-XII) та Положення про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі – Положення № 396), яким передбачений вичерпаний обов`язковий перелік документів, які додаються до заяви на приватизацію квартири, в тому числі і копія ордеру про надання житлової площі.

Відповідно до статті 1 Закону № 2482-XII приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2482-XII до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до статті 3 Закону № 2482-XII приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до пункту 17 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункт 2 статті 2 Закону № 2482-XII не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірну квартиру позивачки не розповсюджується.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2482-XII передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно частиною десятою статті 8 Закону № 2482-XII органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Отже, прийняття відповідного рішення належить виключно до компетенції відповідача та від дій позивача не залежить. У цьому випадку порушення прав позивача відбувається у формі відмови та бездіяльності відповідача у здійсненні особою права на приватизацію житлового приміщення.

Таким чином, якщо органи приватизації зволікають із винесенням відповідних рішень, вони мають бути зобов`язані вжити усіх визначених законодавством заходів щодо приватизації та розглянути заяву про передачу спірного житла у приватну власність позивача.

Подібні висновки щодо ефективності зазначеного способу захисту права на приватизацію також було висловлено Верховним Судом у постановах: від 08 липня 2020 року у справі № 201/6092/17 (провадження № 61-21545св19), від 12 травня 2021 року у справі №750/2176/17 (провадження № 61-645св20), від 26 квітня 2023 року у справі № 344/1350/21 (провадження № 61-12730св22)

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» («Toscuta and Others v. Romania») від 25 листопада 2008 року і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави [див. рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» («Afanasyev v. Ukraine», заява № 38722/02), п. 75)].

Ці висновки треба розуміти як обов`язок суду не допустити прийняття судового рішення, яке утворює зазначені складності у його виконанні. Але спрямованість норм статті 13 Конвенції не свідчить про те, що сам позивач повинен підшуковувати ефективний спосіб захисту, а держава має забезпечити потерпілій від порушення стороні ефективний засіб юридичного захисту.

Відтак відмова у здійсненні приватизації займаної квартири АДРЕСА_3 обґрунтовується тим, що пунктом 18 Положення № 396, задля здійснення приватизації житла громадянином до органу приватизації подається у тому числі копія ордера про надання жилої площі.

Враховуючи те, що у позивачки та третіх осіб, які також зареєстровані за вказаною адресою, оригінал ордеру на квартиру не зберігся, на сьогоднішній день у них виникла перешкода у реалізації свого права на приватизацію житла.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом № 2482-XII.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 2482-XII передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_3 до квартир, які не є об`єктами приватизації на підставі статті 2 Закону № 2482-XII не відноситься.

Враховуючи, що позивачка та треті особи на законних підставах зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі, відмова в приватизації займаного ними житла з причин відсутності оригіналу ордеру на заселення у квартиру є такою, що порушує їх право на приватизацію, а тому позивачка була змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону № 2482-XII право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до пункту 11 статті 8 Закону № 2482-XII спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Суд встановив, що позивачка та треті особи вселені у квартиру на законних підставах, незаконність їх проживання ніким не спростована та не заперечувалась, а відсутність ордеру позбавляє їх можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що у них є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який надати не мають можливості по незалежним від них обставинам.

Відповідно до статті 59 ЖК Української РСР ордер на спірну квартиру не був визнаний в судовому порядку недійсним, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо зобов`язання здійснити приватизацію спірної квартири є доведеними законними, обґрунтованими, а відтак підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що позивачка та треті особи мають право на приватизацію квартири АДРЕСА_3 , в якій вони зареєстровані та мешкають, а відмова відповідача в реалізації їх права на приватизацію порушує права на житло.

Таким чином позов необхідно задовольнити та зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_3 відповідно до Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» та за відсутності ордеру про надання житлової площі, за умови надання всіх інших документів, передбачених Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального і господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

При цьому позов в частині зобов`язання районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району прийняти від позивачки пакет документів за відсутності ордеру про надання житлової площі на приватизацію спірної квартири задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до пунктів 17 та 18 Положення № 396 з заявою на приватизацію квартири та відповідними документами може звернутись не лише позивачка, але і члени її сім`ї, які проживаю у спірній квартирі.

Керуючись статтями 10 – 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_3 відповідно до Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» та за відсутності ордеру про надання житлової площі, за умови надання всіх інших документів, передбачених Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального і господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

відповідач – районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, місцезнаходження: вул. Петра Сагайдачного, буд. 1А, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37573513.

треті особи:

– ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

– ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя М.В. Фетісов