Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №538/1713/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер №538/1713/26

Провадження №2/538/1260/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кунець М.Г.,

секретаря судового засідання - Петрової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" (місцезнаходження: вул.Фізкультури, 30 В, м.Київ, Київська область) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 11 лютого 2026 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 23304-02/2026.

Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір було укладено згідно з п.3.ч.1. ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Договір з боку позичальника підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону.

11.02.2026 позичальником було підписано договір, чим засвідчено вивчення його умов, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису відповідно до умов договору.

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 11.02.2026 на вказаний позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 15000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про зарахування на картковий рахунок відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед кредитором становить 29829,62 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 14499,62 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 7830 грн.; сума заборгованості за комісією становить 0 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 7500 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання сторони у справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.

13.08.2026 представником позивача подано клопотання про долучення доказів, а саме: квитанцію про перерахування коштів за кредитним договором та довідку про відкриття рахунку.

Відзиву та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Одначе вказана кореспонденція 07.09.2026 повернулася на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній».

Крім того, відповідач про розгляд судової справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву не подавав, підстав для відкладення розгляду справи немає.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 11 лютого 2026 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 23304-02/2026 (а.с. 17-21).

Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір було укладено згідно з п.3.ч.1. ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Договір з боку позичальника підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону.

11.02.2026 позичальником було підписано договір, чим засвідчено вивчення його умов, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису відповідно до умов договору.

Зокрема, позичальнику надається безперешкодний та необмежений доступ до наступної інформації: перелік послуг, що надаються фінансовою установою, порядок та умови їх надання; вартість, ціну/тарифи, розмір плати (проценти) щодо фінансових послуг залежно від виду фінансової послуги; інформацію про механізми захисту прав споживачів фінансових послуг; примірний договір про надання кредиту; правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства, істотні характеристики послуги: можливість здійснити розрахунок на калькуляторі, який відображає витрати по кредиту, розмір платежів, відсоткову ставку, періодичність та інше.

В паспорті кредиту зазначено про умови надання позики, в тому числі: сума кредиту; строк, на який надається позика; процентна ставка за користування позикою в день; загальні витрати; тип процентної ставки; реальна річна відсоткова ставка розрахована, відповідно до Постанови Правління Національного банку України 11.02.2021 №16 з використанням функції XIRRT.

Крім того, Позичальнику було надано пропозицію укласти договір (оферту) у вигляді договору з істотними умовами і реквізитами, що передбачені законодавством, для вивчення і прийняття позичальником рішення. Договір (оферта) містить в тому числі інформацію щодо строку позики, суми позики, загальної вартості позики, річної процентної ставки, розміру процентів за користування позикою та графік платежів.

Таким чином, до підписання договору позичальнику було надано всі можливості для ознайомлення з умовами договору, в тому числі паспорт споживчого кредиту. Позичальник мав необмежений час для вибору строку та суми позики, а також для ознайомлення з умовами, які він сам обрав та прийняття зваженого рішення.

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 11.02.2026 на вказаний позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 15000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про зарахування на картковий рахунок відповідача (а.с. 36).

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед кредитором становить 29829,62 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 14499,62 грн.; сума заборгованості за відсотками 7830 грн.; сума заборгованості за комісією 0 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями 7500 грн. (а.с. 14).

Норми права, які застосував суд.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до пункту першого статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Із статті 514 ЦК України вбачається, щл до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений кредитний договір укладено у спосіб, визначений чинним законодавством України та розмір заборгованості за кредитним договором становить 29 829,62 грн.

Як встановлено судом, сторонами обумовлено отримання позичальником кредиту, а також обумовлено всі умови договорів. Факт підписання договору кредиту відповідачем, свідчить про досягнення між сторонами наведених у даному договорі всіх умов кредитування, в тому числі й умов щодо встановлення процентів за користування та терміну повернення.

Відповідач належно і у доступній формі ознайомився з усіма умовами договору, тарифами кредитора, повністю їх розумів, вважав їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мав. Договір підписаний відповідачем добровільно, волевиявлення позичальника було вільним, не під впливом помилки, тиску, відповідало його внутрішній волі та намірам безумовного і реального виконання взятих на себе зобов`язань.

Суми, які підлягають стягненню, повністю відповідають умовам договору та строкам їх дії. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак заявлена позивачем сума боргу, приймається судом як достовірна.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, які свідчать про погашення заборгованості повністю або частково.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь товариства сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Крім того, позивачем у позові ставиться вимога про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України» від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.

Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaча на користь позивача 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.

Керуючись статтями 12, 81, 89,133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 829 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 62 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча ) гривень 00 копійок.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" у стягненні із ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар файненс груп" (місцезнаходження: вул. Фізкультури, 30 В, м.Київ, Київська область).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ