Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №333/2190/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2190/26

Провадження № 2/333/2813/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Наумової І.Й., за участі секретаря судового засідання: Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтований наступним.

24.06.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 898095968 на суму 16 000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2QQ53. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Кредит надається строком на 126 (сто двадцять шість) днів, зі сплатою відсотків за їх користування у розмірах погоджених сторонами договору. Повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів), починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як позикодавець виконало свої зобов`язання та надало відповідачу зазначені вище кредитні кошти, але відповідач не виконав кредитні зобов`язання та не повернув суму кредиту та не сплатив відсотки за його користування, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість у розмірі 31713.60 грн., яка складається з: 16 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15713.60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого та Реєстру прав вимоги № 151 від 14.09.2021, до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 898095968.

05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 898095968.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача у справі за вищевказаним кредитним договором.

На підставі вищевказаного, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача вищевказану кредитну заборгованість у розмірі 31 713.60 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті спору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився. З урахуванням положень ст. 128 ЦПК України, про час, дату та місце слухання справи повідомлений. Відзиву на позов, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за його відсутності, від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд 28.09.2026 р. постановив протокольну ухвалу про заочний розгляд справи, тобто про розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.06.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 898095968, який підписаний за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2QQ53.

Відповідно до п.1.1. договору, За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 16000 грн 00 коп. (шістнадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п.1.2 договору Кредит надається строком на 126 (сто двадцять шість) днів.

Відповідно до п.1.4-п.1.8 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п`ятдесят одна цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі – «Дисконтна процентна ставка»). 1.5. На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п`ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі – «Базова процентна ставка»). 1.6. Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору). Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу Позичальником підлягає поверненню частина наданого в користування тіла Кредиту та всі нараховані проценти за користування Кредитом.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 151 від 14.09.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за даним Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за даним кредитним договором.

Первісним позичальником виконанні кредитні зобов`язання та надані відповідачу кредитні кошти у розмірі 16000,00 грн., що підтверджується довідкою платіжного провайдера про перерахування цих грошей, за дорученням позикодавця, на платіжну картку зазначену позичальником ОСОБА_1 , а також інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 15.07.2026 р. про витребування доказів у цій справі щодо належності вказаної позичальником картки останньому та зарахуванням цих коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

З розрахунків заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконував належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 31713.60 грн., яка складається з: 16 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15713.60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Дана сума заборгованості до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 627ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 634ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.

Згідно з ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів в обумовлені кредитним договором строк та не сплатив своєчасно кредитору відсотки за користування чужими коштами, передбачені договором внаслідок чого виникла зазначена вище заборгованість, яка відповідачем не спростована, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення на його користь з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору та оплату правничих послуг.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання цього позову сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом.

З огляду на повне задоволенні позовних вимог, витрати позивача на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., суд враховує наступне.

Ст. 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів цивільного судочинства) є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді; ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову; а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.141 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами:подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Зокрема, докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суді першої інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19.

Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача у даній справі представляє адвокат Соломко О.В. на підтвердження повноважень якого до позовної заяви було подано: сканкопії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; договору про надання правничої допомоги від 20.05.2025 року, додаткової угоди від 01.09.2025 р.; акту прийому-передачу надання послуг від 29.12.2025 р.; довіреності на представництво інтересів позивача у цій справі.

У позові було поставлено питання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 грн. та вказано, що адвокатом здійснено вивчення матеріалів справи: 2 год – 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год – 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту: 1 год – 500,00 грн; - підготовка клопотань : 1 год – 500,00 грн.

Відповідач не звертався до суду із заявою про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у цій справі підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81,141, 263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» (код в ЄДРПОУ:42986956) заборгованість за кредитним договором № 898095968 від 24.06.2021 року у розмірі 31713.60 грн. (тридцять одна тисяча сімсот тринадцять гривень 60 копійок), яка складається з: 16 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15713.60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» (код в ЄДРПОУ:42986956) витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова