Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №332/4625/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4625/26

Провадження № 2/332/4038/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного 27.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем договору про надання фінансового кредиту № 59581, ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн строком на 18 днів, з річною процентною ставкою 1 277,5 % річних та комісією за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту у розмірі 15% від суми кредиту.

05.01.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 05012024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором у розмірі 14 820,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Від представника позивача в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Крім того, про розгляд справи останній повідомлявся шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, адже адреса його зареєстрованого місця проживання розташована у с. Балки Василівського району Запорізької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України, листування з якою не ведеться. Повідомлення про судові засідання розміщувалися в порядку, передбаченому п. 19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до укладеного 27.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем договору про надання фінансового кредиту № 59581, ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн строком на 18 днів, з річною процентною ставкою 1 277,5 % річних та комісією за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту у розмірі 15% від суми кредиту (а.с. 12-14).

05.01.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 05012024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором у розмірі 14 820,00 грн (а.с. 32-40).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 05012024 від 05.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 820,00 грн, з яких 4 000,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 10 220, 00 грн – заборгованість за відсотками, 600,00 грн – заборгованість по комісії. (а.с. 43).

На виконання умов договору про відступлення прав вимоги на адресу відповідача позивачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню лише в частині тіла кредиту та заборгованості за відсотками, тобто в сумі 14 220,00 грн, що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, однак решта позовних вимог задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Суд, керуючись принципом «суд знає закони» (jura novit curia), зобов`язаний застосувати чинну норму права, що регулює спірні правовідносини.

Щодо комісії за обслуговування кредиту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач надав відповідачу кредит на задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Тобто, кредит виданий на споживчі потреби відповідача, тому особливості регулювання відносин сторін мають визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Спірний договір укладено 27.11.2021, тому суд застосовує норми Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції від 25.07.2021, що діяла на момент укладення договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 23.04.2021, що діяла на момент укладення кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Банк має право встановлювати комісії та інші платежі за додаткові, супутні послуги, що включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, окрім тих, що надаються безкоштовно.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в рамках справи № 766/8096/20.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 23.04.2021, що діяла на момент укладення кредитного договору), умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Наведене викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в рамках справи № 363/1834/17.

За приписами ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.02.2019 в рамках справи № 666/4957/15-ц (провадження № 61-43940св18).

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в частині позовних вимог, що полягає в стягненні з відповідача комісії в розмірі 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволені частково, на 95,95%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 554,57 грн.

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1049, 1054, 1082 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 59581 від 27.11.2021 в розмірі 14 220,00 грн та судовий збір в розмірі 2 554,57 грн.

У задоволенні інших вимог позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун