Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №332/4620/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4620/26

Провадження № 2/332/4033/26

Заочне рішення

Іменем України

08 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Встановив:

Акціонерне товариство «Перший Українській Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 30.01.2025 між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1019861438, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 25 000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 20.05.2026 у нього виникла заборгованість за договором в сумі 35 390,07 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту – 25 000,00 грн; заборгованості за комісією – 10 390,07 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, проте у судове засідання не з`явився, разом з цим, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з`явився, відзиву не подав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем була підписана заява № 1019861438 від 30.01.2025, за умовами якої відповідачу видано кредит в розмірі 25 000,00 грн строком на 24 місяці з процентною ставкою 0,00001% річних, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 2,99% (а.с. 9-13).

Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 14).

Заява відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, становлять укладений сторонами договір, який є договором приєднання в силу ст. 634 ЦК України, що підтверджується їхніми підписами в заяві.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 208 ЦК України, за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

З системного аналізу наведених положень цивільного законодавства випливає, що законом до договору кредитування встановлено обов`язковість письмової форми, про дотримання якої свідчить підпис сторін.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У зв`язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач виконав свої зобов`язання, шляхом надання відповідачу кредитних коштів.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 20.05.2026 у нього виникла заборгованість за договором в сумі 35 390,07 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту – 25 000,00 грн; заборгованості за комісією – 10 390,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірні зобов`язання за договором належним чином не виконував у зв`язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем за наданим кредитом, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 16-18).

Суд вважає, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак частковому, з огляду на таке.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач надав відповідачу кредит на загальні споживчі цілі. Тобто, кредит виданий на споживчі потреби відповідача, тому особливості регулювання відносин сторін мають визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Спірний договір укладено 30.01.2025, тому суд застосовує норми Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції від 24.12.2024, що діяла на момент укладення договору.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 15.11.2024, що діяла на момент укладення кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Банк має право встановлювати комісії та інші платежі за додаткові, супутні послуги, що включаються до загальних витрат за споживчим кредитом, окрім тих, що надаються безкоштовно.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 07.04.2021 в рамках справи № 766/8096/20.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 15.11.2024, що діяла на момент укладення кредитного договору), умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Наведене викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в рамках справи № 363/1834/17.

За приписами ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.02.2019 в рамках справи № 666/4957/15-ц (провадження № 61-43940св18).

Відтак, вимога позивача про стягнення комісії в розмірі 10 390,07 грн задоволенню не підлягає.

При цьому суд також виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги АТ «ПУМБ» задоволені частково, на 70,64%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 880,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 1019861438 від 30.01.2025 в розмірі 25 000,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 880,72 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун