Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №331/974/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 331/974/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Владиченко І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Короткий зміст позову, рух справи.

4 лютого 2026 року до Олександрівського районного суду міста надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що 26 лютого 2024 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та підписання відповідної заяви щодо встановлення кредитного ліміту.

На виконання умов договору банк відкрив відповідачу поточний рахунок, встановив кредитний ліміт та надав платіжну картку як засіб доступу до кредитних коштів. За користування кредитом договором передбачено сплату процентів, зокрема базову процентну ставку у розмірі 40,80 % річних.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. Водночас відповідач, на думку банку, належним чином своїх договірних зобов`язань не виконував, своєчасно та в повному обсязі не погашав заборгованість за кредитом і нарахованими процентами та не здійснював обов`язкові платежі, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

За розрахунком позивача, станом на 02.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 72557,94 грн, з яких 63722,16 грн заборгованість за кредитом, 8385,78 грн заборгованість за процентами, 450,00 грн пеня.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором у розмірі 72557,94 грн, а також понесені судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Клименко Л.В.

Ухвалою судді від 13.02.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається отримана відповідачем відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 18.03.2026.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями, проведеного на підставі рішення зборів суддів Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 08.06.2026 №13, наказу голови Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 08.06.2026 №7-ос про відрахування зі штату Олександрівського районного суду міста Запоріжжя судді Клименко Л.В. 03.07.2026 у зв`язку з її призначенням на посаду судді Запорізького апеляційного суду згідно Указу Президента України від 02.06.2026 №456/2026, цивільна справа передана на розгляд судді Губанова Р.О.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача в позові просив справу розглянути без участі останнього, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

26 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, чим підтвердив своє волевиявлення на укладення договору банківського обслуговування та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, розміщеними на офіційному вебсайті банку. (а.с. 13)

Того ж дня відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої АТ «АКЦЕНТ-БАНК» відкрив відповідачу поточний рахунок, встановив кредитний ліміт та надав платіжну картку для доступу до рахунку. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів, передбачених умовами договору. (а.с. 14-15)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був ознайомлений з основними умовами кредитування, зокрема з розміром процентної ставки, порядком користування кредитними коштами, строками та порядком погашення заборгованості. Відповідні умови зазначені у підписаних відповідачем документах, у тому числі паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Відповідно до умов кредитного договору за користування фактично використаними кредитними коштами банк нараховує проценти. Базова процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 40,80 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок та забезпечивши можливість користування кредитними коштами за допомогою платіжної картки.

Разом з тим, як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного погашення використаних кредитних коштів, сплати нарахованих процентів та обов`язкових платежів. Унаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 02.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 72557,94 грн, з яких 63722,16 грн заборгованість за кредитом, 8385,78 грн заборгованість за процентами, 450,00 грн пеня. (а.с. 8-12)

З наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо належного та своєчасного погашення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем.

Позивач серед іншого просить стягнути пеню, однак відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного,надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває станом на час розгляду справи.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За встановлених обставин стягнення пені в сумі 450,00 грн за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 72107,94 грн, з яких: 63722,16 грн – основна сума боргу; 8385,78 грн – заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжне доручення № 6005315550941 від 02.02.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

Суд задовольнив позовні вимоги частково, на суму 72107,94 грн, що дорівнює 99,37 %.

Отже сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2662,40 *99,37 % = 2645,62 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» в сумі 72107 (сімдесят дві тисячі сто сім) грн 94 коп.

В задоволенні решти позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» витрати на сплату судового збору в сумі 2645 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) грн 62 коп.

Реквізити учасників справи:

- позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код: 14360080;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов