Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №308/15035/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15035/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., представника позивача Голубки І.І., відповідача ОСОБА_1 , його представника адвоката Орлова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення іноземця за межі України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, —

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

09 жовтня 2026 року ГУ ДМС України в Закарпатській області звернулося до суду з позовом про затримання громадянина РФ ОСОБА_1 строком на шість місяців із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців з метою забезпечення примусового видворення за межі України.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач перебував в Україні без документів, які підтверджують законність його перебування, за що 07 жовтня 2026 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та прийнято рішення про примусове видворення. Позивач зазначає, що відповідач не має документів для виїзду, не співпрацює з міграційною службою, а виконання рішення про видворення потребує часу через необхідність оформлення відповідних документів і транзитних віз в умовах воєнного стану. На думку позивача, наведені обставини свідчать про ризик ухилення відповідача від виконання рішення про примусове видворення та необхідність його затримання.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 09 жовтня 2026 року з урахуванням особливостей, передбачених статтею 289 КАС України.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач громадянин російської федерації ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що не створює реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, не порушує права і свободи людини і громадянина, має бажання в подальшому постійно проживати на території України.

Представник відповідача адвокат Орлов І.С. у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_1 від 10.06.2013.

07 жовтня 2026 року працівниками Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в місті Ужгороді виявлено відповідача ОСОБА_1 , який перебував на території України без документів, що підтверджують законність його проживання або перебування.

Постановою Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області №ПН МЗК 002362 відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 203 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, встановлено, що 07.09.2026 о 15:00 год за адресою: м. Ужгород, вул. Баб`яка, 48, виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування в Україні, а саме: проживав/перебував на території України без документів на право проживання/перебування в України, підстав для подальшого перебування не має.

07.09.2026 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийнято рішення №2101100100001067 про примусове видворення громадянина російської федерації ОСОБА_1 за межі України.

Станом на 09 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_1 не має документа, який надає право на виїзд з України, що перешкоджає безпосередньому виконанню рішення про його примусове видворення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, порядок їх в`їзду в Україну, перебування на її території та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI.

Згідно з частиною третьою статті 3 зазначеного Закону іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд іноземців в Україну та строки їх перебування на території України визначаються законодавством України та міжнародними договорами України.

Пунктом 14 частини першої статті 1 зазначеного Закону визначено поняття нелегального мігранта, до якого, зокрема, належить іноземець, який законно прибув в Україну, однак після закінчення визначеного строку перебування втратив підстави для подальшого перебування та ухиляється від виїзду з України.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» територіальні органи та підрозділи Державної міграційної служби України у передбачених законом випадках уповноважені приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

Частиною четвертою статті 30 вказаного Закону передбачено можливість розміщення іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до частини першої статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, ухилятиметься від виконання такого рішення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або існує ризик його втечі, а так само у разі відсутності документа, що дає право на виїзд з України, уповноважений орган може звернутися до місцевого загального суду як адміністративного суду з позовом про застосування передбачених законом заходів, зокрема затримання з метою забезпечення примусового видворення.

Таким чином, положення статті 289 КАС України передбачають можливість застосування затримання не лише за наявності ризику ухилення особи від виконання рішення про примусове видворення, але й у разі відсутності в неї документа, що дає право на виїзд з України.

При цьому застосування такого заходу повинно бути обґрунтованим, відповідати меті забезпечення примусового видворення та не призводити до свавільного позбавлення особи свободи.

Відповідно до пункту «f» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод допускається законне затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема у справах «Амюр проти Франції», «Сааді проти Сполученого Королівства» та «Чахал проти Сполученого Королівства», наголошував на праві держав контролювати в`їзд та перебування іноземців на своїй території за умови дотримання гарантій, передбачених Конвенцією.

Разом з тим затримання особи з метою видворення має бути безпосередньо пов`язане із проведенням відповідної процедури, здійснюватися добросовісно та не тривати довше, ніж це об`єктивно необхідно для досягнення законної мети.

Оцінюючи наявність підстав для затримання відповідача, суд враховує, що уповноваженим органом Державної міграційної служби України 07 жовтня 2026 року прийнято рішення №2101100100001067 про примусове видворення ОСОБА_1 за межі України.

Водночас відповідач не має документа, який надає право на виїзд з України, у зв`язку з чим виконання зазначеного рішення потребує здійснення додаткових організаційних заходів, спрямованих на документування особи та забезпечення її виїзду за межі держави.

Суд бере до уваги, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України та закриття повітряного простору України процедура примусового видворення іноземців може бути ускладнена необхідністю організації транзитного перевезення через територію третіх держав, отримання відповідних дозволів та оформлення документів, необхідних для перетинання державного кордону.

При цьому зазначені обставини самі по собі не є безумовною підставою для позбавлення особи свободи, однак підлягають оцінці в сукупності з іншими встановленими у справі обставинами.

Вирішальне значення для розгляду цієї справи має встановлена відсутність у відповідача документа, що дає право на виїзд з України, яка прямо передбачена частиною першою статті 289 КАС України як одна з підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, суд враховує, що відповідач перебував на території України без документів, які підтверджують законність його перебування, та стосовно нього вже прийнято рішення про примусове видворення, виконання якого потребує проведення відповідних процедур.

За таких обставин суд доходить висновку, що застосування до відповідача затримання з метою забезпечення примусового видворення має законну мету, безпосередньо пов`язане з необхідністю виконання рішення компетентного органу та спрямоване на забезпечення проведення відповідної процедури.

При цьому суд виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між правом відповідача на свободу та особисту недоторканність і законним інтересом держави щодо забезпечення виконання міграційного законодавства України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Враховуючи необхідність оформлення документів, що надають право на виїзд з України, та проведення заходів із забезпечення примусового видворення відповідача, суд вважає обґрунтованим застосування передбаченого законом строку затримання тривалістю шість місяців.

Водночас суд зазначає, що визначення такого строку не звільняє уповноважений орган від обов`язку вживати належних та своєчасних заходів для виконання рішення про примусове видворення, а затримання відповідача не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення зазначеної мети.

Згідно зі статтями 72–77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зокрема матеріали щодо виявленого порушення міграційного законодавства, постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, рішення про примусове видворення від 07 жовтня 2026 року №2101100100001067 та відомості щодо відсутності документа, який дає право на виїзд з України, суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 289 КАС України підстав для застосування до ОСОБА_1 затримання з метою забезпечення примусового видворення.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72–77, 90, 139, 241–246, 255, 271, 272, 289 КАС України, статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд —

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву— задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість (6) місяців.

Рішення суду в частині затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, юридична адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коршинсього Івана, буд. 12 А, код ЄДРПОУ37809328.

Відповідач: громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена ГОЛЯНА