Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №531/959/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/959/26

номер провадження 2/531/873/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Герцова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулось до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №72768779 від 16.08.2022 в розмірі 15 413,92 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 16.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики №72768779, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 5000,00 грн. шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований системою, а саме: h7HoTFvypT та направлений виключно на фінансовий номер телефону відповідача - № НОМЕР_1 . ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі шляхом перерахування коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 .

05.01.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» було укладено договір факторингу №031-050123, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Сіроко фінанс» право вимоги за кредитним договором, в тому числі до відповідача.

В подальшому, за договором факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 ТОВ «Сіроко фінанс» відступило право вимоги до відповідача за договором позики ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Відповідач не виконала свої зобов`язання, у зв`язку із чим просить стягнути з неї загальну заборгованість за договором позики у сумі 15 413,92 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 4 909,25 грн, за відсотками – 1 712,21 грн, за комісією – 8 792,46 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 30.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позові міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки відповідача суду не відомі. Клопотання про розгляд справи за її відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов відповідач не подала.

Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено договір позики № 72768779 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого відповідач отримала у позику кошти в сумі 5000,00 грн строком на 20 днів, тобто до 05.09.2022, зі сплатою відсотків за користування кредитом із базовою процентною ставкою 1,99 % в день, зниженою процентною ставкою 0, 995% та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою 1,99 % в день, а також пенею 2,70%.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4. договору позики).

Згідно з п. 5.3. договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Вищевказаний договір позики підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором h7HoTFvypT.

Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 16.08.2022 загальна вартість кредиту (позики) за договором № 72768779 становить 5995,00 грн.

Також, відповідачка ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

05.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №7628965 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72768779 від 16.08.2022, згідно якої строк позик (строк договору) складає 38 днів, дата повернення позики – 23.09.2022.

22.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №7733625 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72768779 від 16.08.2022, згідно якої строк позик (строк договору) складає 55 днів, дата повернення позики – 10.10.2022.

08.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №7824452 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72768779 від 16.08.2022, згідно якої строк позик (строк договору) складає 68 днів, дата повернення позики – 23.10.2022.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за договором та додатковими угодами виконав та надав кредит. Так, відповідно до довідки, виданої ТОВ «ФК «Фінекспрес» 22.01.2026, на банківську картку № НОМЕР_2 перераховано 16.08.2022 кошти в сумі 5000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 . Перерахування коштів підтверджується також копією платіжної інструкції №58c3a05d-536e-4dff-913b-4337404e556 від 16.08.2022.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики №72768779 від 16.08.2022, заборгованість відповідачки станом на 01.03.2023 становить 15 413,92 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник ОСОБА_1 вносила оплати за кредитом в розмірі 240,00 грн - 18.08.2022, 730,05 грн - 05.09.2022, 830,45 грн - 22.09.2022, 635,05 грн - 08.10.2022.

05.01.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 031-050123, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно витягу з Реєстру прав вимог № 01/03/23 від 01.03.2023 до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором № 72768779 від 16.08.2002, боржником за яким вказано ОСОБА_1 № 2494, сума заборгованості за тілом – 4 909,25 грн, заборгованість по процентам - 10 504,67 грн, загальна сума заборгованості - 15 413,92 грн.

Платіжною інструкцією №767 від 06.03.2023 підтверджено сплату ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» фінансування згідно реєстру до договору факторингу №031-050123 від 05.01.2023.

17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, згідно умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та надає за плату клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором.

З платіжної інструкції №14 від 17.12.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» оплатило суму фінансування згідно договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 на рахунок ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» перейшло право вимоги за договором № 72768779 від 16.08.2002, сума заборгованості за тілом - 4 909,25 грн, заборгованість по процентам - 10504,67 грн, загальна сума заборгованості - 15 413,92 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12). Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Таким чином, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 16.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики №72768779 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) та отримання позичальником кредитних коштів.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушила умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатила, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача основну суму (тіло кредиту, фактично отримане на картку) 4909,25 грн. та проценти за користування кредитом - 1712,21 грн., а в загальному розмірі 6621,46 грн. Вказана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надала як і власного контррозрахунку.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 8 792,46 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та за обслуговування кредиту.

При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11,ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 8 792,46 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція №1274 від 06.04.2026).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 6 621,46 грн (тобто 42,96 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 143,77 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До позовної заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001256 від 27.02.2017, заявку про надання правової допомоги № 834 від 01.04.2026, витяг з акту № 834 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026, платіжну інструкцію № 432 від 30.03.2026, з яких вбачається, що вартість наданої професійної правничої допомоги становить 9 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Цивільним процесуальним кодексом України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не заявлено.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3 866,40 грн.

Крім того, позивачем надано докази на підтвердження витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику, а саме: договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, додаток № 3 до вказаного договору, акт надання послуг № 131 від 01.04.2026, згідно яких вартість наданих послуг складає 381,74 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 163,99 грн.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 263 – 265, 274-279, 280 – 281, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. №30-А, приміщення 321) заборгованість за договором позики № 72768779 від 16.08.2022 у розмірі 6 621,46 грн (шість тисяч шістсот двадцять одна гривня сорок шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. №30-А, приміщення 321) понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 143,77 грн (одна тисяча сто сорок три гривні сімдесят сім копійок), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 866,40 грн (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень сорок копійок) та витрати, пов`язані із підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 163,99 грн (сто шістдесят три гривні дев`яносто дев`ять копійок), пропорційно до задоволених вимог.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Герцов