Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №529/1044/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1044/26

Провадження № 3/529/341/26

ПОСТАНОВА

іменем України

06 жовтня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , кулеметника 1 відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

06.09.2026 близько 16 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в умовах воєнного стану, знаходився у стані алкогольного сп`яніння на території військової частини НОМЕР_1 , який встановлено згідно висновку щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився до суду подав заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність, вину у вчиненні вказаного правопорушення визнає повністю. Крім цього, у вказаній вище заяві ОСОБА_1 також просить про розстрочку сплати штрафу, оскільки має складне матеріальне становище.

Враховуючи вказане, з метою розумних строків розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Крім того, слід звернути увагу на норми ч. 1 ст. 268 КУпАП, згідно якої участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 172-20 КУпАП не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Відповідно до диспозиції ч.3 ст. 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою і другою цієї статті, вчинені особою: яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення та в умовах особливого періоду.

Частина 1 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ч. 4 ст.24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України “Про оборону України” визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого встановленим порядком введено воєнний стан з 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діє і на даний час.

Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення в Україні діяв особливий період.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується наступною сукупністю доказів:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення А5278 №20, який складено командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 з якого вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння на території військової частини при виконанні обов`язків військової служби в умовах особливого періоду;

- висновком щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 233 від 06.09.2026;

- актом № 233 медичного огляду з метою виявлення клінічних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту вбачається, що 06.09.2026 о 19 год. 50 хв. за допомогою спеціального технічного засобу АлкоФор405 у ОСОБА_1 у видихуваному ним повітрі вміст алкоголю становить 2,43 %;

- письмовими поясненнями сержанта ОСОБА_3 , згідно яких він 06.09.2026 близько 16 год. звернувся до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 з метою надання ОСОБА_1 медичної допомоги. По прибуттю до місця тимчасового проживання ОСОБА_1 він побачив сліди травмування на обличчі внаслідок падіння на цеглу, при цьому із порожнини рота останнього відчувався різкий запах алкоголю, його мова була нечіткою. За розпорядженням командира дивізіону, для проведення медичного огляду з метою виявлення клінічних ознак алкогольного сп`яніння під супроводом фельдшера медичного пункту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 . ОСОБА_5 направлено до військового госпіталю. За результатами медичного огляду у солдата ОСОБА_1 був підтверджений стан алкогольного сп`яніння.

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 , у яких вказано, що вона проходить військову службу на посаді старшого бойового медика батареї управління та радіолокаційної розвідки військової частини НОМЕР_1 . 06.09.2026 близько 16 год. 00 хв. до медичної частини звернувся начальник служби засобі близького бою та розвідки старший лейтенант ОСОБА_3 стосовно надання солдату ОСОБА_1 медичної допомоги. По прибуттю до місця перебування ОСОБА_1 вона побачила у останнього сліди травмування на обличчі внаслідок падіння об цеглу, а також відчувався різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Надалі ОСОБА_1 був доставлений до військового госпіталю в м. Полтаву де у нього встановлено стан алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких він вказав, що 06.09.2026 близько 16 год. 00 хв. він був виявлений старшим лейтенантом ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп`яніння та в супроводі на автомобілі скерований для проведення медичного огляду до м. Полтави. За результатами медичного огляду у нього був підтверджений стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, солдат ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

На спростування обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодних доказів до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

За таких обставин, враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, винність якого у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами зібраними по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність тяжких наслідків, приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.

Разом з тим, відповідно до п.12 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу приходжу до висновку, що таке клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Також, відповідно до п.2 ч.4 ст.12 Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404 визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи заявлене клопотання та те, що ОСОБА_1 не взмозі сплатити всю суму штрафу відразу, розмір якого є значним, вважаю за необхідне розстрочити виплату штрафу терміном на 10 місяців, із розрахунку по 1 700 грн 00 коп щомісячно.

Керуючись статтями 280, 283, 304 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який стягнути в дохід держави.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату призначеного штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн 00 коп терміном на 10 (десять) місяців, зобов`язавши його сплачувати по 1 700 (одній тисячі сімсот) грн 00 коп щомісячно, починаючи з листопада 2026 року до 30 числа кожного місяця, до повного погашення заборгованості.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом надання щомісячно відповідного документу (квитанції).

Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя Л.Є. Петренко