Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №529/1043/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1043/26

Провадження № 3/529/340/26

ПОСТАНОВА

іменем України

06 жовтня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з СПД №2 ВП №2 ГУНП в Полтавській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП у матеріалах справи відсутній, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст. 185 КУпАП,

встановив:

14.09.2026 близько 15 год. 05 хв. ОСОБА_1 по вул. Незалежності, 125, в с-щі Диканька Полтавського району Полтавської області, вчинив злісну непокору законним вимогам працівникам поліції, які перебували при виконанні службових обов`язків з охорони громадського порядку, що виразилось у свідомому ігноруванні неодноразових наполегливих вимог припинити розпивати алкогольні напої у громадському місці, надати документи, що посвідчують особу, припинити хуліганські дії. При цьому ОСОБА_1 поводив себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції відмовився виконати законні розпорядження та прослідувати до відділення поліції, чим виявив відверту неповагу до суспільних правил і представників влади.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про дату та час розгляду адміністративного матеріала повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення судової повістки, яке знаходиться у матеріалах справи. Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суду не повідомив. Жодних клопотань та пояснень суду ОСОБА_1 не подав.

Дослідивши матеріали справи та відеозапис, суддя дійшов наступного висновку.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Так, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996414 від 14.09.2026 ;

-копією протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 14.09.2026 зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 14.09.2026 о 15 год. доставлено у службове приміщення у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАп, для складання протоколу про адміністративне правопрушення;

-дослідженим відеозаписом з боді-камер працівників поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно вів себе агресивно, розпивав алкогольний напій в громадському місці, а на зауваження працівників поліції припинити свої протиправні дії, а також на неодноразову наполегливу вимогу надати документи, які посвідчують особу не реагував.

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП повністю доведена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують вину ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи вище викладене, дані про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, тому приходжу до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі визначеному санкцією ст.185 КупАП.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір",

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістедесят сп`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя Л.Є. Петренко