Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №528/1651/25 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/1651/25

Провадження № 2/528/358/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Гребінка

23 вересня 2026 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 18.03.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №259598-КС-004, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн.

Зазначає, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує належним чином, внаслідок чого станом на дату подачі позову до суду утворилася заборгованість за договором, яка становить 13450 грн. 30 коп., яка складається із: прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі – 6414,30 грн., прострочених платежів по процентам в розмірі – 5985,75 грн.; прострочених платежів за комісією – 1050,00 грн.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив справу розглядати за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, згідно заяви позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків, у стягненні заборгованості за комісією просив відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 18.03.2023 року ОСОБА_1 була заповнена Анкета клієнта до договору про надання кредиту. Того ж дня, а саме 18.03.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №259598-КС-004 про надання кредиту на наступних умовах: сума кредиту – 7000,00 грн.; строк, на який надається Кредит – до 13.05.2023 року; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 24912,15%; комісія за надання кредиту – 1050 грн. Кредит надається у безготівковій формі з перерахуванням коштів на реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу 5168-75ХХ-ХХХХ-4440. Договір підписано одноразовим ідентифікатором «UA-3014» До договору додано Паспорт споживчого кредиту, заявку, додаток до анкети, таблицю обчислення вартості, пропозицію про укладення договору (а.с. 20-39).

Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується повідомленням ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 40).

Відповідно до розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 13450 грн. 30 коп., яка складається із: прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі – 6414,30 грн., прострочених платежів по процентам в розмірі – 5985,75 грн.; прострочених платежів за комісією – 1050,00 грн. (а.с. 12-20).

Матеріали справи свідчать про те, що договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.

Суд, аналізуючи зміст кредитного договору (кредитної лінії), встановив, що такі правочини не визначають необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитора, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, також кредитором у договорі про надання кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які позивачем визначено плату, як комісію, заявлену до стягнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що такі умови надання споживчого кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позову в частині стягнення комісії слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, лише в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотків за користування кредитом, в частині позовних вимог щодо стягнення комісії слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263-265, 273 ч.1, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за Договором №259598-КС-004 про надання кредиту від 18.03.2023 року, станом на 05.12.2025 року у сумі 12400 (дванадцять тисяч чотириста) грн. 05 коп., яка складається з: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 6414,30 грн; сума прострочених платежів по процентах – 5985,75 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) судовий збір у сумі 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 45 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026 року.

СуддяЯ. В. Татіщева