Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №553/3246/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 553/3246/25

Провадження №2-др/524/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

09.10.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Заява мотивована тим, що рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 10.08.2026 у справі № 553/3246/25 задоволено частково позовні вимоги. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 665,60 грн судових витрат. Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішено судом.

30.09.2026 представником відповідача подано заперечення на заяву, згідно з якими рішення суду ухвалено 10.08.2026, заява про ухвалення додаткового рішення повинна бути подана не пізніше 17.08.2026 з урахуванням вихідних днів. Однак, заява про ухвалення додаткового рішення суду подана після спливу цього строку, тому представником позивача пропущений строку на подання заяви. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, підлягають залишенню без розгляду. Заява про ухвалення додаткового рішення по справі не містить клопотання про поновлення пропущеного строку. Просив заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Інших заперечень щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу та клопотань про зменшення зазначених витрат представником відповідача не заявлено.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 ЦПК України (ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Розглянувши матеріали заяви про стягнення судових витрат без повідомлення учансиків справи, суд приходить до таких висновків.

У провадженні суду перебувала справа № 553/3246/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

10.08.2026 у справі ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У описово-мотивувальній частині позову позивачем зазначався попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

При цьому, такої позовної вимоги в прохальній частині позову до відповідача не заявлялося.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки така позовна вимога була відсутня у прохальній частині позову, 10.08.2026 у судове засідання сторони не з`явилися, від представників сторін 10.08.2026 надішли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності та відсутності позивача і відповідача, підтримували викладені у заявах по суті справи позицію щодо позовних вимог, 10.08.2026 суд постановив рішення в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст.137 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною Палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18.

Згідно матеріалів справи, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу подана до суду 29.09.2026.

Описово-мотивувальна частина позову містила попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

До позову стороною позивача долучено докази понесення зазначених витрат, а саме: договір про надання правничої допомоги від 21.08.2024 № 1, додаток № 1 до цього договору від 31.07.2025, квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 31.07.2025 про оплату позивачем зазначених коштів.

Вартість наданих послуг для позивача становить 20000,00 грн, що сплачені позивачем згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 31.07.2025.

Стороною відповідача заперечень щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу та клопотань про зменшення зазначених витрат представником відповідача не подавалося, зазначене відсутнє і у матеріалах справи.

Заява представника відповідача про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав пропуску стороною позивача строку для подання зазначеної заяви не підлягає задоволенню, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу подані в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а заява про ухвалення судового рішення подана до закінчення строку на виконання рішення, тобто в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 270 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, стороною позивача доведено, документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Сторона відповідача не клопотала про зменшення таких витрат та не скористалася своїм обов`язком довести їх неспівмірність на виконання ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (п. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 247, 265, 268, 270, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.П. Мельник