Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №302/1291/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №302/1291/26

Суддя: Кривка В. П.

Справа №: 302/1291/26 3/302/399/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2026селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 341195 від 11.09.2026 року, який складений інспектором прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 10.08.2020), мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 11.09.2026 року о 12:30 год прикордонним нарядом «Контрольний пост» на ок.н.п.Міжгір`я на напрямку 207 прикордонного знаку в межах контрольованого прикордонного району (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_2 , який спільно з гр.України ОСОБА_3 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України.

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.

01.10.2026 року захисник ОСОБА_2 - адвокат Костюкович Ф.Ф. подав суду клопотання про закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_2 на підставі п.1 статті 247 КУпАП, яке обґрунтував таким. У протоколі не вказано, який саме закон порушив ОСОБА_2 . Відсутність конкретної назви закону, який порушений створює правову невизначеність. До матеріалів адміністративної справи долучений рапорт інспектора прикордонної служби в якому вказано, що здійснено візуальний огляд особи, її речей та проведено опитування, за результатами чого встановлено, що виявлені громадяни не змогли пояснити чіткої мети прибуття в контрольований прикордонний район, та не змогли надати підтверджуючі дані, що вказують на дійсність намірів слідувати до Закарпатської області, де в подальшому намагалися незаконно перетнути державний кордон України з Румунією. Не зрозуміло на підставі чого інспектор прикордонної служби, який складав даний рапорт дійшов до таких висновків. Адже в самому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 чітко вказав, що приїхав у с.Пилипець у садибу «Під верхом», де проживає вже четвертий день. Власником цієї садиби є ОСОБА_4 . Разом з компанією їхав подивитися на озеро Синевир. Крім того, рапорт інспектора прикордонної служби сам по собі не є достатнім і беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. В матеріалах справи міститься Довідка щодо виявлених двох громадян України на ділянці відповідальності віпс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». З вказаної довідки вбачається, що 11.09.2026 о 12.30 п/н «КрП» спільно з ПОРв, на ок.н.п. Міжгір`я, на напрямку 207 п/зн, 72 км до ДК, виявлено 2 гр. України (жителі Київської області). Вказане свідчить, що виявлені громадяни знаходилися на відстані 72 км. до державного кордону. Інформація, яка вказана у вищевказаній Довідці щодо опитування ОСОБА_2 та інших обставин не відповідає дійсності та не підтверджується жодним із доказів, адже ОСОБА_2 разом із своїми друзями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх дворічним сином ОСОБА_8 прибув в населений пункт Пилипець з метою відпочинку на автомобілі «Мерседес Віто», який належить дочці - ОСОБА_9 , послугами «BLaBLaCar» не користувався та не мав жодних намірів перетнути державний кордон. ОСОБА_2 08.09.2026 року прибув разом із своєю дівчиною та вищевказаними своїми друзями до населеного пункту Пилипець Закарпатської області з метою відпочинку, жодних намірів незаконного чи законного перетину державного кордону України не мав і не має. ОСОБА_2 разом із вищевказаними особами їхали до озера «Синевір» на автомобілі «Мерседес Віто», де по дорозі були зупинені на посту, після чого на нього складено вищевказаний протокол. До матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 перетинав або здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, у складі групи осіб.

ОСОБА_2 та його захисник адвокат Костюкович Ф.Ф. у судове засідання на розгляд справи не з`явилися, проте останній подав суду заяву про розгляд справи без участі сторони захисту з проханням закрити провадження в справі на підставі п.1 статті 247 КУпАП.

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, позицію сторони захисту, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, якщо ці дії вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341195 від 11.09.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від підпису зазначеного протоколу та надав особисті пояснення: він разом з компанією четвертий день проживає в с.Пилипець в садибі «Під верхом», що може засвідчити власник ОСОБА_4 , у день складення протоколу вони їхали до озера Синевир, однак були зупиненні прикордонниками в с.Сойми;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_10 начальнику відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_11 від 11.09.2026 року, який за змістом відповідає змісту протоколу про адмінправопорушення, з додатковою вказівкою про те, що виявлені громадяни не змогли чітко пояснити мету прибуття в контрольований прикордонний район, а також не змогли надати підтверджуючі дані, що вказують на дійсність намірів слідувати до Закарпатської області, де в подальшому намагалися незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію;

- довідку щодо виявлення двох громадян України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » старшого офіцера ПОРВ ГОРВ М. Наточій, яка погоджена начальником ПОРВ ГОРВ В. Бахмет від 11.09.2026 року, згідно якої у ході опитування гр. України ОСОБА_2 пояснив, що досить тривалий час разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 планували здійснити незаконний перетин державного корону України, тому через різні форуми та соціальні мережі підшукував імовірні маршрути руху. Тиждень тому в мобільному додатку «ТікТок» ОСОБА_2 натрапив на один із відеозаписів, де був вказаний скріншот з мобільного додатку «Гугл Мапс» із нанесеним маршрутом руху до державного корону України гірською місцевістю в районі н.п. Буштино, Закарпатської області. 10.09.2026 року близько 09.00 год, притримуючись свого протиправного наміру, вищезазначені, скориставшись послугами «Бла Бла Кар», вирушили з м. Київ в напрямку м.Стрий, Львівської області. 11.09.2026 близько 12.30 год попрямував з м. Стрий рейсовим автобусом у напрямку м. Хуст. Заїхавши до Закарпатської області, попрямували за маршрутом «Нижні Ворота - Воловець - Пилипець - Сойми», де на околиці н.п. Міжгір`я були виявлені п/н «КрП». Під час огляду мобільних телефонів виявлених інформації про наміри незаконного перетину державного кордону України не виявлено. Під час опитування виявлені поводили себе зухвало та не йшли на контакт з представниками правоохоронних органів, намагались створити конфлікту ситуацію, плутались у своїх поясненнях та притримувались заздалегідь підготовленої легенди;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341196 від 11.09.2026 року, складений стосовно ОСОБА_3 , де він надав такі особисті пояснення: наміру перетинати державний кордон він не мав, їхав з друзями з с.Пилипець, де вони проживали в садибі біля водоспаду «Шипіт», на озеро Синевир. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що це може підтвердити власник садиби ОСОБА_4 ;

- схему виявлення на напрямку 207 прикордонного знаку ок.н.п.Міжгір`я двох гр.України 11.09.2026 року (а.с.7).

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .

Сам факт виявлення ОСОБА_2 на ок.н.п.Міжгір`я, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Міжгір`я Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одразу заперечили намір незаконного перетину державного кордону, про що надали особисті пояснення в протоколах про адмінправопорушення. Крім того, стороною захисту подано суду фотосвітлини відпочинку, де зображені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вершині Великий Верх та на фоні водоспаду Шипіт, який розташований в с.Пилипець, а також відеофайл катання в горах на квадроциклах.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Міжгір`я знаходиться на відстані приблизно 100 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 09.10.2026 року.

Суддя:В. П. Кривка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua