Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №398/5793/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5793/26

провадження №: 3/398/1058/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" жовтня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ремезок А.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №750789, 04.05.2026 року о 16 годині 00 хвилин у м. Олександрії по вул. Шевченка, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ Forza, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив ДТП з мотоциклом Хонда, в ході ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР – невжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та захисник Харута В.А. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Захисником через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без її та ОСОБА_1 участі. Просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вину ОСОБА_1 повністю спростовується матеріалами справи, а саме: висновком інженерно-транспортної експертизи від 21.07.2026 року та постановою про закриття кримінального провадження.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через Електронний Суд направила заяву про розгляд справи без її участі через важкий стан здоров`я.

Дослідивши матеріали справи, клопотання захисника про закриття провадження, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною та відсилає до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР). Відтак обставинами, які підлягають обов`язковому з`ясуванню в цій категорії справ, є те, в чому саме виразилося порушення особою конкретних вимог ПДР, чи перебуває таке порушення у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а також чи наявна вина особи у цьому порушенні.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є матеріальним. Для притягнення особи до відповідальності необхідним є встановлення сукупності трьох обов`язкових елементів об`єктивної сторони: 1) протиправного діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху конкретних вимог ПДР; 2) суспільно шкідливих наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів чи іншого майна; 3) причинного зв`язку між порушенням ПДР саме цією особою та наслідками, що настали. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає склад адміністративного правопорушення.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 24 березня 2020 року у справі № 130/720/17 (провадження № 51-2134км19) виклав правову позицію, відповідно до якої при встановленні причинного зв`язку необхідно враховувати як дії особи, яка керує транспортним засобом, так і наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Хоча зазначений висновок сформульовано у кримінальному провадженні за статтею 286 КК України, суддя вважає його застосовним і до справ за статтею 124 КУпАП, оскільки об`єктивна сторона обох складів побудована за однаковою конструкцією «порушення ПДР-наслідки-причинний зв`язок» і відрізняється лише характером та тяжкістю наслідків.

Крім того, у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 632/313/16-к (провадження № 51-2113км19) зазначено, що відповідальність водія виключається, якщо інший водій допустив порушення ПДР, яке перебуває у причинному зв`язку з наслідками, що настали, а також якщо дорожня обстановка давала водію підстави розраховувати на додержання Правил іншим водієм, оскільки відповідно до пункту 1.4 ПДР кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення долучено постанову слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження від 10.08.2026 року, висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 21.07.2026 року №810/26-27, витягом з ЄРДР №12026121060000703 від 04.05.2026 року, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.05.2026 року, схему до протоколу огляду місця події від 04.05.2026 року, висновок експерта №СЕ-19/112-26/6146-ІТ від 26.06.2026 року, висновок експерта №144 , протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 05.08.2026 року, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 09.06.2026 року, протокол допиту свідка ОСОБА_1 .

Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є беззаперечним доказом вини особи, а фактично є актом формулювання обвинувачення, який підлягає оцінці судом разом з іншими доказами у справі. Верховний Суд у постанові від 04 березня 2019 року у справі № 199/7360/17 зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією, а не рішенням суб`єкта владних повноважень, і підлягає оцінці суду як доказ під час розгляду справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17 Верховний Суд наголосив, що навіть сам факт визнання особою своєї вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності притягнення її до відповідальності і не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку доведення відповідних обставин. Тим більше такий обов`язок не може вважатися виконаним у ситуації, коли особа свою вину заперечує, а її позиція підтверджується висновком експерта.

В матеріалах справи міститься висновок експерта №810/26-27 від 21липня 2026 року, складений за результатами інженерно-транспортної експертизи судовим експертом Георгієм Грігорем.За результатами дослідження експерт дійшов таких висновків: в розглянутій дорожній обстановці водій автомобіля ЗАЗ Forza ОСОБА_1 при виконанні вимог п. 12.3 ПДР (застосувавши екстренне гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху) не мав технічної можливості зупинити керований автомобіль до місця зіткнення і тим самим не мав можливості уникнути зіткнення з мотоциклом HondaRH15/21 CBR 650 RAC. В розглянутій дорожній обстановці при умові виконання вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 16.11 ПДР, водій мотоцикла HondaRH15/21 CBR 650 RAC ОСОБА_2 мала технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ Forza. В розглянутих дорожніх умовах в причинному зв`язку з фактом зіткнення мотоцикла HondaRH15/21 CBR 650 RAC з автомобілем ЗАЗ Forza, знаходяться невідповідні вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 6.11 ПДР дії водія мотоцикла HondaRH15/21 CBR 650 RAC ОСОБА_2 .

Постановою слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 10.08.2026 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12026121060000703 від 05.05.2026 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки невідповідність дій ОСОБА_2 ряду вимог Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться в прямому причинному зв`язку з отриманням нею тілесних ушкоджень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Висновок експерта прямо передбачений статтею 251 КУпАП як самостійне джерело доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Суддя не може самостійно проводити інженерно-технічні розрахунки та встановлювати механізм дорожньо-транспортної пригоди, оскільки це потребує спеціальних знань, а може лише надати правову оцінку наданим доказам з юридичної точки зору. Висновок експерта №810/26-27 від 21.07.2026 року складено особою, яка має необхідну кваліфікацію та право на проведення відповідних видів експертних досліджень, висновок є повним, мотивованим, містить опис застосованих методів дослідження та вихідних даних, узятих з матеріалів справи, його висновки узгоджуються з характером і локалізацією пошкоджень транспортних засобів, зафіксованих на місці події. Жодних доказів, які б спростовували висновки експерта, матеріали справи не містять, клопотань про призначення іншої (повторної, додаткової) експертизи учасниками провадження не заявлялося. За таких обставин у судді відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і допустимість зазначеного висновку.

Оскільки порушення ОСОБА_1 пункту 12.3 ПДР не підтвердилося, а інших конкретних пунктів ПДР, які б він порушив, протокол не містить, то порушення ним пункту 12.3 ПДР не може вважатися встановленим. Такого ж висновку дійшов і експерт, зазначивши, що в причинному зв`язку з фактом зіткнення мотоцикла HondaRH15/21 CBR 650 RAC з автомобілем ЗАЗ Forza, знаходяться невідповідні вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 6.11 ПДР дії водія мотоцикла HondaRH15/21 CBR 650 RAC ОСОБА_2 . Крім того, експертом встановлено, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості виявити небезпеку та запобігти зіткненню.

Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення фактично є актом обвинувачення, у якому формулюються суть та кваліфікація правопорушення, і суд, розглядаючи справу, не вправі самостійно змінювати фабулу обвинувачення, викладену в протоколі, доповнювати її іншими пунктами ПДР або відшукувати докази вини особи, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебирав би на себе функції сторони обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного та безстороннього органу правосуддя.

Водночас висновок експерта щодо дій водія ОСОБА_2 суддя враховує виключно в тій частині, в якій він стосується встановлення механізму пригоди та відсутності причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 і наслідками, що настали. Питання про наявність чи відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не є предметом розгляду в цій справі, а тому суддя такої оцінки не надає.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Однак, поліцейськими не дотримано відповідного доказового забезпечення в даному конкретному випадку, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суддя встановив, що версія події, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №750789 від 20.08.2026 року, не підтверджена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами та спростовується висновком експерта №810/26-27 від 21.07.2026 року, який узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 , а також з характером, локалізацією та напрямком деформації пошкоджень обох транспортних засобів.

Під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_1 пункту 12.3 ПДР, так само як і наявність причинного зв`язку між його діями та зіткненням транспортних засобів і заподіяними пошкодженнями. Отже, у діях ОСОБА_1 відсутні обов`язкові ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, - протиправне діяння у вигляді порушення ПДР та причинний зв`язок між таким діянням і наслідками, а відтак відсутній і склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин клопотання захисника підлягає задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Оскільки провадження у справі закривається, а адміністративне стягнення не накладається, відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 8, 19, 62 Конституції України, статтями 1, 7, 9, 124, 245, 247, 251, 252, 268, 269, 276, 277-2, 280, 283, 284, 285, 287, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Харути Вікторії Анатоліївни про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП, до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.

Суддя Анастасія Ремезок