Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №398/5798/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5798/26

провадження №: 3/398/1062/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" жовтня 2026 р. місто Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ремезок А.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої в Олександрійській міській раді, на посаді радника міського голови, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше притягувалась до адміністративної відповідальності: 01.05.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, 27.03.2026 ч. 1 ст. 122 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

28.08.2026 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №487886 від 27.08.2026 року, ОСОБА_1 , ухилилась від виконання своїх обов`язків передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства", не забезпечивши належного виконання батьківських обов`язків щодо контролю за місцем перебування своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 25.08.2026 року о 23 год 35 хв перебувала без супроводу батьків чи інших законних представників в дворі будинку №7 площі Соборної під час комендантської години, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала, зазначила, що донька вийшла до однокласника віддати зошити, була поруч зі входом у під`їзд їх будинку і в цей час приїхала поліція. Вважає, що вказаними діями доньки вона не порушила обов`язки щодо виховання та розвитку дитини, передбачені ст. 150 Сімейного Кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Представник Служби у справах дітей Олександрійської міської ради Панагбеєва Т.М. в судовому засіданні зазначила, що вказана родина на обліку не перебуває, скарг зі школи не надходило. ОСОБА_1 виконує свої батьківські обов`язки в повній мірі, ухилення від виконання батьківських обов`язків не вбачається.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суддя виснує наступне.

Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов`язків. Тому, для притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов`язки не були виконані, і яким законодавством передбачене їх виконання.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Разом з тим, згідно ст.150 СК України: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Аналізуючи вимоги ст. 150 СК України, суддя зазначає наступне.

Виховання - це планомірний та цілеспрямований вплив на свідомість та поведінку людини з метою формування певних установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для її розвитку, підготовки до життя та праці.

Стаття 150 СК України закріплює мінімальні вимоги до належної поведінки батьків щодо виховання дитини. Вона містить перелік тих дій, які батьки зобов`язані вчиняти щодо дитини з метою забезпечення її права на належне виховання та розвиток. До них закон відносить: піклування про здоров`я дитини; піклування про фізичний розвиток дитини; піклування про духовний розвиток дитини; забезпечення здобуття дитиною повної середньої освіти; підготовка дитини до самостійного життя; повага до дитини.

Крім того, стаття містить також і перелік тих дій, від яких батьки зобов`язані утримуватися при здійсненні виховання дитини. Вони зобов`язані утримуватися від: будь-яких видів експлуатації дитини; неповаги до дитини; фізичних покарань; таких видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2 ст. 13 ЦК України).

Саме на засвоєння вказаних принципів і має бути спрямоване правове виховання дитини.

Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

Як вже було зазначено раніше, процес виховання це багатогранний процес, який є значно ширшим ніж закон. Виховання полягає не лише у формальному дотриманні вимог закону одним із батьків щодо забезпечення дитині достатніх умов комфортного проживання, а це у першу чергу комунікація з дитиною, турбота про її безпеку, запобігання вчинення нею дій, які б могли порушити установлені в суспільстві поведінки та права інших людей.

При цьому суддя зазначає, що комендантська година запроваджується з метою, окрім іншого, забезпечення громадського порядку, захисту життя та безпеки громадян та полягає у забороні перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, що вбачається з п. 5 ч. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Тобто, сам факт запровадження комендантської години полягає у забороні перебування громадян на вулицях міста.

Станом на 25.08.2026 комендантська година в місті Олександрія та всій Кіровоградській області тривала з 23:00 до 05:00 ранку.

Сукупність матеріалів у справі чітко вказують на те, що виховний процес з боку ОСОБА_1 був недостатньо ефективним, а її позиція захисту щодо непорушення нею вимог ст. 150 СК України обмежується лише матеріальною частиною виховання дитини та забезпеченням надання їй освіти.

Оскільки неповнолітня ОСОБА_2 в нічний час доби, під час дії комендантської години, коли вона мала перебувати за місцем проживання, перебувала у на вулиці біля будинку, безперечно свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків, як матері, оскільки саме під час належного виконання матір`ю вимог ст. 150 СК України ОСОБА_2 у жодному разі у зазначений час та за вказаних обставин не мала би перебувати на вулиці міста.

Встановлені фактичні обставини справи вказують, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №487886 від 27.08.2026 року, який складено посадовою особою, у встановленому законом порядку, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення;

- рапортом працівника поліції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що 25.08.2026 о 23.45 за адресою: М. Олександрія, пр. Соборний, 7 працівником поліції було виявлено двох порушників комендантської години, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (наданими в присутності матері) про те, що 25.08.2026 близько 23.35 її було доставлено до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за порушення комендантської години. Дану ситуацію пояснила тим, що вона не встигла дійти до місця свого мешкання.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя доходить переконання, що такі докази є достатніми та логічно пов`язані з обставинами адміністративного правопорушення, зібрані у відповідності з нормами КУпАП.

Окремо суддя зазначає, що, відповідно до ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку. Вказана норма визначає мінімальний вік, з досягненням якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, та сама по собі не припиняє передбачених законом обов`язків батьків або осіб, які їх замінюють, щодо виховання, навчання та забезпечення належних умов життя і розвитку неповнолітньої дитини.

Досягнення ОСОБА_2 16-річного віку саме по собі не припиняє покладених на ОСОБА_1 обов`язків щодо її виховання та забезпечення належних умов її життя і розвитку.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, наявність постійної роботи, ступінь вини та ставлення до вчиненого, призначити адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Таке стягнення, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 184, 279, 280 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок ) в дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Реквізити для сплати судового збору: назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.

Суддя Анастасія Ремезок