Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №395/1040/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1040/26 Провадження № 2/395/622/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Романенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Вказавши, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21 березня 2023 року.

ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на 1 курсі, термін навчання 3 роки 10 місяців, тобто з 01 вереня 2025 року по 30 червня 2029 рік, навчально науковий інститут економіки і права, що підтверджується копією довідки №758 від 18 травня 2026 року.

Позивач, потребує коштів для забезпечення проживання, харчування, дорогу на навчання, придбання навчальної літератури, одягу їжі, тощо.

ОСОБА_2 на разі не забезпечує доньку, хоча він є працездатним, має стабільний фінансовий дохід, а отже має можливість утримувати позивача, а саме свою повнолітню доньку ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд: стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з дати подання позову і до закінчення дитиною навчання 30 червня 2029 року, але не довше, ніж до досягнення 23-річного віку за умови продовження навчання.

До судового розгляду від представника матері відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, проте до суду надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, згідно яких просили суд розглянути справу без їх участі та задовольнити позов, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судом згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.05.2026 року, від 23.06.2026 року, від 16.07.2026 року, від 15.09.2026 року, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

За положеннями частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21 березня 2023 року, актовий запис № 2 від 26.06.2008 року.

ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на 1 курсі, термін навчання 3 роки 10 місяців, тобто з 01 вереня 2025 року по 30 червня 2029 рік, навчально науковий інститут економіки і права, що підтверджується копією довідки №758 від 18 травня 2026 року.

Позивач, потребує коштів для забезпечення проживання, харчування, дорогу на навчання, придбання навчальної літератури, одягу їжі, тощо.

ОСОБА_2 на разі не забезпечує доньку.

Відповідно до положень ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно сповіщення сім`ї № 4998 від 21.09.2022 року, підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловік - молодший сержант ОСОБА_2 , 1981 року народження, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, зник безвісти 16.08.2022 року у н. п. Піски Донецької області при виконанні бойового завдання в зоні проведення операції об`єднаних сил.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Згідно з ч.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України).

Механізм виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884.

Згідно з п. 3, 4 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 , який набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин і є батьком повнолітньої ОСОБА_1 , яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст. 198, 199 СК України, утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, за можливості надавати матеріальну допомогу.

Збереження за зниклим безвісти за особливих обставин військовослужбовцем ОСОБА_2 грошового забезпечення свідчить про можливість надання матеріальної допомоги його доньці, яка продовжує навчання та потребує такого утримання.

Відповідно до ст.200, 201 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суд з позовом, позивач заявив вимогу про стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача. Аліменти саме в такому розмірі обґрунтовано достатньо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позивачем належними та достатніми доказами розміру аліментів на її утримання у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1/4 частки доходів відповідача. На переконання суду такий розмір аліментів буде необхідним і достатнім для матеріального утримання повнолітньої доньки з боку батька.

Враховуючи вищевикладене, а саме що позивач ОСОБА_1 є донькою відповідача, що вона хоча і є повнолітньою особою, але продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги з боку батька, який, на даний час є особою зниклою безвісти, проте за збереженням за ним грошового забезпечення, може надавати таку допомогу, суд стягує з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, починаючи стягнення з 22.05.2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, яке настане 30 червня 2029 року, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку за умови продовження навчання, тобто до 14.06.2031 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду з позовом позивачем не сплачено судовий збір, оскільки вона звільнена від його сплати.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 258-259, 280, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку ОСОБА_2 , починаючи стягнення з 22.05.2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, яке настане 30 червня 2029 року, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку за умови продовження навчання, тобто до 14.06.2031 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає виконанню негайно, в іншій частині рішення суду підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 09 жовтня 2026 року.