Суд: Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №391/626/26
Суддя: Ревякіна О. В.
Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/626/26
Провадження № 2/391/544/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.10.2026р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючої судді Ревякіної О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Коллект Центр» через систему Електронний суд звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 28.05.2021 в розмірі 11683,65 грн, мотивуючи тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а також просить стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та відповідних доказів.
Будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надійшло, зокрема відзиву на позовну заяву або клопотання буд-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.
У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Судом встановлено, що 28.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75732251, згідно якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити Позикодавцю плату від суми позики.
Пунктом 2 Договору про надання позики визначено суму позики 3660 грн., строк позики - 24 дні, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування Позикою, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики 5408,02 грн.
Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура, наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
В п.18 договору в графі реквізити сторін вказано позичальника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2, Тел.: НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Рахунок: НОМЕР_3 . Електронний підпис одноразовим ідентифікатором RVlVOon0n5.
TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 3660,00 грн. відповідачу на платіжну картку, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» вих. КД-000022828/ТНПП від 24.04.2025.
З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 30.12.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 75732251 від 28.05.2021 складає 11559,91 грн., з яких сума заборгованості за тілом 3660 грн., сума заборгованості по процентам за користування 7899,91 грн (з урахуванням часткової оплати в сумі 4110,43 грн).
З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість відповідача за вказаним договором позики станом на 10.01.2023 складає 11683,65 грн, з яких сума заборгованості за тілом 3660 грн, сума заборгованості по процентам 7899,91 грн, 3% за користування коштами 16,84 грн, інфляційні збитки 106,90 грн.
За розрахунком заборгованості за договором, складеного позивачем станом на 24.07.2026, загальна сума заборгованості складає 11683,65 грн, а саме: заборгованість за тілом 3660 грн, сума заборгованості по процентам 7899,91 грн, 3% за користування коштами 16,84 грн, інфляційні збитки 106,90 грн.
Відповідно до договору факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування (оплату), прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів » і боржниками.
Згідно витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 75732251 від 28.05.2021 року в сумі 11559,91 грн.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору № 10/-01/20023 від 10.01.2023 про відступлення прав вимоги ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 75732251 від 28.05.2021 в сумі 11683,65 грн.
Відповідно до ст.3 Закону України Про електронну комерцію»(далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані грошові кошти. Такі кошти він використовував і в нього утворилась заборгованість.
За вказаних обставин позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості.
Як встановлено з розрахунку заборгованості позикодавця ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» нараховані відсотки за користування кредитом за період з 28.05.2021 по 21.06.2021, з 06.08.2021 по 12.08.2021, з 20.08.2021 по 17.11.2021.
Строк дії позики у договорі встановлений сторонами на 24 дня, тобто до 21.06.2021 включно, що також передбачено додатком №1 до договору, в якому зазначено, що проценти за користування кредитом складають 1748,02 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).
Доказів пролонгації договору позики матеріали справи не містять.
Враховуючи, що відсотки за користування кредитом нараховані за межами строку дії позики, то у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 22.06.2021 слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Вимоги позивача про стягнення відсотків за період з 28.05.2021 по 21.06.2021 у сумі 1748,02 грн. визначені умовами договору, нараховані правомірно, тому підлягають задоволенню.
Крім того, суд враховує що відповідачем за договором було сплачено суму 4110,43 грн., яка підлягає відрахуванню із загального розміру заборгованості.
Виходячи з умов договору та часткової сплати відповідачем коштів, розмір заборгованості за договором складає 1297,59 грн (тіло кредиту 3660 грн + відсотки 1748,02 грн - сплачені кошти 4110,43), яка підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 у сумі 16,84 грн та інфляційних збитків за січень-лютий 2022 в розмірі 106,90 грн, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, позивачем не враховано положення пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 20.03.2019 по 23.02.2022 та з 25.11.2020 по 23.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно дост.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).
Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 12.03.2020 року і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).
Крім того, суд не погоджується з розрахунком, проведеним ТОВ «Вердикт Капітал» виходячи з заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 3660 грн., оскільки станом на 12.08.2021 відповідач фактично сплатив кошти в сумі 4110,43 грн, які ні ТОВ «Вердикт Капітал» під час розрахунку, ні позивачем при зверненні до суду не були враховані.
Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних збитків є необґрунтованими, не відповідають приписам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором в розмірі 1297,59 грн, що становить 11% від заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 293 грн (2662,40*11%).
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 9000 гривень, слід зазначити наступне.
Згідно статей 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Виходячи з конкретних обставин справи, її складності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони, віднесення справи до категорії малозначних, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, те, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, сталу судову практику у спорах такого характеру, а також враховуючи відсутність доказів на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу (доказів оплати) позивачем та часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складають 330 грн (3000 грн х 11 %).
Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 75732251 від 28.05.2021 року в сумі 1297,59 грн, судовий збір в сумі 293 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 330 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.В. РЕВЯКІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua