Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №390/1357/25 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа №390/1357/25

Провадження №1-кп/390/106/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження №12025121040000198 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приморськ, Приморського району, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 29.11.2004 року Приморським районним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.3, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, постановою Приморського районного суду Запорізької області від 24.10.2005 року іспитовий строк скасовано та направлено для відбування покарання, звільнений 14.06.2007 року на підставі ст.82 КК України невідбутий строк 1 рік 5 місяців 4 дні,

- 11.09.2008 року Приморським районним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.2, 71, 72 КК України на 1 рік 3 місяці позбавлення волі, 10.04.2009 року звільнений по відбуттю покарання,

- 28.05.2010 року Приморським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.2 КК України на 4 місяці арешту, 27.10.2010 року звільнений по відбуттю строку покарання,

- 07.09.2011 року Приморським районним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.ч.2,3; 304 ч.1; 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, 27.12.2013 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 19 днів,

- 21.08.2014 року Приморським районним судом Запорізької області за ст.307 ч.2 КК України на 6 років 1 місяць позбавлення волі, 12.02.2019 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 21 день,

- 07.08.2019 року Приморським районним судом Запорізької області за ст.ст.307 ч.2, 71 КК України на 6 років 8 місяців позбавлення волі;

- 09.12.2021 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ст.ст.309 ч.1, 71, 72 КК України на 4 роки 4 місяці позбавлення волі, звільнений 11.03.2025 року умовно-достроково на 10 місяців 29 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

У період часу з 15.03.2025 року по 01.04.2025 року ОСОБА_7 , у період дії воєнного стану в Україні, в якості наймача житла проживав у приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 . Впевнившись, що його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, з приміщення домоволодіння, таємно викрав спортивний велосипед марки ''Формула'', згідно висновку експерта №433/25-27 від 18.04.2025 року вартістю 3507,60 грн., а також 60 л. бензину А-95, згідно висновку експерта №433/25-27 від 18.04.2025 року вартістю 3353,40 грн. У подальшому, ОСОБА_7 із місця вчинення правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 6861 грн.

Потерпілий у судовому засіданні пояснив, що разом із обвинуваченим відбував покарання. ОСОБА_7 звільнився раніше та йому не було де жити, а тому він дозволив проживати ОСОБА_7 у своєму будинку в с. Первозванівка, Кропивницького району Кіровоградської області. Сам проживав із дружиною у м. Кропивницький. Також дозволив користуватися велосипедом. Пізніше подзвонила сусідка та повідомила, що ОСОБА_7 продає бензин, а тому він поїхав у с. Первозванівку, щоб перевірити та виявив, що паливо зникло, а велосипед ОСОБА_7 загубив. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просив суворо не карати.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 їй знайомий, ОСОБА_5 є її цивільним чоловіком із яким вони проживають у неї вдома у м. Кропивницький. Також повідомила, що вони разом із ОСОБА_5 поїхали у с. Первозванівка, де ОСОБА_5 побачив, що не має бензину та велосипеду. Тільки ОСОБА_7 проживав у будинку, а тому крім нього паливо ніхто не міг взяти. Паливо купувала сестра ОСОБА_5 разом із своїм чоловіком і привозили його до будинку ОСОБА_5 у с. Первозванівка.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 йому знайомий, обвинуваченого не знає, проживає в АДРЕСА_3 , що далеко від вул. Барвінкова, ОСОБА_5 не бачив давно, свідком ніяких подій не був.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого бачив кілька раз, він проживав у ОСОБА_5 . Приблизно роки півтора тому ОСОБА_7 подзвонив і запропонував придбати бензин, він погодився та придбав 5 л. бензину за 200 грн., велосипед у ОСОБА_7 він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим мало знайомий, бачив його у с. Первозванівка, він до нього приїжджав на велосипеді, на якому саме не пам`ятає. Пізніше приходив і запитував чи не залишився його велосипед у нього вдома.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_5 разом навчалися, на даний час не спілкуються, обвинуваченого ніколи не бачив, про крадіжку чув зі слів інших людей, який велосипед у ОСОБА_5 також не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 давав ОСОБА_7 велосипед, тому часто бачила, як останній на ньому їздив. ОСОБА_7 не пропонував їй купити велосипед чи бензин, про крадіжку вона дізналася пізніше, коли приїхала поліція.

Обвинувачений ОСОБА_7 суду пояснив, що разом із потерпілим ОСОБА_5 відбували покарання. Він звільнився раніше та йому не було де жити, а тому ОСОБА_5 дозволив йому проживати у своєму будинку в с. Первозванівка. Повідомив, що бензин із бочки не брав, а злив по 5 л. бензину з двох автомобілів і продав його, гроші витратив на продукти, пропонував придбати бензин лише двом людям. ОСОБА_5 дозволяв йому користуватися велосипедом, велосипед не продавав, а загубив. Потім приїхав ОСОБА_5 та запитав, де дівся бензин із бочки. Пізніше написав повідомлення, що його дружина написала заяву до поліції та його розшукують, а тому сам прийшов до працівників поліції. Просив перекваліфікувати свої дії на ст.162 КК України, оскільки викрав лише 10 л. бензину, іншого не крав.

Крім показань свідків та обвинуваченого, вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

- витягом із ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження (Т.2, а.п.3);

- рапортом від 01.04.2025 року (Т.2, а.п.4);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, згідно якого ОСОБА_5 повідомив про викрадення ОСОБА_7 велосипеда та бензину (Т.2, а.п.5-6);

- протоколом огляду місця події від 01.04.2025 року, яким оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де під час огляду нічого не виявлено та не вилучено (Т.2, а.п.14-19);

- протоколом огляду місця події від 02.04.2025 року, яким оглянуто територію перед домоволодінням за адресою: АДРЕСА_4 , де під час огляду виявлено та вилучено п`ятилітрову пластикову пляшку з речовиною (Т.2, а.п.24-26);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2025 року, згідно якого ОСОБА_14 упізнав особу на фотознімку №3, де зображений ОСОБА_7 (Т.2, а.п.38-39);

- висновком експерта №433/25-27 від 16.01.2026 року, згідно якого ринкова вартість, станом цін на 02.04.2025, не представленого на експертизу спортивного велосипеду марки ''Формула'', придатного для використання, придбаного новим у 2017 році, складала 3507,60 грн., а ринкова вартість, станом цін на 02.04.2025, не представленого на експертизу 1 л. бензину А-95, склала 55,89 грн. (Т.2, а.п.42-47);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.05.2025 року, згідно якого ОСОБА_15 упізнав особу, яка їздила на велосипеді ОСОБА_5 на фотознімку №3, де зображений ОСОБА_7 , (Т.2, а.п.53-55);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.05.2025 року, згідно якого ОСОБА_12 упізнав особу, яка їздила на велосипеді ОСОБА_5 на фотознімку №3, де зображений ОСОБА_7 (Т.2, а.п.57-59);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2025 року за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_7 розповів і показав обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме викрадення та продажу близько 60 л. бензину та велосипеда (Т.2, а.п.64-71).

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що вину ОСОБА_7 доведено та дії правильно кваліфіковано за ст.185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Заперечення сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення спростовуються наведеними вище доказами.

Доводи обвинуваченого щодо необхідності перекваліфікації його дій на ст.162 КК України суд вважає необгрунтованими, оскільки відсутнє незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зважаючи на пояснення потерпілого, який підтвердив, що добровільно надав дозвіл ОСОБА_7 на користування домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 .

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_7 на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т.2, а.п.96-97), раніше неодноразово судимий (Т.2, а.п.89, 91-94, 99-102, 104-107).

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, зваживши у сукупності викладені вище обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо за умови призначення покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім.

При визначенні остаточного покарання суд вважає необхідним застосувати положення ст.71 КК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинено в період умовно-дострокового звільнення від покарання призначеного вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.12.2021 року.

Підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлено.

Цивільний позов – відсутній.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, зважаючи на наявність ризику, передбаченого ст.177 ч.1 п.1 КПК України, суд вважає за необхідне залишити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на шістдесят днів, тобто до 07.12.2026 року включно.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком не відбутої частини покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.12.2021 року, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років 1 (один) день.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24.04.2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без зміни до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на шістдесят днів, тобто до 07.12.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1696 грн. 32 коп. за проведені експертизи.

Речові докази, а саме пластикову пляшку об`ємом 5 літрів із речовиною в середині з запахом бензину, яку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 – повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Копію вироку вручити прокурору та засудженому, а іншим учасникам процесу роз`яснити, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Кропивницького районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1