Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №389/4302/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.09.2026

Провадження №2/389/1544/25

ЄУН 389/4302/25

Р І Ш Е Н Н Я

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді – Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гой І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» про визнання договорів недійсними та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір міни від 04 серпня 2017 року посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 718, укладений між ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності посвідченої 07.04.2012 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за № 479 діяла ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. за № 531, діяла ОСОБА_3 . Визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4.9047 га, кадастровий номер 3522281200:02:000:9045, яка розташована на території Диківської сільської ради, Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від 28 грудня 2022 року укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66589377 від 28.02.2023).

Представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету спору та вважав за необхідне доповнити позов наступними вимогами: витребувати на користь ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4.9047 га, кадастровий номер 3522281200:02:000:9045, яка розташована на території Диківської сільської ради, Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказав, що така вимога заявляється в межах спірних правовідносин та спрямована на забезпечення можливості захисту прав позивача.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року прийнято до провадження заяву представника позивача про зміну предмета позову.

Свої вимоги мотивував тим, що розпорядженням голови Знам?янської районної державної адміністрації Кіровоградської області №271-р від 15.06.2011 йому передано у власність земельну ділянку загальною площею 4,9047 га, в тому числі ріллі 4,9047 га, із земель фермерського господарства «Сиротинський С.I.» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва «Диківська сільська рада». На підставі вказаного розпорядження йому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №049679 від 29.12.2011, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352228121000758. Земельній ділянці, яка була надана йому у приватну власність, присвоєно кадастровий номер 3522281200:02:000:9045.

З метою належного управління вказаною земельною ділянкою ним 07.04.2012 було видано довіреність, відповідно до якої він уповноважив ОСОБА_2 бути його представником з питання продажу, здачі в оренду (суборенду) за ціною та на умовах на її розсуд, належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045, яка розташована за адресою: Диківська сільська рада, Знам?янський район, Кіровоградська область. На виконання цього доручення, ОСОБА_2 були надані права на подання документів, ведення переговорів, узгодження умов, права підпису договорів купівлі-продажу земельної ділянки та/або договорів оренди (суборенди) на умовах, які йому попередньо відомі, здійснювати замовлення експертизи (оцінки) земельних ділянок, одержання коштів, здійснення оплати послуг чи сплати державних мит, а також вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, які необхідні та доцільні для правильного та повного виконання дорученого. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.I. та зареєстрована в реєстрі за №479.

22 листопада 2012 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_2 , та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045 строком на 10 років до 07.12.2022. Одним із засновників відповідної юридичної особи є ОСОБА_2 . На підставі вказаного договору оренди позивачу сплачувалася орендна плата.

04 серпня 2017 укладено договір міни, відповідно до якого позивач, від імені якого на підставі вказаної вище довіреності діяла ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. за №531, діяла ОСОБА_3 , домовилися здійснити обмін земельними ділянками на наступних умовах: у власність ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,0102 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281500:02:001:3336, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам?янського району Кіровоградської області, а у власність ОСОБА_2 переходить земельна ділянка площею 4,9047 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281200:02:000:9045, розташована на території Диківської сільської ради Знам?янського району Кіровоградської області, яка належала позивачу на праві приватної власності. У п.5 цього договору визначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. та зареєстровано в реєстрі за №718. Представник по довіреності ОСОБА_2 не повідомляла ОСОБА_1 про укладення договору міни від 04.08.2017, не погоджувала умови такого договору, а також не була уповноважена довіреністю від 07.04.2012, яка зареєстрована в реєстрі за №479, на укладення договору міни, чим перевищила повноваження, визначені їй такою довіреністю. Окрім того, відповідний договір міни було укладено на шкоду довірителю та в інтересах повіреного.

У подальшому, 29.12.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 07.12.2012, відповідно до якої сторони узгодили, що на підставі вказаного договору міни від 04.08.2017, новим власником та орендодавцем за договором оренди від 07.12.2012 є ОСОБА_2 . Надалі, 28.12.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» укладено договір про припинення договору оренди землі від 07.12.2012, згідно з яким сторони дійшло згоди припинити дію договору оренду землі (кадастровий номер 3522281200:02:000:9045) від 07.12.2012.

Також позивачу стало відомо, що земельна ділянка площею 4,9047 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045 передана у користування ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.12.2022, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам?янська агропромислова компанія» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №66589377 від 28.02.2023).

Позивач вважає, що його незаконно позбавили права власності на земельну ділянку та припинені орендні відносини, які останнім укладались з метою отримання коштів за її використання, що зумовило його звернення до суду. З метою забезпечення реального захисту своїх прав вважає, що ця земельна ділянка підлягає витребуванню від її недобросовісного набувача, а договір емфітевзису підлягає визнанню недійсним з підстав перевищення повноважень представником за довіреністю та відповідно до ст.148-1 ЗК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги позову та просить його задовольнити.

Відповідачі та їх представники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиви не подали, заяв про розгляд справи без їх участі не надали.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, крім цього ст.16 ЦК України зазначає, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15.06.2011 №271-р отримав земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045 площею 4,9047 га, яка розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського (нині Олександрійського) району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що 29.12.2011 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №049679.

Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2011 за №352228121000758.

ОСОБА_1 07.04.2012 видав довіреність, за змістом якої уповноважив відповідачку ОСОБА_2 бути його представником у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та організаційної форми (у тому числі в органах державної влади і місцевого самоврядування, у виконавчих органах будь-якого рівня та їх структурних підрозділах, в органах нотаріату, в землевпорядних органах, зокрема у відділі Держкомзему у Знам?янському районі Кіровоградської області) з питань, пов?язаних із розпорядженням (продати, здавати в оренду (суборенду) за ціною та на умовах на її розсуд належної йому земельної ділянки площею 4,9047 га у межах згідно з планом, кадастровий номер - 3522281200:02:000:9045, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, Диківська сільська рада, за межами населеного пункту, належної йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯК №049679), виданого відділом Держкомзему у Знам?янському районі Кіровоградської області 29.12.2011 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352228121000758 та яка була передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. 07.04.2012 та зареєстрована в реєстрі за №1064. Нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 зміст ст.237, 239, 240, 244, 245, 247-250, 1000, 1007 ЦК України.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» 07.12.2012 укладено договір №352228124003219 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045 на строк до 07.12.2022.

Надалі, 04.08.2017 між ОСОБА_1 (сторона один), від імені якого на підставі довіреності, посвідченої 07.04.2012 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за №479, діє Суха Л.С. (представник сторони один), та Сухою Л.С. (сторона два), від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за №531, діє Івашук Л.В. (представник сторони два), укладено договір міни, згідно з яким Сторона один ( ОСОБА_4 ) передає у власність належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а Сторона два ( ОСОБА_2 ) взамін передає у власність належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність Сторони один ( ОСОБА_4 ) переходить земельна ділянка площею 0,0102 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281500:02:001:3336, розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, а у власність Сторони два ( ОСОБА_2 ) переходить земельна ділянка площею 4,9047 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281200:02:000:9045, розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. Земельна ділянка, що відчужується за цим договором Стороною один у власність Сторони два, належить Стороні один на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №049679, виданого 29.12.2011 Знам`янською районною державною адміністрацією.

Земельна ділянка, що відчужується за цим договором Стороною два у власність Стороні один, належить Стороні два на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за №91450112 від 07.07.2017. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної Стороні один, що відчужується за цим договором складає 425410 грн 08 коп., нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної Стороні два, що відчужується за цим договором – 385 грн 69 коп. Обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Договір міни посвідчено 04.08.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. та зареєстровано в реєстрі за №718.

Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045, площею 4,9047 га, на підставі вказаного вище договору міни, відбулася 04.08.2017.

Між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» 29.12.2017 укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 07.12.2012.

Надалі, 28.12.2022 між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» (орендар) укладено договір про припинення договору оренди землі від 07.12.2012, згідно з яким сторони дійшло згоди припинити дію договору оренди від 07.12.2012 земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045.

Цього ж дня, між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.12.2022. Предметом цього договору є право користування ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» земельною ділянкою з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045, площею 4,9047 га. Строк дії договору становить 50 років, тобто до 28.12.2072. Передача права користування відбувається на умовах оплати, вартість емфітевзису за весь час становить 1 000 грн. У державному реєстрі обтяжень договір емфітевзису зареєстрований 28.12.2022.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є у тому числі Земельний кодекс України від 25.10.2001 року №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина перша статті 81 ЗК України).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Закріплена у ст.204 ЦК України презумпція правомірності правочину передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами першою, третьою ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Верховний Суд зазначає, що при вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи ст.3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №910/8072/20).

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №759/24061/19).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Обов`язковим елементом двостороннього правочину є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.

Згідно зі ст.715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Відповідно до ст.209-210 ЦК України договір міни земельної ділянки укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.1, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частинами першою, третьою ст.244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч.1 ст.241 ЦК України).

У справі №757/23249/17-ц Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову від 13.03.2024, в якій виснувала, що відповідно до змісту ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням своїх повноважень та не схвалений у подальшому довірителем, є таким правочином, зміст якого безпосередньо суперечить імперативному правилу цієї статті, а отже, й не відповідає загальній вимозі чинності правочинів, передбаченій в ч.1 ст.203 ЦК України.

Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 4 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України закріплено, що у довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Верховний суд у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №522/4840/18 виснував, що розширення представником межі наданих їй повноважень, свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків.

Так, договір міни від 04.08.2017 укладений та підписаний від імені ОСОБА_1 його представником ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від 07.04.2012. вказаною довіреністю ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та організаційної форми (у тому числі в органах державної влади і місцевого самоврядування, у виконавчих органах будь-якого рівня та їх структурних підрозділах, в органах нотаріату, в землевпорядних органах, зокрема у відділі Держкомзему у Знам?янському районі Кіровоградської області) з питань, пов`язаних із розпорядженням (продати, здавати в оренду (суборенду) за ціною та на умовах на її розсуд належної йому земельної ділянки площею 4,9047 га у межах згідно з планом, кадастровий номер - 3522281200:02:000:9045, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, Диківська сільська рада, за межами населеного пункту, належної йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯК №049679), виданого відділом Держкомзему у Знам?янському районі Кіровоградської області 29.12.2011 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352228121000758 та яка була передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаною довіреністю не передбачено надання ОСОБА_2 права на укладання договору міни земельної ділянки. Отже, оспорюваний договір міни від 04.08.2017 укладений ОСОБА_2 з перевищенням повноважень.

З огляду на наведені обставини, встановивши перевищення ОСОБА_2 повноважень при укладенні договору міни від 04.08.2017, суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_4 на укладення із ОСОБА_2 цього договору, а тому договір міни є недійсним.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним – не виникли.

Оскільки договір міни від 04.08.2017 є недійсним, то, відповідно, і наступний договір емфітевзису від 28.12.2022, укладений ОСОБА_2 , як власником згаданої вище земельної ділянки поза волевиявленням ОСОБА_4 , є недійсним. Ухвалюючи таке рішення суд враховує положення ст.148-1 ЗК України, а також п.4.5 вказаного договору емфітевзису, згідно з яким зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення цього договору, до нового власника переходять всі права та обов`язки за цим договором.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачено у статті 388 ЦК України і є обмеженим.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Встановлені судом обставини свідчать про недобросовісність відповідачки ОСОБА_2 , оскільки позивач ОСОБА_1 не мав волі на укладення правочину із здійснення обміну належної йому земельної ділянки та не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на спірну земельну ділянку до третіх осіб, майно вибуло з володіння власника майна поза його волею внаслідок неправомірних та недобросовісних дій ОСОБА_2 та на підставі договору міни, який визнаний судом недійсним.

Зважаючи на незаконність набуття у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та визнання у зв`язку з цим недійсним договору міни від 04.08.2017, встановлення судом недобросовісності її дій є підставою для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідачки ОСОБА_2 на підставі ст.387 ЦК України.

Щодо заяви представника відповідача ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Разом з тим, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року№ 211 на всій території Україниз 12 березня 2020 року установлено карантин.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2002 року, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Розділ «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у редакції Закону№ 3450-IX від 08 листопада 2023 року був доповнений п.19, згідно з яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Водночас, Законом України №4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Наразі усталена судова практика щодо застосування строку позовної давності свідчить про те, що особа, яка звернулася до суду із вимогами, позовна давність яких не спливла станом на 02 квітня 2020 року, не пропустила строк позовної давності.

Таким чином, починаючи з 02.04.2020 строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 30.06.2023, а починаючи з 24.02.2022 строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану і тривав до 04.09.2025.

Отже, в цій справі строк позовної давності не сплив, його перебіг відновлено з 04.09.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом 21.11.2025.

Підстави скасування заходів забезпечення позову, викладені у ст.158 ЦПК України. Зокрема, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вжиті ухвалою суду від 24.11.2025 у справі №389/4302/25 (провадження №2-з/389/20/25) заходи забезпечення позову відповідно до положень ч.7 ст.158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили, підстави для їх скасування наразі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.259, 263, 265, 273, 353, 280-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати недійсним договір міни від 04.08.2017, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за реєстровим №718, укладений між ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої 07.04.2012 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за №479, діяла ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за №531, діяла ОСОБА_3 .

Визнати недійним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.12.2022, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» щодо земельної ділянки площею 4,9047 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.02.2023 за №66589377.

Витребувати на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,9047 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9045, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пантаївської селищної ради (раніше Диківської сільської ради) Олександрійського (раніше Знам`янського) району Кіровоградської області.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2517 (дві тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 85 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2517 (дві тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 85 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.11.2025 у справі №389/4302/25 (провадження №2-з/389/20/25), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили..

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія», місце знаходження: вул.Миру,2, с.Богданівка Кропивницького району Кіровоградської області, 27431, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ – 31885335.

Суддя В.В.Український