Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №389/2344/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

02.10.2026

ЄУН 389/2344/26

Провадження №2/389/1216/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі – Іваніні В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором №5518008 від 07 травня 2025 року в розмірі 14585 грн 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 07 травня 2025 року укладено Кредитний договір № 5518008.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів – кожні 20 днів.

Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.4.1. Договору Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500% (показник округлений до десятитисячних) та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (13 680,00/4 000,00)/360x100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях (п.1.3 Договору).

Відповідно до умов Договору № 5518008 від 07.05.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 4000 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК», інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

В подальшому, між ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 14585.72 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3999.98 грн. та за відсотками– 8585.74 грн., штраф – 2000.00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, із тексту позовної заяви вбачається, що він просить проводити розгляд справи без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, надала відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого вказала, що факту отримання кредитних коштів від первісного кредитора вона не заперечує, проте не погоджується із сумою заборгованості, що заявлена до стягнення. Вказала, що вона є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та проходить військову службу за контрактом з 22 жовтня 2020 року. У період з липня 2022 року по серпень 2025 року вона перебувалау декретній відпустці по догляду за дитиною, після виходу з декрету була переведена у Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України де проходить службу з 02 жовтня 2025 року по теперішній час. Вказала на те, що декретна відпустка не перериває дію підписаного контракту, вона залишилась у розпорядженні військової частини, час декрету зараховується до строку служби, відтак базовий статус військової та соціальні гарантії, передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повністю зберігаються під час її перебування у декретній відпустці. З огляду на викладене просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків на підставі п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того зазначила, що нараховані 2000 грн. штрафних санкцій також не відповідають чинному законодавству оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, відтак просить відмовити у задоволенні заявленої вимоги щодо стягнення з неї нарахованих штрафних санкцій в розмірі 2000 грн..

Також просила визнати до стягнення з неї несплачену суму кредитних коштів (тіло кредиту) в розмірі 3232 грн. 18 коп., з урахуванням сплаченої суми кредиту в розмірі 767 грн. 80 коп. Судовий збір просила розподілити пропорційно задоволеним вимогам, по поштових витратах в розмірі 259 грн. 38 коп. відмовити.

Суд, вивчивши заяви сторін, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5518008.

Відповідно до п.1.2 Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000,00 гривень.

Згідно п.1.2.1 Договору, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається додатковий договір/угода. При цьому Сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе в першому розрахунковому періоді, вказаному в Графіку платежів, але до дати здійснення Клієнтом першого платежу за Договором відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).

Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати Комісії (якщо передбачена Договором), процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.3.1 Договору передбачено строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) в останньому розрахунковому періоді, вказаному в Графіку платежів, за письмовою згодою Сторін, шляхом укладання Сторонами додаткового договору/угоди до цього Договору. Ініціювання Клієнтом продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку Договору відбувається без змін умов цього Договору в бік погіршення для Клієнта.

Згідно п.1.3.2 Договору, у Клієнта наявне право ініціювати укладення додаткового договору/угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Пунктом 1.3.3 Договору, рекомендовані дати внесення Клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у Графіку платежів - друга колонка «Дата видачі кредиту/дата платежу».

Згідно п. 1.4 Договору, комісія за надання кредиту становить 0,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

п.1.4.1. Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500% (показник округлений до десятитисячних) та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (13 680,00/4 000,00)/360x100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях (п.1.3 Договору);

п.1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 26.05.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом на отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для ї застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку ї обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 0,8978% (показник округлений до десятитисячних) та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК1/ЗРК)/t ? 100%= (12 928,00/4 000,00)/360x100%, де: ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК1 – загальні витрати за кредитом при умові застосування зниженої процентної ставки; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.1.4.3 Договору, розмір процентів за користування кредитними коштами протягом строку дії Договору може бути змінений у бік зменшення для Клієнта у випадку та на умовах визначених в п. 1.4.2. Договору, зокрема у випадку отримання Клієнтом знижки на стандартну процентну ставку. Якщо Клієнт не отримав індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку відповідно до Програми лояльності, цей підпункт Договору до Клієнта не застосовується.

Пунктом 1.5 Договору передбачена орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору, що складає:

п.1.5.1 за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 356,8100% річних;

п.1.5.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1 475,6391% річних.

Відповідно до п.1.6 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає:

п.1.6.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 17 680,00 гривень;

п.1.6.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16 928,00 гривень.

Згідно п.1.7 Договору, загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору включають Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складають:

п.1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13 680,00 гривень;

п.1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12 928,00 гривень.

Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки, загальних витрат за кредитом та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Клієнт виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна річна процентна ставка, загальні витрати за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою та зниженою процентною ставкою застосовані виходячи з умов застосування цих ставок, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Клієнтом зобов`язань за Договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників не враховуються витрати Клієнта, обов`язковість сплати яких не передбачена цим Договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов`язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні Клієнту для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором та інше (п. 1.8 Договору).

Відповідно до п.1.9 Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (а.с.24-37).

Також, 07 травня 2025 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) умовами якого передбачено, зокрема: тип кредиту – кредит; сума / ліміт кредиту, грн. -4 000,00 грн.; строк кредитування -360 днів; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; процентна ставка, відсотків річних:

стандартна процентна ставка: 346,75 % річних (або 0,9500 % в день). знижена процентна ставка: 3,6500 % річних (або 0,0100 % в день);

знижена процентна ставка застосовується протягом першого розрахункового періоду як результат отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку відповідно до процентну ставку відповідно до Програми лояльності кредитодавця, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки (здійснена своєчасна оплата за договором чи здійснено дострокове повернення кредиту). База для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом (сума непогашеного кредиту) станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування; тип процентної ставки – фіксована; загальні витрати за кредитом, грн. з урахуванням зниженої процентної ставки - 12 928,00 грн.; за стандартною процентною ставкою - 13 680,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. з урахуванням зниженої процентної ставки - 16 928,00 грн.; за стандартною процентною ставкою - 17 680,00 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних з урахуванням зниженої процентної ставки - 1 475,6391 % річних; за стандартною процентною ставкою - 2 356,8100 % річних; штрафи - за умови не здійснення споживачем сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки, встановлені договором про споживчий кредит, застосовується штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. База для розрахунку штрафу: штраф встановлено в процентному відношенні від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання. При цьому граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) обмежується сумою, визначеною у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» (а.с.39-40).

На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано лист ТОВ «Пейтек Україна» 20260127-456 від 27 січня 2026 року про перерахування коштів, яким підтверджується проведення 07 травня 2025 року о 11 год. 45 хв платежу у розмірі 4000 грн відповідно на картковий рахунок із зазначенням призначення платежу «виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №5518008 від 2025-05-07» (а.с.13).

В своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 559/1605/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 627 ЦК України свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК України нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладенні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно.

Відповідно зазначеного вище договору сторонами погоджено обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаними договорами.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Отже, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування, про що у своєму візиві не заперечує відповідач.

27 січня 2026 року між TOB «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № С7-270126-1, у відповідності до умов якого TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) TOB «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «НОВИЙ КОЛЕКТОР» приймає належні TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

П. 2.2. Договору факторингу встановлено, що Сторони погодили, що Клієнт за цим Договором має право передати Факторові Право вимоги як за одним Кредитним Договором, так і за декількома Кредитними Договорами.

Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (Додається).

Відповідно до п.2.4. Договору факторингу Сторони домовилися, що право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту надходження грошових коштів, в розмірі, визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта та після підписання Сторонами відповідного Акту приймання передачі Переліку (Додаток 1) Сторони погодили, що Акт приймання-передачі підписується Сторонами після надходження грошових коштів, в розмірі визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5518008 від 07.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 ..

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026 року ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5518008 від 07 травня 2025 року у сумі 14585 грн. 72 коп (а.с.41-42).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Отже, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» є правонаступником TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та стало новим кредитором у зобов`язанні за Кредитним договором № 5518008 від 07 травня 2025 року.

З розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 5518008 від 07 травня 2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 27 січня 2026 року становить 14585 грн. 72 коп., з яких: 3999 грн. 98 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 8585 грн. 74 коп. – проценти за користування кредитом; 2000 грн. штрафні санкції (а.с.44-48).

Щодо тверджень відповідача щодо звільнення її від нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обовязок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору та в період нарахування процентів, встановлено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Національний банк України у листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав розяснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобовязаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Міністерство оборони України у роз`ясненні від 18 лютого 2026 року зазначило, що для військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, кредитна пільга діє з першого дня призову та до моменту звільнення з військової служби. Для підтвердження права на таку пільгу мобілізовані військовослужбовці подають, зокрема, військовий квиток або посвідчення офіцера, довідку за формою 5, а також витяг із наказу про призначення на посаду, якщо вид військової служби не зазначений у довідці за формою 5.

Для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та інших видів військової служби додатково необхідний документ, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України (довідка за формою 12 або довідка згідно з додатками 1, 4 або 6 Порядку № 413, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року).

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

З наданих відповідачем документів, зокрема копії контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського і старшинського складу вбачається, що з 22 жовтня 2020 року ОСОБА_2 зарахована до проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу; копії довідки форми №35 вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Окремому контрольно-пропускному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України з 22 жовтня 2020 року; копії військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідача прийнято на військову службу за контрактом; копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , в якому матір`ю значиться відповідач – ОСОБА_1 та копію довідки форми Ф5 з якої встановлено, що ОСОБА_1 з 02 жовтня 2025 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Так, з вказаних документів не можна дійти висновку, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець за контрактом з 22 жовтня 2020 року приймала безпосередню участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Надані відповідачем документи не підтверджують наявність у неї статусу військовослужбовця, призваного (мобілізованого) на військову службу, чи статусу учасника бойових дій, а тому не надають їй пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з цим, вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду, у зв`язку з наявністю у неї статусу військовослужбовця, що проходить військову службу за контрактом.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем заборгованості за штрафом в розмірі 2000 грн. з огляду на наступне.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2000 грн. 00 коп..

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 5518008 від 07 травня 2025 року у розмірі 12585 грн 72 коп., з яких: 3999 грн. 98 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 8585 грн. 74 коп. – проценти за користування кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення витрат за відправку відповідачу копії позовної заяви з додатками у сумі 259 грн. 38 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

З огляду на подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, а також через відсутність елеронного кабінета у відповідача, позивач на виконання ч. 1 ст. 177 ЦПК України надіслав відповідачу копій поданих до суду документів засобами поштової служби.

Вартість витрат з надсилання документів склала 259 грн. 38 коп., котрі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5518008 від 07 травня 2025 року в розмірі 12585 грн. 72 коп. (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) 72 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у сумі 2297 (дві тисячі двісті дев`яносто сім) грн. 33 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) 38 коп..

У задоволенні позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» частини заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5518008 від 07 травня 2025 року, а саме за штрафом в розмірі 2000 грн. 00 коп., відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місце знаходження: вул.Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43170298.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова